СтопКорупція. Як зробити ОТГ прозорими

Громадські та благодійні організацій можуть отримати грант на допомогу громадам, що постраждали від мінно-вибухової діяльності.

Про це повідомили на сайті ПРООН.

У межах конкурсу учасники можуть отримати до 70 000 доларів.

У виняткових випадках і за умови ухвалення Комітетом з відбору грантів бюджет проєкту, що отримає підтримку, може досягати 150 000 доларів.

Головна мета – надання допомоги постраждалим від мінно-вибухової діяльності шляхом навчання/освіти та закупівлі обладнання, визначення наявних послуг і забезпечення функціонування шляхів перенаправлення.

Умови конкурсу

Взяти участь у грантовому конкурсі «Підсилення можливості громад, постраждалих від мін шляхом надання комплексної підтримки» можуть громадські та благодійні організації.

«Конкурс не передбачає надання грантів комерційним організаціям, політичним партіям, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, релігійним громадам, фізичним особам і підприємцям», – зазначають в ПРООН.

Організатори виділяють 3 лоти грантового конкурсу, при цьому тільки перший лот підходить для всіх регіонів України. Другий та третій розглядатимуть в областях, які постраждали від мінно-вибухової діяльності: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська.

Три лоти:

1. реалізація ініціатив з посилення потенціалу закладів охорони здоров’я та реабілітації (створення безбар’єрного середовища у медичних закладах, проведення інформаційних заходів тощо);
2. обладнання освітніх та соціальних закладів у постраждалих від мінно-вибухової діяльності громадах цільових областей для покращення надання послуг, підтримки або налагодження надання соціальних, освітніх, психологічних та юридичних послуг, мапування послуг, доступних у громадах, а також розробка маршрутів та кейс-менеджменту для людей, постраждалих від мінно-вибухової діяльності
3. підвищення обізнаності громадськості щодо діяльності для постраждалих від мінно-вибухової діяльності та просування інформації про ризики в цільових областях (проведення інформаційної кампанії, розроблення освітніх програм тощо).

Щоб взяти участь потрібно надіслати пакет документів на електронні адреси: grants.ua@undp.org та rpwd2023@gmail.com. При цьому потрібно вказати тему «Підсилення можливості громад, постраждалих от мін, через неурядові громадські чи благодійні організації, громадські спілки шляхом надання комплексної підтримки».

Також потрібно заповнити гугл-форму.

Читайте також: До 350 000 грн можуть отримати організації, які надають психологічну допомогу ВПО та постраждалим від війни

Дедлайн

Грантовий конкурс проводитиметься на двохраундовій основі: у межах першого раунду концепції проєктів мають бути подані не пізніше 30 червня 2023 року.

У межах другого раунду — не пізніше 15 липня 2023 року.

Усі гранти мають передбачати завершення активностей до 30 листопада 2023 року.

Дізнатися деталі та завантажити шаблони форм можна на сайті ПРООН.

З нового навчального року українських студентів навчатимуть подоланню корупції та доброчесності.

Новий освітній курс має назву «Антикорупція та доброчесність» і спрямований на розбудову доброчесного освітнього середовища.

Курс розробили в Офісі доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції.

Пілотний проєкт впроваджується у десятьох вишах України. А у майбутньому він стане обов’язковим у всіх вишах України. Це передбачає Державна антикорупційна програма на 2023 – 2025 роки.

Яка мета курсу

Головне завдання курсу – допомогти студентам детально розібратися з історією, сутністю понять «корупція» й «доброчесність», їхнім місцем в українському суспільстві, медіа- та бізнес-спільноті. Крім того, молодь навчиться розуміти роль і можливості громадян у боротьбі з корупцією.

Після закінчення курсу студенти мають отримати знання, необхідні для розбудови доброчесного освітнього середовища на практиці.

В яких вишах запровадять курс

Наразі це пілотний проєкт, тож за результатами оголошеного ще у лютому 2023 року відбору обрано 10 вишів, які візьмуть участь. Це:

1. Києво-Могилянська академія;
2. Український католицький університет;
3. Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського;
4. Львівський національний університет імені Івана Франка;
5. Тернопільський національний педуніверситет імені Гнатюка;
6. Національний медичний університет імені Богомольця;
7. Волинський національний університет імені Лесі Українки;
8. Донецький державний університет внутрішніх справ,
9. Житомирська політехніка;
10. Чернівецький національний університет імені Федьковича.

