Про вплив державної політики на економічний розвиток Донеччини

Реформа місцевого самоврядування передбачає створення економічно та фінансово самодостатніх об’єднаних громад, що неможливо без ґрунтовного наукового забезпечення. Таку думку висловив доктор економічних наук В’ячеслав Ляшенко під час урочистого засідання Ради Донецького наукового центру Національної академії наук України. Захід, присвячений Дню науки, відбувся в Донбаській державній машинобудівній академії.

В’ячеслав Ляшенко, який є завідувачем відділу Інституту економіки промисловості Академії економічних наук України, входить до складу робочої групи по створенню Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року. Саме зараз відбувається пошук оптимальних рішень для створення спроможних об’єднань на рівні громад та області в цілому.

“Специфіка смарт-спеціалізації в умовах децентралізації влади сприяє тому, щоб об’єднання всіх рівнів, від ОТГ до економічних районів, знайшли такі пріоритетні направлення, де вони мають максимально конкурентні переваги та можуть забезпечити власну фінансову незалежність. Цю ідею ми просуваємо при розробці Стратегії Донеччини”, – повідомив В’ячеслав Ляшенко.

Науковець наголосив на тому, що розвиток місцевого самоврядування, підвищення конкурентоспроможності територіальних громад без нових знань і підходів, тобто без науки, не є можливим. Крім того, потрібно враховувати кризову ситуацію, яка виникла в регіоні в зв’язку зі збройним конфліктом.

“Наш інститут запропонував місцевим адміністраціям та науковцям організувати публічно-приватне та наукове партнерство з умовною назвою “Індустрія Донбасу 4.0″. Потрібно об’єднати зусилля влади, науки та бізнесу, щоб донести міжнародному товариству ідеї сучасної спеціалізації регіону, розповісти про інвестиційний потенціал – задля оновлення та стратегічного розвитку Донеччини”, – зазначив В’ячеслав Ляшенко.

Інститут економіки промисловості Академії наук України раніше базувався у Донецьку, але після подій 2014 року був переведений в Київ. Має підрозділи у Краматорську та у Дніпрі, які займаються реалізацією ефективної економічної політики в Донецько-Придніпровському макрорегіоні.

“Науковці нашого інституту розробляють економічну та соціальну політику модернізації регіону на засадах смарт-спеціалізації. Тобто шляхом пошуку найбільш ефективних рішень. Донеччина має потужний промисловий потенціал, однак потребує докорінної зміни – у чомусь відновлення, а у чомусь повного оновлення. Про свої пропозиції ми доповідаємо на засіданнях робочих груп по розробці Стратегії Донецької області. Також сьогодні наші наробки обговорювались на фестивалі науки у ДДМА”, – розповів Олександр Амоша, директор Інституту економіки промисловості, президент Академії економічних наук України.

Краматорськ вже не вперше організовує фестиваль, присвячений Дню науки. Традиційно він проходить в Донбаській державній машинобудівній академії у присутності представників наукових інститутів, місцевої влади, керівників вишів.

Ректор ДДМА Віктор Ковальов, який також очолює Донецький науковий центр, у своїй промові підкреслив:

“Сучасна наука, її прикладні дослідження є запорукою модернізації регіону та стратегічного розвитку за пріоритетними напрямками. Наша Академія, якій цього року виповнюється 66 років, має потужну наукову складову. Наукові розробки втілюються на промислових підприємствах, забезпечуючи конкурентоспроможність та рух вперед. Разом з цим трансформується все суспільство”.

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Триває вдосконалення українського законодавства у сфері закупівель та узгодження його з європейськими нормами. 22 січня в Дніпропетровській ОДА презентували нову редакцію законопроекту «Про публічні закупівлі», яку розробило Мінекономрозвитку України за підтримки Проекту ЄС. Як повідомляє прес-служба ДніпроОДА, під час презентації зауваження, коментарі та пропозиції авторам редакції адресували бізнесмени, громадські активісти й держслужбовці області.

«Підписуючи договір з ЄС, Україна зобов’язалася привести систему публічних закупівель до європейських норм. Тож рухаємося в цьому напрямку. На Дніпропетровщині з початку запровадження е-системи Prozorro успішно завершено 203 тисячі торгів на суму майже 88 млрд грн, економія – 3,5 млрд. Це найкращі показники в Україні серед облдержадміністрацій. Законодавство, яке буде вдосконалено відповідно до вимог Європейського Союзу, успішно реалізуємо на території Дніпропетровщини», – зазначив перший заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман.

Нову редакцію проекту Закону України «Про публічні закупівлі» розробили фахівці Мінекономрозвитку України спільно з експертами Проекту ЄС. Вони наголошують, зміни – на часі.

«Зміни покликані гармонізувати українське законодавство з європейським. Тож обговорюємо їх в регіонах, аби отримати зворотній зв’язок від бізнесу і влади», – розказала заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку Тетяна Мішта.

За словами розробників, змінам буде піддана майже кожна стаття чинного документу. Серед основних новацій – запровадження торгів з обмеженою участю, ліквідація тендерних комітетів, відхилення пропозицій у разі аномально низької ціни.

«У контексті норм ЄС пропонуємо запровадити так звану антидемпінгову норму. Йдеться про підозріло низьку ціну за результатами тендеру. Таку пропозицію можна буде відхилити, – наголосив керівник Проекту ЄС «Підтримка впровадження Стратегії реформування публічних закупівель/Дорожньої карти для гармонізації в Україні» Олександр Шатковський. – Також пропонуємо оцінювати вартість товарів і послуг за весь час експлуатації, а не безпосередньо в момент закупівлі».

