Про кодекси України

Оселю пошкодили або й зовсім зруйнували ворожі обстріли, але платіжки за комунальні послуги продовжують надходити. З такою ситуацією стикалися тисячі українців, зокрема жителі Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, входить до регіонів із найбільшими руйнуваннями житлового фонду.

Через чотири роки повномасштабного вторгнення це питання нарешті врегулювали. Закон 4825-IX, який набув чинності 15 квітня, скасовує або призупиняє нарахування за комунальні послуги під час війни для власників пошкодженого чи знищеного житла. Тож як саме працює новий закон і що робити людям – читайте у матеріалі «Антикризового медіа-центру».

Полегшення для споживачів

Депутати Верховної Ради України 25 березня 2026 року ухвалили закон №4825-IX «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) та інших платежів у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна». Уже за 20 днів його підписав президент, тож документ набрав чинності.

Відтепер для українців, чиї домівки зазнали руйнувань через війну росії проти України, нарахування за комунальні послуги припинятимуть або призупинятимуть. У законі це принципово різні речі – так само, як і знищене та пошкоджене майно.

Знищене майно – це те, що непридатне для використання, а його відновлення неможливе або недоцільне. У такому випадку нарахування плати за комунальні послуги та інші платежі припиняють із дати, зазначеної в акті обстеження.

Пошкоджене майно – це житло, яке можна відновити, але на момент обстеження воно непридатне для проживання. У такому випадку нарахування призупиняють, а вже виставлені суми підлягають перерахунку.

Окремо закон передбачає можливість переглянути попередні нарахування. Зокрема автори документу передбачили не лише майбутні нарахування, а й ті, які були зроблені раніше. Йдеться про платежі, нараховані після пошкодження житла, але ще до набрання чинності цього закону.

Що робити власнику пошкодженого або зруйнованого житла

Щоб скористатися цими змінами, власнику потрібно пройти кілька етапів. Головне – зафіксувати пошкодження. Офіційне обстеження визначає, чи є житло пошкодженим або знищеним. Його результати і стають підставою для зміни нарахувань за житлово-комунальні послуги. Без офіційного обстеження змінити ситуацію не можна.

Алгоритм дій для власників такий:

1. Подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно.

Це можна зробити через застосунок «Дія» або іншим передбаченим способом – наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг. Порядок подання регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380.

2. Ініціювати обстеження житла.

Саме це запускає механізм припинення або призупинення нарахувань. Стан житла визначає спеціальна комісія. За безпековою ситуацією в регіоні її представники вирішують, чи вони фізично виїжджатимуть на місце руйнування чи буде дистанійне обстеження.

3. Отримати акт або повідомлення про результати обстеження.

Після цього інформацію передають не лише власнику, а й постачальникам комунальних послуг, управителю будинку, ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку) або кооперативу. Саме на підставі цього документа змінюють нарахування.

4. Подати заяву виконавцю комунальної послуги.

Попри обмін інформацією між установами, на практиці краще продублювати звернення: додати копію акта або повідомлення, вказати адресу, особовий рахунок і вимогу провести перерахунок або припинити нарахування.

5. Перевірити платіжки та відповідь.

Якщо нарахування не змінили, варто вимагати письмове обґрунтування. За потреби можна звернутися до органу місцевого самоврядування або до суду.

Чи є ще механізми захисту, крім нового закону

Ще до ухвалення нового закону в Україні вже діяв механізм захисту споживачів. Водночас він мав загальний характер, а окремі його норми стосувалися, зокрема, переселенців.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України № 206. Вона передбачає, що до припинення або скасування воєнного стану забороняється:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги;
• припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через несплату – у визначених випадках;
• стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з людей, які виїхали з місця проживання та надали підтвердні документи (зокрема довідку ВПО);
• нараховувати плату за ЖКП і стягувати борги за період тимчасової окупації відповідних територій.

Читайте також: «Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися»

Водночас постанова № 206 поширюється і на випадки, коли житло пошкоджене внаслідок бойових дій – за умови, що споживач повідомив про це постачальника послуг. Тобто відповідна норма існувала і раніше. Однак новий закон має зробити цей механізм більш чітким і системним. На відміну від постанови № 206 він чітко розмежовує пошкоджене і знищене майно, встановлює конкретний алгоритм – від обстеження до перерахунку, і передбачає перегляд нарахувань.