Читайте також: В Україні запускають навчальну програму для експортних консультантів

Донеччина – одна з перших областей України, де для педагогів створили майданчик для інноваційного розвитку – Центр STEM-освіти у Краматорську. Він діє на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти не дуже давно, але вже дає плоди. За якими напрямками він працює і чим зможе вразити сучасних школярів педагог після підвищення кваліфікації у таких сучасних лабораторіях?

«Побачив перепону і йде назад»

Навчити робота долати перешкоди, співати чи танцювати або ж побачити енергію власного біополя… Це більше не супертехнології майбутнього, а цілком доступні реалії для сучасних дітей.

Вивчення хімії, фізики, біології та інших природничо-математичних уроків у школі може бути легким і навіть захоплюючим. Цьому зокрема сприятиме центр СТЕМ-освіти. Представлений він у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти трьома напрямками.

«STEAM-центр – це осередок з наукової, методичної допомоги вчителям. Представлений він у трьох локаціях: робототехніка та моделювання; природнича лабораторія; центр цифрової освіти», – каже проректор Донецького облІППО, обласний координатор зі STEM напрямку в області Віктор Шабанов

STEAM-освіта включає в себе природничі та точні науки, але лише ними не обмежується. Інноваційні проєкти можуть включати будь-які предмети, зокрема з образотворчого мистецтва чи співів наприклад.

«У своєму базовому варіанті були тільки наука, технології, економіка, математика – STEM.  А потім додали АRТ – мистецтво, оскільки, щоб зробити щось цікаве, потрібно обрати правильні кольори чи навчити робота рухатися під музику», – говорить завідувачка кафедри природничо-математичних дисциплін ДоноблІППО Лариса Останкова.

Читайте також: STEM-освіта: що собою представляє та як втілюється в краматорських школах

Центр STEM-освіти у Краматорську– мотиватор для вчителів

Аби зацікавити педагогів активно опановувати сучасні пристрої, вчитися новому і розробляти власні ініціативи, в центрі організовують конкурси проєктів і залучають до них соціальних партнерів.

«Ми спільно проводимо як освітні, так і стимулюючі заходи для того, щоб мотивувати вчителів розвиватися, розробляти інноваційні проєкти та ділитися своїми досягненнями й винаходами зі своїми школярами та з колегами-педагогами», – каже співзасновник 3Д ферми, голова ГО «Центр розвитку майбутнього» Сергій Гаков.

Центр STEM-освіти у Краматорську відкрили у партнерстві з міжнародними організаціями.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

«Контакт-центр слухає!» –  таку фразу щодня сотні разів кажуть диспетчерки Контакт Центру в Краматорську, коли піднімають слухавку, щоб прийняти чергову скаргу від жителів на відключену електроенергію, холодні радіатори, слизьку дорогу чи відсутність води в кранах.

Їх задача – прийняти та зареєструвати звернення, визначити службу, яка виконає звернення та направити заявку на виконання.

Куди звертатись з проблемою

Диспетчерська служба в Краматорську за коротким номером існувала вже давно. Спочатку це був номер 050 – за ним телефонували зі стаціонарного телефону, бо мобільних тоді й не було. Потім став номер 1505 – він існує й досі.  З часом диспетчерська була в складі управління з житлово-комунальних питань, при виконкомі, обслуговуючому підприємстві тощо. Наразі Контакт Центр – це підрозділ Служби єдиного замовника.

Контакт Центр у Краматорську в сучасному розумінні починав працювати з 2017 року. Але під час роботи виникли технічні складнощі, довелось перезапускатись. На повну потужність та оновлений Контакт Центр, з усіма мобільними та електронними зручностями, розпочав свою роботу на початку 2021 року.

