Рада регіонального розвитку вперше зібралася у Краматорську

З виборами в територіальних громадах завершився перший етап реформи децентралізації. Нині триває другий, більш змістовний. Які зараз стоять  задачі та пріоритети журналістам розказав Максим Ткач,  керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Розвитком громад та територій в Україні займається профільне міністерство розвитку громад і територій.

Розповідаємо коротко про його діяльність.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

За два останніх роки в Донецькій області з’явилось 50 нових територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Переважно це заказники і пам’ятки природи.

Все почалось з Державної стратегії регіонального розвитку України до 2020 року, за якою всі регіони мали збільшити показники заповідних площ. Донецькій області наказано довести площу природно-заповідного фонду до 8,9% від площі області. На той момент цей показник становив всього лише 3,5%. А середня норма по Україні – 15%.

Звідки здобували нові території для охорони природи, розповів начальник відділу природно-заповідних територій, лісового господарства та біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної держадміністрації Віталій Залевський.

Віталій Залевський, начальник відділу природно-заповідних територій, лісового господарства та біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної держадміністації (справа) і головний спеціаліст відділу Георгій Мосін

Що охороняють на Донеччині

План у 8,9% площі природно-заповідного фонду дуже складний для області, де 70% площ – орні, а 10% – забудовані. У нас не вистачає лісів, які могли б бути заповідними. То ж, екологи збирають заповідний фонд буквально по клаптиках. Переважно це водно-болотні угіддя для птахів, заплави малих річок, прибережні пойми.

Так, заповідна заплава Кривого Торця складається з 8 клаптиків, загальною площею у тисячу гектарів. Це території, що найменше порушені діяльністю людини. Новий статус має допомогти зберегти цінні, унікальні або, навпаки, – типові території, на яких ростуть рідкі рослини, живуть звірі та птахи.

Існують різні категорії  територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Найсуворіше охороняються заповідники. Їх не можна навіть вільно відвідувати. Такий режим створюється для того, щоб на цій місцевості природа відновлювалась без найменшого втручання людини. Також в заповідниках здійснюється наукова робота.

В Донецькій області 4 заповідники:

• Кам’яні могили,
• Крейдяна флора,
• Хомутовський степ та
• Кальміуський.

Менш суворий режим в Національних парках. Вони поділяються на кілька зон. Є закриті заповідні, а є зони для відпочинку і рекреації. В Донецькій області два Національні парки: Меотида і Святі гори. Цікаво, що місто Святогірськ входить до Національного парку як його господарська зона. По суті, вся діяльність міста має бути направлена на забезпечення Парку.

Регіональні ландшафтні парки також мають різні зони, у тому числі й зони відпочинку, екологічні тропи і т.і. В Донецькій області 6 таких територій:

• «Клебан Бик»,
• «Краматорський»,
• «Донецький кряж»,
• «Половецький степ»,
• «Зуївський» і
• «Слов’янський курорт».

Останні роки в області частіше створюються заказники. Їх мета – збереження і відтворення цілого природного комплексу чи його окремого компонента. На такій території забороняється все, що може зруйнувати її, погіршити стан того, що охороняється. Наприклад, якщо заказник ботанічний, на ньому буде обмежений вільний випас худоби та покіс, створені сприятливі умови для відтворення певних рослин. В зоологічному заказнику буде сезон тиші на час періоду, коли звірі ростять потомство. В геологічному – заборонять будівництво та копання.

В Слов’янському орнітологічному заказнику «Приозерний» гніздиться 71 вид водно-болотних птахів, серед яких червонокнижні та рідкісні. У ботанічному заказнику «Брандушкин Яр» в Добропільському районі ростуть червонокнижні види рослин, зокрема брандушка різнобарвна і ковила.

Також за два останні роки кільком об’єктам надано статус пам’ятки природи. Це окремі унікальні природні утворення, які необхідно зберігати в їх природному стані для наукового вивчення, пізнання чи естетичної насолоди. Наприклад, пам’ятками природи є п’ятсотлітній Сичин-дуб в Покровському районі і гігантська біла тополя в Святогірську.

Природа чи господарство?

При створенні об’єктів природно-заповідного фонду власник або землекористувач цієї території приймає на себе обов’язки по її охороні. Це може бути лісхоз, місцева рада чи об’єднана територіальна громада. Вони ж мають за свої гроші оформити місцевість, що охороняється: поставити щити з інформацією про пам’ятку, охоронні знаки, таблички. Та є можливість використання державних програм.

Крім того, законодавство не забороняє заробляти на пам’ятках природи. Так, біля Добропілля є ботанічний заказник «Гектова балка». Там зробили екологічну тропу, музей, і заробляють на утримання того ж заказника. Ці гроші можна використати виключно на охорону території, щити, ліквідацію сміття, відновлення ділянок.

Часом землевпорядники бояться, що таким чином у них заберуть землю або заборонять використання. Тобто, для господарства вона стане не ефективною. Дехто кілька років не дає погодження на створення заказників. Вони бояться, що таким чином втратять свої пасовища.

Екологи переконують, наскільки важливо зберегти унікальні пам’ятки природи. Та й заказник, зазвичай, – це лише тимчасові обмеження у використанні для господарства. Наприклад, лише на момент цвітіння рідкісних рослин. Навпаки, саме завдяки статусу заказника можна навіть зберегти пасовища. Справа в тому, що всі території природно-заповідного фонду помічаються на кадастровій карті і їх вже не можна приватизувати для використання. Так земля зберігається у громади, причому, строк існування заказників не обмежений.

