Про підтримку і важливість створення ОСББ розповідає координатор проєктів ПРООН Наталія Єрьоменко. Частина 2

У 2026 році жителі Сіверськодонецької громади, які беруть участь у програмі «єОселя», можуть отримати компенсацію частини першого іпотечного внеску.

Про це повідомляє Олексій Харченко, начальник Луганської обласної військової адміністрації.

У Сіверськодонецькій громаді продовжує діяти програма підтримки жителів, які беруть участь у державній програмі «єОселя».

У 2026 році внутрішньо переміщені особи із громади можуть отримати часткове відшкодування першого внеску за іпотекою.

Міська цільова програма передбачає компенсацію 50% першого внеску, але не більше ніж 250 тисяч гривень.

Отримати допомогу можна для придбання житла у будь-якому регіоні України за умови відповідності вимогам державної програми «єОселя».

Програма орієнтована на внутрішньо переміщених осіб – жителів Сіверськодонецької громади.

Детальні умови участі та консультації доступні через портал взаємодії з громадою у розділі «Шукаю житло».

Також консультації надають за телефонами: 099 781 05 41 та 095 220 50 79.

В Україні стартує 26-й відбір учасників програми «Житлові приміщення для ВПО». Завдяки новому траншу від Банку розвитку Ради Європи понад 500 родин переселенців зможуть отримати пільговий іпотечний кредит.

Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад та територій України.

В Україні стартує 26-й відбір учасників програми «Житлові приміщення для ВПО», яка дозволяє переселенцям отримати пільговий іпотечний кредит на житло.

Новий транш у розмірі 25 мільйонів євро надав Банк розвитку Ради Європи. Завдяки цьому фінансуванню понад 500 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть оформити кредит на житло.

Загалом у межах відбору оберуть 1500 заявок. Переможців визначатимуть методом випадкової комп’ютерної вибірки через сервіс RandomPicker.com.

Відбір проведуть 14 травня 2026 року о 15:00. Його транслюватимуть онлайн.

Учасники програми зможуть отримати іпотеку під 3% річних терміном до 30 років.

Програма передбачає обмеження щодо площі житла: до 52,5 квадратного метра для сім’ї з однієї або двох осіб та додатково 21 квадратний метр на кожного наступного члена родини.

Житло повинне бути введене в експлуатацію не більше ніж 50 років тому або реконструйоване не більше ніж 35 років тому. Також нерухомість не може розташовуватися на тимчасово окупованих територіях або у районах бойових дій.

Участь у програмі можуть взяти переселенці, які не мають житла на підконтрольній Україні території, не отримували раніше державних компенсацій чи пільгових кредитів на житло та можуть підтвердити свою платоспроможність.

Організатори рекомендують усім кандидатам заздалегідь перевірити актуальність поданих заявок.

Програму реалізують за підтримки Банку розвитку Ради Європи та Міністерства розвитку громад і територій України.

Оселю пошкодили або й зовсім зруйнували ворожі обстріли, але платіжки за комунальні послуги продовжують надходити. З такою ситуацією стикалися тисячі українців, зокрема жителі Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, входить до регіонів із найбільшими руйнуваннями житлового фонду.

Через чотири роки повномасштабного вторгнення це питання нарешті врегулювали. Закон 4825-IX, який набув чинності 15 квітня, скасовує або призупиняє нарахування за комунальні послуги під час війни для власників пошкодженого чи знищеного житла. Тож як саме працює новий закон і що робити людям – читайте у матеріалі «Антикризового медіа-центру».

Полегшення для споживачів

Депутати Верховної Ради України 25 березня 2026 року ухвалили закон №4825-IX «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) та інших платежів у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна». Уже за 20 днів його підписав президент, тож документ набрав чинності.

Відтепер для українців, чиї домівки зазнали руйнувань через війну росії проти України, нарахування за комунальні послуги припинятимуть або призупинятимуть. У законі це принципово різні речі – так само, як і знищене та пошкоджене майно.

Знищене майно – це те, що непридатне для використання, а його відновлення неможливе або недоцільне. У такому випадку нарахування плати за комунальні послуги та інші платежі припиняють із дати, зазначеної в акті обстеження.

Пошкоджене майно – це житло, яке можна відновити, але на момент обстеження воно непридатне для проживання. У такому випадку нарахування призупиняють, а вже виставлені суми підлягають перерахунку.