Функціонування єдиного Контакт Центру замість аварійних служб у кожного комунального підприємства дозволяє краматорцям оперативно вирішувати проблеми і не витрачати час на пошук номерів аварійників тепломережі, водоканалу, енергетиків тощо.

Саме Контакт Центр передає заявку далі на виконавця. Такий підхід допомагає з комунікацією не тільки заявникам – звичайним жителям міста, але й комунальним підприємствам та іншим службам швидше реагувати на аварійні та складні ситуації, пояснює директорка КП «Служба єдиного замовника» Марина Бурлай.

З усіх питань життєдіяльності Краматорська можна і треба звертатися до Контакт Центру за цілодобовими номерами 1505 з міських телефонів та 0990991505 – з мобільних.

Контакт Центр приймає тисячі дзвінків на десять диспетчерів

Марина Виходцева в диспетчерській службі працює вже 19 років. Згадує часи, коли усі заявки приймали виключно на стаціонарний телефон. Каже, якщо порівнювати нинішні способи звернення  з тодішніми – стало зручніше.

Марина Виходцева

«Ми приймаємо звернення: хоч телефоном, хоч через інтернет, реєструємо його та передаємо на виконавця. Коли виконавець звітує, що заявка виконана, то зв’язуємось із заявником та уточнюємо, чи насправді вирішена його проблема. Тільки після цього закриваємо заявку», – розповідає Марина.

Диспетчери працюють по змінах, по дванадцять чи по вісім годин.  Загалом їх тут десятеро. До Контакт Центру людина може звернутись цілодобово. Коли трапляються великі аварійні ситуації, телефон не замовкає. Напружена робота також у період запуску опалення.

«Дзвінки бувають різними, – розповідає Марина. – Хтось телефонує з проханням вирішити певну проблему. Комусь треба виговоритись, посваритись, бо настрій такий. Спілкуємось з кожним, надаємо роз’яснення. Бувають і цікаві дзвінки. Сліпа бабуся часто телефонує нам, аби дізнатись котра година».

Наталя та Юлія – колежанки Марини. Диспетчерами вони працюють тільки рік. Коли розширювали функціонал Контакт Центру, Юлія прийшла сюди працювати  з селищної ради, Наталія – зі сфери торгівлі. Новим обов’язкам навчились швидко. Кажуть, найскладніше, що потребує уваги – це правильно розподілити заявку на ту службу, яка має її виконувати. Бо не завжди ситуації однозначні.

Диспетчерка Наталя за роботою

Канали для скарг та запитань

Загалом існує декілька способів звернутись до Контакт Центру, усі вони рівнозначні. Найбільшим попитом користується телефон. За статистикою, саме телефоном диспетчери приймають більшу частину звернень, надають консультації чи роз’яснення.

За словами Марини Бурлай, за 2021 рік Краматорський Контакт Центр отримав 69 тис. дзвінків. Оформили та направили на виконавців 15623 заявки. За рештою – надані роз’яснення. Майже 15 тис. з них поступили через телефонні дзвінки, 457 – через чат-бот у вайбері та 137 – через мобільний додаток.

Основна тематика звернень – проблеми зі станом житлового фонду, благоустрій, водовідведення, вуличне освітлення тощо. Коли в місті немає аварійних ситуацій, диспетчери приймають до тисячі телефонних дзвінків на тиждень. Якщо трапляється аварія, велике відключення світла чи води, то таких дзвінків може бути до ста за годину.

Заявку можна залишити на сайті Контакт Центру. Для цього треба попередньо зареєструватися, створити особистий кабінет на сайті Краматорського Контакт Центру.

Працює у Контакт Центрі ще один канал для звернень – чат-бот у Вайбері. Треба встановити його на свій телефон, і можна надсилати звернення. Його також візьмуть у роботу та спрямують до виконавця.

Окрім того, через чат-бот жителі міста отримують оперативну інформацію щодо аварійних ситуацій саме за своєю адресою проживання, актуальну інформацію про проведення ремонтних робіт тощо.

Контакт Центр у смартфоні

Функціонує й мобільний додаток Контакт Центру. Його легко завантажувати та зручно використовувати.