Інша сторона: проблема глибша, ніж здається

Те, що для споживачів є полегшенням, для тих, хто надає послуги, може стати додатковим навантаженням. Насамперед ідеться про теплопостачальні підприємства. Ще до ухвалення нового закону постанова №206 створювала для них фінансовий тиск. Підприємства продовжували постачати тепло, зокрема у вцілілі будинки, незалежно від фактичного проживання в квартирі людини. Водночас для населення діяли обмеження на нарахування штрафів і пені.

Ситуацію ускладнює і мораторій на підвищення тарифів. Із 2022 року в Україні діє закон №2479-IX, який обмежує перегляд цін на послуги. У результаті підприємства працюють за тарифами, що часто не покривають фактичну собівартість. Це впливає на їхню фінансову стійкість і призводить до накопичення боргів.

Водночас на самих підприємствах-постачальниках, зокрема обласному комунальному підприємстві «Донецьктеплокомуненерго», поки немає чіткого розуміння, як саме працюватиме новий закон на практиці.

«Закон уже набрав чинності, але для його реалізації мають ухвалити низку підзаконних актів, зокрема порядок компенсації витрат. Саме від нього залежатиме, як це працюватиме фактично. Тому говорити про конкретний вплив або можливі втрати поки зарано», – зазначив генеральний директор обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Водночас він додав, що кількість випадків, коли нарахування доведеться припиняти або переглядати, буде значною.

Отже, з одного боку, підприємства змушені працювати в умовах стриманих тарифів і зростання витрат. З іншого, хоч закон про мораторій (№2479-IX), зокрема і передбачає компенсацію різниці в тарифах, однак на практиці ці механізми не завжди покривають витрати підприємств-постачальників у повному обсязі та не завжди працюють своєчасно.

Новий закон (№4825-IX) також передбачає можливість компенсацій – за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги або інших джерел, зокрема репарацій. Водночас у «Донецьктеплокомуненерго» обережно оцінюють і перспективи нових компенсацій.

«Чи будуть ці механізми справедливими для комунальних підприємств і чи працюватимуть на практиці – поки сказати складно. Усе залежить від того, які рішення ухвалить уряд», – наголосив Віталій Кощей.

Тож як саме цей механізм працюватиме на практиці, залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити повноцінну компенсацію підприємствам без додаткового навантаження на місцеві бюджети прифронтових громад.

Новий закон дає власникам зруйнованого або непридатного для проживання житла можливість не сплачувати за послуги, якими вони фактично не користуються.

Водночас це створює додатковий виклик: полегшення для споживачів не має призводити до ще більшого фінансового навантаження на підприємства, адже в багатьох громадах вони і так працюють у складних умовах.

Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»

Про необхідність балансу говорять і самі теплопостачальники.

«Потрібен паритетний підхід. Якщо для населення діє мораторій і не стягуються нарахування з 24 лютого 2022 року, то такі ж умови мають бути і для підприємств. Ми також зазнаємо збитків: недоотримуємо доходи через війну, маємо значну заборгованість населення – понад два мільярди гривень. Тому, якщо ми не можемо стягувати борги зі споживачів, то й з нас на цей період не повинні стягувати», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Також керівник обласного комунального підприємства додав, що нині через борг перед «Укртрансгазом» рахунки підприємства повністю арештовані виконавчою службою.

«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – додав Віталій Кощей.

Поєднання заморожених тарифів, зниження рівня оплат від населення, руйнувань інфраструктури та відтоку людей може посилювати боргове навантаження підприємств.

У таких умовах новий закон ставить перед державою складне завдання: не лише захистити споживачів, а й не допустити фінансового виснаження критично важливих підприємств. Адже йдеться про здатність комунальної інфраструктури виживати в умовах війни. А без стабільної роботи цих підприємств важко говорити про базові умови життя навіть там, де житло вціліло.