Окремо закон передбачає можливість переглянути попередні нарахування. Зокрема автори документу передбачили не лише майбутні нарахування, а й ті, які були зроблені раніше. Йдеться про платежі, нараховані після пошкодження житла, але ще до набрання чинності цього закону.

Що робити власнику пошкодженого або зруйнованого житла

Щоб скористатися цими змінами, власнику потрібно пройти кілька етапів. Головне – зафіксувати пошкодження. Офіційне обстеження визначає, чи є житло пошкодженим або знищеним. Його результати і стають підставою для зміни нарахувань за житлово-комунальні послуги. Без офіційного обстеження змінити ситуацію не можна.

Алгоритм дій для власників такий:

1. Подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно.

Це можна зробити через застосунок «Дія» або іншим передбаченим способом – наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг. Порядок подання регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380.

2. Ініціювати обстеження житла.

Саме це запускає механізм припинення або призупинення нарахувань. Стан житла визначає спеціальна комісія. За безпековою ситуацією в регіоні її представники вирішують, чи вони фізично виїжджатимуть на місце руйнування чи буде дистанійне обстеження.

3. Отримати акт або повідомлення про результати обстеження.

Після цього інформацію передають не лише власнику, а й постачальникам комунальних послуг, управителю будинку, ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку) або кооперативу. Саме на підставі цього документа змінюють нарахування.

4. Подати заяву виконавцю комунальної послуги.

Попри обмін інформацією між установами, на практиці краще продублювати звернення: додати копію акта або повідомлення, вказати адресу, особовий рахунок і вимогу провести перерахунок або припинити нарахування.

5. Перевірити платіжки та відповідь.

Якщо нарахування не змінили, варто вимагати письмове обґрунтування. За потреби можна звернутися до органу місцевого самоврядування або до суду.

Чи є ще механізми захисту, крім нового закону

Ще до ухвалення нового закону в Україні вже діяв механізм захисту споживачів. Водночас він мав загальний характер, а окремі його норми стосувалися, зокрема, переселенців.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України № 206. Вона передбачає, що до припинення або скасування воєнного стану забороняється:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги;
• припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через несплату – у визначених випадках;
• стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з людей, які виїхали з місця проживання та надали підтвердні документи (зокрема довідку ВПО);
• нараховувати плату за ЖКП і стягувати борги за період тимчасової окупації відповідних територій.

Читайте також: «Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися»

Водночас постанова № 206 поширюється і на випадки, коли житло пошкоджене внаслідок бойових дій – за умови, що споживач повідомив про це постачальника послуг. Тобто відповідна норма існувала і раніше. Однак новий закон має зробити цей механізм більш чітким і системним. На відміну від постанови № 206 він чітко розмежовує пошкоджене і знищене майно, встановлює конкретний алгоритм – від обстеження до перерахунку, і передбачає перегляд нарахувань.

Інша сторона: проблема глибша, ніж здається

Те, що для споживачів є полегшенням, для тих, хто надає послуги, може стати додатковим навантаженням. Насамперед ідеться про теплопостачальні підприємства. Ще до ухвалення нового закону постанова №206 створювала для них фінансовий тиск. Підприємства продовжували постачати тепло, зокрема у вцілілі будинки, незалежно від фактичного проживання в квартирі людини. Водночас для населення діяли обмеження на нарахування штрафів і пені.

Ситуацію ускладнює і мораторій на підвищення тарифів. Із 2022 року в Україні діє закон №2479-IX, який обмежує перегляд цін на послуги. У результаті підприємства працюють за тарифами, що часто не покривають фактичну собівартість. Це впливає на їхню фінансову стійкість і призводить до накопичення боргів.

Водночас на самих підприємствах-постачальниках, зокрема обласному комунальному підприємстві «Донецьктеплокомуненерго», поки немає чіткого розуміння, як саме працюватиме новий закон на практиці.

«Закон уже набрав чинності, але для його реалізації мають ухвалити низку підзаконних актів, зокрема порядок компенсації витрат. Саме від нього залежатиме, як це працюватиме фактично. Тому говорити про конкретний вплив або можливі втрати поки зарано», – зазначив генеральний директор обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Водночас він додав, що кількість випадків, коли нарахування доведеться припиняти або переглядати, буде значною.

