Правозахисники оприлюднили свідчення постраждалих від російської окупації на Донеччині та Луганщині
Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ), заснований у 2002 році в Луганську, почав фіксувати воєнні злочини росії з 2014 року. Організація, що спеціалізується на захисті прав людини та наданні правової допомоги, з початком агресії на сході України не лише розширила, а й суттєво трансформувала свою діяльність. Сьогодні СЦГІ не обмежується збором інформації виключно для міжнародних судів, а й створює доступні, емоційно насичені документальні збірки. Книги є живою пам’яттю про війну та потужним інструментом протидії російській пропаганді.
Проєктна менеджерка СЦГІ Надія Нестеренко розповіла журналістці Антикризового медіа-центру про філософію, місію та процес створення таких видань.
Не допустити втрати свідчень: з чого все починалося
Першочерговою метою документування було максимально запобігти втраті свідчень людей. За словами Надії Нестеренко, часто траплялося, що поліція не опитувала тих, хто повертався з полону чи окупації, а свідки помирали. Тому спочатку збирали інформацію, аби вона не була втрачена.
Такі свідчення активно опрацьовували і згодом вони ставали основою для аналітичних звітів, що надавали, зокрема, до Міжнародного кримінального суду.
“Ця робота мала чітку політичну та інформаційну мету: протистояти російській пропаганді та доводити світу, що з 2014 року на сході України триває саме російське вторгнення, а не “громадянська війна”. Це був один із важливих важелів нашої роботи”, – пояснює Надія Нестеренко.
Згодом у СЦГІ усвідомили, що однієї роботи на міжнародній арені недостатньо. Виявилося, що і всередині української спільноти існують “суттєві прогалини з розумінням того, що відбувається”. Це стало поштовхом до розширення діяльності та запуску проєктів, спрямованих на збереження історичної пам’яті про війну та створення просторів для комунікації щодо складних питань.
Серед таких проєктів – мандрівна виставка “На зламі”, що проїхала понад 50 міст, фільм “Крихка Свобода” про в’язницю, створену в захопленій будівлі Луганської облдержадміністрації.
Мандрівна виставка На зламі. Презентація в Каневі, 2024 рік
А ще – низка книжкових видань.
“Ми подумали, що ці книги мають бути створені для більш “пересічної” аудиторії. Це мала бути не суха аналітика, яку складно читати, а тексти, які є доступними та цікавими широкому колу читачів, засновані на фактах та свідченнях”, – говорить менеджерка СЦГІ.
Для досягнення цієї мети організація розпочала навчання письменників. Результатом цієї трансформації стала поява книг, що поєднують документальну точність із легкою для сприйняття формою.
Один із тренінгів для написання текстів для постраждалих, 2024 рік
“Місто, де почалася війна” – перший досвід Слов’янська
Одним із перших таких проєктів стала книга “Місто, де почалася війна” про захоплення Слов’янська. Вибір був не випадковим, адже це перше місто, яке окупували та звільнили. Саме з його захоплення оголосили початок АТО.
Для створення книги скомбінували значну базу матеріалів, зібраних ще у 2014 році, з інформацією, яку отримали під час виїзних сесій та додаткових інтерв’ю з місцевими жителями у 2017–2018 роках. Процес верифікації інформації також включав перевірку фактів із декількох незалежних джерел. Проте імена в книзі більшості очевидців змінили для їхньої безпеки.
Документування злочинів, обстріляна у 2014 році лікарня в Слов’янську
На презентаціях як в Україні, так і за кордоном, була присутня Капіталіна Пасікова (Каплан) – жителька Слов’янська, голова організації “Друкарня“, чия історія увійшла до видання. У книзі та під час спілкування з присутніми на заходах вона, зокрема, ділиться спогадами про молодь, яка намагалася відкрито висловити протест проти проросійської позиції жителів Слов’янська. Вони у 2014 році малювали українські прапори на стінах та не усвідомлювали тоді масштабів майбутніх репресій.
Книгу про Слов’янськ презентували у Слов’янську, 2019 рік
“По-перше, тоді все тільки починалося, і ми вірили, що можна якось вплинути, щось донести і що скоро це все закінчиться. Якби знали, що на той момент людей катують у підвалах, що їх вбивають, то цього б не робили задля безпеки, або принаймні не так відкрито. Але на той час взагалі мало хто розумів, що відбуваються та якими будуть наслідки”, – пояснила вона.
Капіталіна упевнена, що книга є попередженням для світу, адже російська війна починається зі слів, а не зброї.
Презентація книги про Слов’янськ у Македонії, 2025 рік
Цінність для міжнародного правосуддя та гіркі паралелі
Зібрана СЦГІ інформація, зокрема про незаконні місця несвободи та застосування сексуального насильства під час війни, вже використовується Міжнародним кримінальним судом у його звітах. Зокрема нещодавнє рішення у справі України та Нідерландів проти росії, яке визнало, що російська агресія триває з 2014 року, ґрунтувалося, зокрема й на матеріалах, зібраних організацією.