Для тих, хто має намір розпоряджатися землею ощадливо, статус заказника тільки сприятиме її зберіганню, рекультивації та відновленню. Річ не в тім, щоб заборонити користуватись землею, а в тім, щоб вона використовувалась ефективно.

Станом на 1 листопада 2019 року в Донецькій області 165 територій і об’єктів природно-заповідного фонду. За 2018-2019 роки площа природно-заповідного фонду Донеччини збільшилась майже на 6500 га.

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Шостий рік в Україні триває реформа місцевого самоврядування. Хоча перші об’єднані територіальні громади почали з’являтися 2015-ого, але підготовчий процес стартував ще у 2014-ому. З того часу повноваження на місцях, як й відповідальність, збільшилися, а влада наблизилася до людей.

Як об’єднуються територіальні громади?

За Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»,  формуються громади за такими принципами:

1. конституційності та законності;
2. добровільності;
3. економічної ефективності;
4. державної підтримки;
5. повсюдності місцевого самоврядування;
6. прозорості та відкритості;
7. відповідальності.

Об’єднатися у громаду можуть села, селища і міста за таких умов:

• за перспективним планом, зокрема, за ним на Донеччині має бути 65 громад – 45 на підконтрольній Україні території і 20 на тимчасово окупованій;
• розташовуватися в межах однієї області;
• до складу не можуть входити території інших існуючих ОТГ;
• територія має бути цілою і нерозривною тощо.

Адміністративним центром громади визначається село, селище чи місто, яке розташоване «найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади» та має розвинуту інфраструктуру. Саме від центру й походить назва усієї об’єднаної територіальної громади.

Також існує «Методика формування спроможних територіальних громад». Зокрема, у ній прописано, за якими принципами і що враховується при об’єднанні територіальних громад.

Який порядок об’єднання територіальних громад?

Ініціатором об’єднання територіальних громад можуть бути місцеві органи влади, які формують пропозицію. У ній має бути перелік населених пунктів, які об’єднуються, адміністративний центр і назва майбутньої ОТГ. Далі відбувається вивчення пропозиції та її громадське обговорення, після якого відповідна рада має прийняти рішення на сесії. У разі позитивного рішення пропозицію передають далі до суміжної територіальної громади, де процедура повторюється.

Після згоди усіх, хто має ввійти до складу громади, починає працювати спільна робоча група, яка готує рішення, що виносяться на громадські обговорення. Схвалений проєкт передається до обласної адміністрації. Насамкінець обласна влада звертається до Центральної виборчої комісії для призначення перших виборів у громаді.

Крім цього, до вже існуючої об’єднаної громади можуть увійти  інші населені пункти. Процес приєднання схожий із вищенаписаним.

Утвореною об’єднана територіальна громада вважається «з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі». До нового року кожна із сільських, селищних чи міських рад громади продовжують окремо виконувати бюджет й тільки після цього їхній кошторис стає спільним.

Як держава підтримує децентралізацію?

У тому ж Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» записано, що «держава здійснює інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну та фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад».

У свою чергу організаційну та інформаційно-просвітницьку підтримку покладено на місцеві державні адміністрації. Для фінансової підтримки громадам надаються субвенції на формування інфраструктури. Кошти розподіляються між бюджетами громади, враховуючи їхню територію та кількість населення.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

Моделі нового районного поділу Донецької області сьогодні обговорювали у Краматорську. Активна дискусія щодо початку реформування районного рівня влади відбулася в Антикризовому медіа-центрі. За “круглим столом” зібралися експерти з децентралізації та представники органів місцевого самоврядування різних рівнів.

Укрупнення районів – це другий крок реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням. В процесі децентралізації створюються об’єднані територіальні громади, які здебільшого покривають всю територію існуючих районів. А це означає, що органи влади об’єднаних громад по суті повністю зможуть перейняти всі ті повноваження, які до цього виконував районний рівень влади.

“В Донецькій області три райони повністю покрити ОТГ – Лиманський, Добропільский та Олександрівський. Але в них досі працюють районні ради та райдержадміністрації, фактично дублюючи функціонал ОТГ. До того ж, це зайві фінансові витрати на їх утримання. Тому має відбутися укрупнення районів, з внесенням змін до Конституції України щодо адміністративно-територіального поділу”, – зазначила Тетяна Барановська, регіональний координатор проекту з підготовки нового районного поділу, експерт Громадської мережі UPLAN.

Донецька область, як і Луганська, мають певні відмінності від інших. Тут багато міст обласного значення, велика щільність населення і головне – частина областей тимчасово окупована. Поки що план районування детально розробляється на підконтрольній території, проте обговорюються й варіанти на майбутнє.

“Експерти пропонують створити в Донецькій області 9 районів. З них п’ять на підконтрольній українській владі території – Краматорський, Бахмутський, Покровський, Маріупольський та Волноваський. За розрахунками, вони будуть збалансованими за площею та чисельністю населення. На непідконтрольній території планується створити чотири райони”, – повідомив Максим Ткач, радник з децентралізації Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, регіональний експерт проекту.

Запрошених на “круглий стіл” ознайомили з мапою, де відображені межі нових укрупнених районів. В дискусію активно включилися представники ДонОДА, місцевих та районних рад, об’єднаних громад. Залучення широкого кола учасників до дискусії про те, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони, є запорукою того, що нова модель районування не буде викликати суперечливого ставлення. Окрім того, новий адміністративний устрій Донецької області має бути оптимальним в першу чергу для місцевих жителів.