Отже, з одного боку, підприємства змушені працювати в умовах стриманих тарифів і зростання витрат. З іншого, хоч закон про мораторій (№2479-IX), зокрема і передбачає компенсацію різниці в тарифах, однак на практиці ці механізми не завжди покривають витрати підприємств-постачальників у повному обсязі та не завжди працюють своєчасно.

Новий закон (№4825-IX) також передбачає можливість компенсацій – за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги або інших джерел, зокрема репарацій. Водночас у «Донецьктеплокомуненерго» обережно оцінюють і перспективи нових компенсацій.

«Чи будуть ці механізми справедливими для комунальних підприємств і чи працюватимуть на практиці – поки сказати складно. Усе залежить від того, які рішення ухвалить уряд», – наголосив Віталій Кощей.

Тож як саме цей механізм працюватиме на практиці, залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити повноцінну компенсацію підприємствам без додаткового навантаження на місцеві бюджети прифронтових громад.

Новий закон дає власникам зруйнованого або непридатного для проживання житла можливість не сплачувати за послуги, якими вони фактично не користуються.

Водночас це створює додатковий виклик: полегшення для споживачів не має призводити до ще більшого фінансового навантаження на підприємства, адже в багатьох громадах вони і так працюють у складних умовах.

Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»

Про необхідність балансу говорять і самі теплопостачальники.

«Потрібен паритетний підхід. Якщо для населення діє мораторій і не стягуються нарахування з 24 лютого 2022 року, то такі ж умови мають бути і для підприємств. Ми також зазнаємо збитків: недоотримуємо доходи через війну, маємо значну заборгованість населення – понад два мільярди гривень. Тому, якщо ми не можемо стягувати борги зі споживачів, то й з нас на цей період не повинні стягувати», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Також керівник обласного комунального підприємства додав, що нині через борг перед «Укртрансгазом» рахунки підприємства повністю арештовані виконавчою службою.

«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – додав Віталій Кощей.

Поєднання заморожених тарифів, зниження рівня оплат від населення, руйнувань інфраструктури та відтоку людей може посилювати боргове навантаження підприємств.

У таких умовах новий закон ставить перед державою складне завдання: не лише захистити споживачів, а й не допустити фінансового виснаження критично важливих підприємств. Адже йдеться про здатність комунальної інфраструктури виживати в умовах війни. А без стабільної роботи цих підприємств важко говорити про базові умови життя навіть там, де житло вціліло.

Павло Піскун

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

Держмолодьжитло провело черговий відбір учасників програми «Житлові приміщення для ВПО». Перші 425 кандидатів отримають можливість купити житло за пільговою іпотекою під 3% річних строком до 30 років.

Про це повідомляють Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву провів 25-й етап відбору учасників програми «Житлові приміщення для ВПО». За його підсумками 425 внутрішньо переміщених осіб отримали можливість придбати житло на пільгових умовах.

Новий етап став можливим після надходження першого траншу у розмірі 7,5 млн євро від Міжнародної організації з міграції. Кошти надійшли в межах угоди, підписаної 10 березня 2026 року за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України. Загальний обсяг фінансування за цією програмою становить 33 млн євро.

У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що міжнародна підтримка програм житла для переселенців уже перевищила 125 млн євро. Крім того, програма працює за принципом револьверного фонду: гроші, які люди повертають за кредитами, спрямовують на нові позики для інших учасників.

Відбір провели за допомогою випадкової комп’ютерної вибірки через сервіс RandomPicker.com. Процес транслювали онлайн.

Найбільше учасників обрали у Києві та Київській області — 223 людини. Далі йдуть Одеська область — 41 учасник, Дніпропетровська — 22, Черкаська — 21. У Львівській області обрали 17 кандидатів, у Чернівецькій — 11, у Полтавській — 10, у Вінницькій та Харківській — по 9.

Подати заявку в одному регіоні не означає купувати житло лише там. Учасники можуть обрати оселю в будь-якій області України, окрім тимчасово окупованих територій та районів, де тривають або можливі бойові дії.

Умови пільгової іпотеки для ВПО:

• ставка — 3% річних;
• строк кредитування — до 30 років;
• площа житла — до 52,5 м² для сім’ї з 1–2 осіб плюс 21 м² на кожного наступного члена родини.

Регіональні управління Держмолодьжитла мають повідомити відібраних учасників про подальші кроки та перелік документів не пізніше наступного робочого дня після відбору.

Повний перелік переможців оприлюднено на офіційному веб-сайті Держмолодьжитла та сайтах регіональних відділень за посиланням