Павло Піскун

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

В Україні почав діяти закон, який вводить кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму. За порушення передбачені штрафи, обмеження волі та тюремні строки до 8 років.

Про це йдеться у матеріалі Судової газети.

Президент України Володимир Зеленський 14 квітня підписав закон №2037-ІХ, який встановлює кримінальну відповідальність за антисемітизм в Україні.

Документ Верховна Рада ухвалила ще у лютому 2022 року. Закон вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу України, яка стосується порушення рівноправності громадян за расовою, національною чи релігійною ознакою.

Відтепер за прояви антисемітизму передбачено штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі до трьох років.

Якщо такі дії супроводжувалися насильством, погрозами, обманом або були вчинені службовою особою, покарання посилюється. У такому разі винним загрожує штраф або ув’язнення на строк від двох до п’яти років.

Найсуворіше покарання закон передбачає за злочини, які скоїла організована група або які спричинили тяжкі наслідки. За це можуть призначити до 8 років позбавлення волі.

Новий закон про відповідальність за антисемітизм спрямований на захист прав людини та протидію дискримінації в Україні.

У Кабінеті Міністрів України підтримали пропозицію дозволити приватизацію пошкодженого або знищеного житла через війну. Відповідний законопроект передадуть до Верховної Ради.

Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.

Зміни пропонують внести до Закону “Про приватизацію державного житлового фонду”, оскільки нині у документі не врегульоване питання набуття власності квартир і будинків, що перебувають в аварійному стані через війну.

“За чинним законодавством люди, які живуть у неприватизованому державному житлі, є лише наймачами. Якщо таке житло пошкоджене або знищене, вони не можуть отримати компенсацію”, – йдеться у повідомленні.

Тож в уряді пропонують удосконалити закон, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та визначити порядок дій у випадках, коли оселі стали аварійними внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій.

Нині компенсацію можуть отримати лише власники житла, які зареєстрували свої оселі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В уряді розраховують, що зміни впорядкують питання приватизації та дозволять людям, які проживають у житлі державної та комунальної власності, швидше оформити право власності на пошкоджене або знищене житло і отримати компенсацію за його втрату або на відновлення.

Депутати Верховної Рада України ухвалили закон, який запроваджує єдині стандарти державної підтримки для сімей військовослужбовців, рятувальників та поліцейських. 

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України, пише Антикризовий медіа-центр.

Зокрема, законом в Україні закріпили гарантований стандарт державної підтримки. Він становитиме 15 мільйонів гривень для кожної родини загиблого захисника.

“Дотепер існувала ситуація нерівності. Сім’ї, чиї рідні були визнані загиблими, отримували фіксовану суму одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн, тоді як сім’ї зниклих безвісти отримували грошове забезпечення протягом усього часу пошуку, а потім ще й повну суму. Це створювало диспропорцію у виплатах родинам, які пережили однакову втрату”, – йдеться у повідомленні

Дія закону поширюватиметься на всі родини, чиї рідні зникли безвісти під час захисту України.

Депутати Верховної Ради України ухвалили закон, який дозволити у громадах використовувати систему оповіщення для оголошення хвилини мовчання о 9-й ранку.

Про це повідомили у пресслужбі Верховної Ради України, пише Антикризовий медіа-центр.

У документі прописані механізми проведення загальнонаціональних меморіальних заходів та використання систем оповіщення. Фактично Закон закріплює на державному рівні щоденний ритуал пам’яті.

Які нововведення:

• закріплення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00, під час якої вшановуватимуть військовослужбовців, добровольців, медичних працівників, рятувальників, журналістів, волонтерів та мирних жителів, які загинули через війну. Інформування про її початок і завершення забезпечуватимуть місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
• вшанування жертв Голодомору. Щороку у четверту суботу листопада о 16:00 проводитиметься загальнонаціональна хвилина мовчання та акція “Запали свічку”;
• використання систем оповіщення. Оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання та початку всеукраїнської акції “Запали свічку”здійснюється через медіа незалежно від форми власності, а також через системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту;
• рекомендації щодо організації та проведення загальнонаціональної хвилини мовчання та всеукраїнської акції “Запали свічку” затверджуватимуть в Українському інституті національної пам’яті.