Команда СЦГІ подає факти щодо сексуальних насильств до МКС, 2018 рік
Працюючи з історіями, СЦГІ виявив паралелі між початком агресії у 2014-му та повномасштабним вторгненням у 2022 році.
“Багато було схожого в реакціях влади, правоохоронних органів. Як у 2014 році. Так само повторилося все у багатьох містах на початку вже повномасштабної війни”, – зазначила Нестеренко.
Вона навела приклади Маріуполя, Бердянська, Сум та інших міст, де ситуація повторилася. На її думку, це свідчить про те, що не було зроблено належних висновків із досвіду першої хвилі російської агресії.
Постраждалі стають авторами документальних збірок
З часом у СЦГІ вирішили не лише видавати книги, а й ініціювали проєкти, авторами яких стали безпосередньо постраждалі.
“Для людей було важливо зберегти свою власну історію, розповісти її публічно, своїми словами. Для багатьох це стало своєрідним терапевтичним процесом. І ми бачили, що це найбільше відгукується в тих, хто приходить на презентації. Коли постраждала людина сама говорить: “Ось я, ось тут, я те пережила”. Це має найсильніший вплив і викликає довіру у слухачів. Так з’явилися збірки “Коли не стукають у двері” та “Жити попри все”, – розповіла Надія Нестеренко.
За її словами, книга “Жити попри все” виникла після 2022 року. До видання увійшли історії жінок, які пережили російську агресію. Розповіді стосуються як 2014, так і 2022 років. У них не лише біль, а й внутрішня сила людей.
“Це книга, де відсутні жорстокі деталі, але чітко описано, що сталося, рекомендована до прочитання всім поколінням, зокрема й молоді, задля усвідомлення системи російської агресії. Я вважаю, що її треба читати, викладати. Це те, що сказали самі люди, які постраждали. Це свідчення, які мають увійти в історію задля того, щоб у майбутньому такого більше не сталося”, – зазначила менеджерка СЦГІ.
Презентація книг в Софії, Болгарія, 2024 рік
Книга “Коли не стукають у двері” містить 25 історій безпосередньо про російську окупацію. Авторів відбирали через відкритий конкурс та навчання з письменницею Славою Світовою. Ці історії об’єднує зло, яке вчинили росіяни. Особливе місце у збірці про окупацію займає тема громадянського спротиву. Надія Нестеренко зауважила, що більшість з тих, хто потрапляє в полон, зазнає тортур.
“Це ті, хто були не згодні з окупацією та чинили спротив. Це може бути як перевезення вибухівки через КПП, так і робота лікарем, який обліковував росіян для передачі інформації українським силовикам. Важливо свідчити, збирати цю інформацію і показувати, зокрема українцям і міжнародній спільноті та говорити: “Дивіться, росію ніхто не кликав”. Такий спротив свідчить про те, що росії тут ніхто не хоче, не чекає. Світ має це бачити та розуміти”, – підкреслила менеджерка СЦГІ Надія Нестеренко.
Незаконні місця несвободи, 2014 рік
Аналізуючи відмінності в окупаційних методах 2014 та 2022 років, фахівці СЦГІ дійшли висновку, що у 22-му росіяни не намагалися сховатися і про це також свідчать слова людей.
Роль документальних збірок у відновленні справедливості
Команда СЦГІ бачить роль таких документальних збірок як основу в процесі притягнення росії до відповідальності.
“Це є документуванням того, що відбулося. Це ті речі, які вже ніхто ніколи не перекрутить, не скаже, що цього не було. Свідчення, озвучені людьми, які називають свої імена та прізвища, є тією базою, що вже не випалиш нічим. І вона чекатиме на свій час, коли росія буде притягнута до відповідальності”, – наголошує Надія Нестеренко.
На думку команди СЦГІ, люди мають усвідомити, що війну в Україні розв’язала росія і почалась вона у 2014 році. Російська агресія в різних проявах руйнує життя людей – це потрібно знати.
“Світові потрібно шукати способи протидіяти цьому, тому що не вийде такого, що ми віддамо якісь території, і росія вгамується ними”, – підсумувала проєктна менеджерка СЦГІ Надія Нестеренко.
Нині Східноукраїнський центр громадських ініціатив зосереджений на перекладах своїх видань: “Примарна ясність”, “Коли не стукають у двері” та “Жити попри все”. Поки що книги неможливо купити чи замовити, адже друковані видання розповсюджують у бібліотеках. Водночас вони доступні для скачування, онлайн і на презентаціях, що робить їх голосом пам’яті, який має бути почутий.
Лариса Мак
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
Катував цивільних: жителя Донеччини заочно засудили до довічного ув’язнення
Жителя Донеччини, який катував, бив, погрожував убивством й імітував розстріли цивільних, засудили до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Прокурори довели, що у 2022 році чоловік приєднався до незаконного збройного формування окупантів і служив стрільцем у підрозділі мобілізаційного резерву рф. Під час окупації Бериславського району він брав участь у «фільтраційних заходах» на блокпостах.