Крім того, серед нововведень фахівці називають перевірку фінансової спроможності учасників, удосконалення системи оскаржень закупівель, підвищення відповідальності за порушення законодавства.

«Коли запрацював новий закон про публічні закупівлі, у бізнеса спостерігалася неабияка  зацікавленість. Однак практика показала, не всі норми працюють так, як хотілося б. Тому назріла необхідність вдосконалити законодавство, аби воно було ефективним, сприяло прозорості й легкій участі в тендерах малого та середнього бізнесу», – акцентувала шеф-редактор  видання «Баланс», голова Ради підприємців при облдержадміністрації Ольга Целуйко.

Коли нову редакцію законопроекту погодять всі зацікавлені сторони, її подадуть на розгляд до Верховної Ради.

Сталий розвиток, партнерство держави та бізнесу, джерела економічного зростання. Ці та інші теми обговорюватимуть у Дніпрі на Міжнародному економічному форумі. Він стартує вже 15 листопада. Відповідно до повдомлення прес-служби ДніпроОДА, долучитися можуть усі бажаючі, участь безкоштовна.

«Вже другий рік поспіль організовуємо в Дніпрі масштабний економічний форум. Запрошуємо дипломатів, інвесторів та підприємців із різних країн. Це, свого роду, майданчик для побудови нових ділових зв’язків, – розповів голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко. – Міжнародний економічний форум-2018 – це більше 40 заходів та 150 спікерів. Очікуємо зо 1,5 тисячі гостей».

Форум стартує 15 листопада у культурно-діловому центрі «Менора». На порядку денному – стратегічні дискусії та конференції. Ключові теми – пошук рецептів сталого розвитку, взаємодія держави з бізнесом, джерела економічного зростання. Окремо – 4 спеціалізовані інвестиційні заходи. Серед ключових спікерів цього дня – очільник Представництва Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі, Міністр промисловості та торгівлі Чехії Марта Новакова, посли Франції та Канади в Україні Ізабель Дюмон та Роман Ващук, інвестиційний банкір Ігор Мазепа, виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

Вже наступного дня – галузеві та спеціалізовані круглі столи, конференції, лекції, семінари в Дніпропетровській облдержадміністрації та Медіапросторі. Серед тем – податкова та земельна реформи, баланс інтересів бізнесу та держави, розвиток фінансового сектору. До уваги гостей ще – 10 бізнес-семінарів – від теорії ігор до протидії шахраям. Окремий захід – конференція українського Кайдзен Клуба. Вона про дбайливе підприємництво.

«У 2017-му Міжнародний економічний форум у Дніпрі став найбільшим таким регіональним заходом в Україні. Цьогоріч розраховуємо перевершити показники. Та головне для нас – практичні результати після заходу, – наголосив радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Голик. – Підсумками минулого року, серед іншого, стало будівництво потужної сонячної електростанції та біогазової станції. Сподіваємось, що зможемо отримати нові інвестиційні проекти».

Приєднатися до форуму можуть усі бажаючі. Участь – безкоштовна. Необхідно лише зареєструватися.

Як повідомив у Facebook координатор групи «ІС» Дмитро Тимчук на початку жовтня «Хімічне казенне об’єднання імені Г. І. Петровського» («ЛНР», займається виробництвом вибухових речовин) призупинило виробничу діяльність через відсутність замовлень і сировини, що поставляється з РФ.

Крім того, за його словами, в даний час «Єнакіївський металургійний завод» (місто Єнакієве Донецької області) працює на 20-30% від потужностей підприємства. При цьому основна частина виробленої продукції заводу вивозиться в РФ.

ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» (місто Кадіївка Луганської області) заборгувало своїм працівникам зарплату в розмірі 90 млн. руб. Ситуація пов’язана з неможливістю поставки підприємством вагонів в РФ з-за відсутності російського сертифіката відповідності. Серед працівників підприємства зростає обурення і висловлюється можливість проведення страйків.

У зв’язку з катастрофічною нестачею лікарів в «ДНР», на посади в медичні установи ОРДО призначають випускників т. н. «Донецького медичного університету», які з-за наявності дипломів ДНР» не можуть працевлаштуватися за межами ОРДО. Крім цього, окупаційною владою створюються умови, які значно ускладнюють виїзд осіб з будь-яким медичним освітою за межі «ДНР».

Ватажки «ДНР» планують найближчим часом почати демонтаж шахти «2-біс» (Горлівка) на металобрухт, що призведе до відключення насосів, які відкачують воду з шахти. Це може викликати просідання грунту і руйнування русла каналу Сіверський Донець-Донбас.

ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод», філія «металургійний комплекс», яка функціонує в «ДНР» як філія № 1 «ЗАТ Внешторгсервіс», зупинив виробництво. Обидві доменні печі зупинені на невизначений термін, менеджментом «ЗАТ« Внешторгсервис» заплановано скорочення персоналу на 600 осіб до кінця року (всього працює 4500 працівників).

У «ДНР» значно зменшилася кількість підприємців, які реалізують в «Республіці» Паливно-мастильні матеріали, імпортовані з РФ. Дана ситуація пов’язана з підвищенням т. н. «міністерством доходів і зборів ДНР» податкової ставки за проведення зазначеної діяльності.

Водночас за останній місяць було зафіксоване зростання цін у самопроголошеній ДНР, навіть за «офіційними» даними ціни виросли на 5-10%, хоча за даними місцевих мешканців зростання склало від 20% до 30% на окремі товари.