Поблизу села Томарине разом з військовими рф він зупинив цивільне авто з трьома чоловіками. Погрожуючи зброєю, їх викрали та утримували три доби в підземному бетонному колекторі насосної станції.
Засуджений разом з військовими рф бив потерпілих, погрожував убивством й імітував розстріли, стріляючи над головою. Людей тримали у холоді, без їжі, води та медичної допомоги. У них відібрали особисті речі та заволоділи автомобілем.
Згодом чоловіків із зав’язаними очима перевезли до захопленої будівлі в Новій Каховці, де утримували ще три доби разом з іншими незаконно ув’язненими. Після допитів їх відпустили.
Суд визнав винним 33-річного жителя Донеччини у державній зраді, участі в незаконному збройному формуванні та жорстокому поводженні з цивільними. Йому призначили максимальне покарання, яке виконають після затримання засудженого.
Наводили удари і планували підриви: на Донеччині викрили групу агентів ворога (фото)
На Донеччині правоохоронці викрили групу з чотирьох інформаторів, які збирали розвідувальну інформацію для російських окупантів і планували підрив у краматорському закладі громадського харчування.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної прокуратури.
За інформацією, у 2025 році російський військовослужбовець завербував чотирьох жителів Донеччини. Троє з них діяли разом під керівництвом 56-річного жителя Білозерського, четвертий, 17-річний хлопець, працював окремо.
Завербовані пішки або на автомобілях об’їжджали визначені ворогом локації: фотографували та знімали на відео наслідки обстрілів, збирали відомості про місця розташування підрозділів і техніки Сил оборони на території Краматорського, Покровського районів та Харківської області. Усі матеріали агенти передавали куратору з росії через телеграм.
Крім цього чоловіки планували закласти вибуховий пристрій в одному з краматорських закладів, де часто бувають військовослужбовці. Також один з чоловіків зізнався, що раніше підірвав вибухівку на автостоянці в одному з населених пунктів області.
Підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Нині слідчі перевіряють їхню причетність до інших підривів. Досудовим розслідуванням займаються фахівці Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
Взяв участь у виборах в окупованому Рубіжному: жителю Луганщини повідомили про підозру
Про підозру заочно повідомили 39-річному жителю Луганщини, який взяв участь у псевдовиборах в окупованому Рубіжному у вересні 2023 року.
Про це повідомили у пресслужбі Черкаської обласної прокуратури, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією слідства, у вересні 2023 року підозрюваний, перебуваючи в тимчасово окупованому Рубіжному, добровільно взяв участь у незаконних виборах, організованих окупаційною адміністрацією держави-агресора.
“У подальшому він був обраний депутатом від партії “єдина росія” до незаконно створеного органу влади та здійснював відповідні повноваження”, – йдеться у дописі.
Чоловіку заочно повідомили за фактом добровільного обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території (ч. 5 ст. 111-1 КК України). Санкція статті передбачає від 5 до 10 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.
Окупанти планують на захоплених територіях вилучати дітей з прийомних родин
На тим часово захоплених територіях окупанти планують вилучати дітей-сиріт. Підстава: опіка та усиновлення оформлені за законодавством України.
Про це повідомили у пресслужбі Національного інформаційного бюро з питань військовополонених, примусово депортованих та зниклих осіб, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, з 1 березня окупанти запроваджують нову “юридичну” схему, яка дозволить визнавати дітей нібито “без нагляду”. Це дасть підстави окупаційним адміністраціям силоміць вилучати українських дітей із родин і передавати до російських інтернатів або на усиновлення громадянам рф.
“Фактично йдеться про насильницьке вилучення дітей під прикриттям псевдозаконності. І це черговий етап системної політики росії зі знищення національної ідентичності українських дітей”, – йдеться у пвідомленні.
Колишню суддю з Макіївки будуть судити за співпрацю з окупантами
Жительці Макіївки заочно повідомили про підозру у колабораційній діяльності. Вона погодилась на співпрацю з державою-агресором та обіймає керівну посаду у сіді окупованої Макіївки.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної прокуратури, пише Антикризовий медіа-центр.
Слідчі встановили, що у 2023 році колишня суддя одного з районних судів тимчасово окупованої Макіївки, яка пропрацювала там сім років, погодилась на співпрацю з державою-агресором. Її призначили “головою районного суду Макіївки”. Підозрювана організовує роботу окупаційної установи, координує діяльність підлеглих та підписує процесуальні документи. Також жінка ухвалює рішення згідно з законодавством рф.
“Своїми діями вона підтримує діяльність незаконних органів влади у захопленому населеному пункті” – йдеться у повідомленні.
Нині фігурантка справи переховується на окупованій території. Їй загрожує максимальне покарання – 15 років за ґратами з конфіскацією майна.