«Чим зручний мобільний додаток? Йдеш по вулиці, побачив проблему, сфотографував та надіслав звернення, – пояснює Марина Бурлай, – Не треба телефонувати та щось пояснювати, не треба заходити на сайт. Коли людина встановлює мобільний додаток, то відразу заповнює свої дані. Отже, диспетчер бачить інформацію про заявника. І зможе сконтактувати з ним».

Звернення, зареєстроване з мобільного додатку, потрапляє до виконавця так само швидко, як і дзвінок телефоном чи звернення через сайт.

• Мобільний додаток для Android – завантаження через  Play Market
• Мобільний додаток для iOS  –  завантаження через AppStore

Соціальні мережі для оперативного інформування

Соціальні мережі стали зручним способом швидкого розповсюдження інформації про аварійні ситуації, планові та позапланові ремонтні роботи. Контакт-Центр створив та постійно веде сторінки:

• в Інстаграмі,
• у Фейсбуці,
• в телеграмі – Новини Контакт Центра м. Краматорськ @kramkc

Тим самим діють на упередження. Прочитає людина, чому відключили воду за її адресою і буде поінформована. А значить, не доведеться зайвий раз телефонувати до Контакт Центру.

Актуальну інформацію поширюють також у місцевих пабліках – кожна людина сама обирає, які сторінки переглядати. Цієї осені особливою популярністю користувалась карта підключення тепла в будинках. Така карта вже давно заведена на сайт Контакт Центру та доступна для перегляду. Але уперше її винесли у соцмережі – жителі Краматорська мали можливість спостерігати в онлайн-режимі, які будинки отримали теплоносій, а які тільки очікують.

Дивіться також: Медична, соціальна та психологічна паліативна допомога у Краматорську

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Щорічний Форум розвитку громадянського суспільства «Імунітет до ілюзій»  відбувся вдев’яте 17 грудня, і цього разу у новому форматі – Телемарафону. Нововведенням також стала робота регіональних майданчиків на Донеччині та Луганщині, які працювали як онлайн, так і офлайн.

Представники громадськості, влади та міжнародних організацій обговорювали активність мешканців у громадах, а також ділилися кращими практиками.

Регіональний майданчик Форуму на Донеччині діяв у Краматорську. Під час заходу обговорили взаємодію у громаді між органами влади і громадськістю. Нині на території Донеччини зареєстровано понад 5000 громадських організацій, з них лише 5% проявляють активність. Для фінансової підтримки об’єднань в облдержадміністрації проводять відповідний конкурс.

«Не лише управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю, а ще управління культури і туризму, молоді та спорту, масових заходів проводять такий конкурс. Цього року вперше департамент соціального захисту населення оголосив конкурс на фінансову підтримку організацій ветеранських та осіб з інвалідністю. На даний час триває прийом заявок», – розповіла заступниця начальника відділу комунікації з громадськістю управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької облдержадміністрації Ольга Присяжнюк.

На даний час в області зацікавлені, аби мешканці активно брали участь у житті громади. Для цього в облдержадміністрації пропонують, аби на місцевому рівні приймалася така програма, як бюджет участі. Підтримати як методологічно, так і фінансово обіцяють й міжнародні організації, зокрема ПРООН.

«Ми запропонували таке співфінансування, мотивуючий фактор, 50 на 50. На Донеччині ми підтримали у відповідь на потребу 4 громади з наших партнерських на загальну суму 1 млн 350 тисяч грн. Це – Сіверська ТГ, Соледарська ТГ, село Бердянське Мангушського району та Волноваха. Ось такий цікавий досвід – це Волноваха, оскільки там військово-цивільна адміністрація, і ми не знали, чи зможемо працювати з цим інструментом. У нас вийшло. І вийшло успішно. Значення мають люди і їхня зацікавленість – і тоді все можна подолати», – зазначила національна консультантка ПРООН із мобілізації громад Тетяна Сила.

Серед прикладів взаємодії між владою та громадськістю – групи із громадської безпеки та соціальної згуртованості, а також громадські ради. Останні діють не лише при міських радах, а й при облдержадміністрації.

«Донецька і Луганська області мають особливий статус – це територія, на якій проводиться ООС, ведуться бойові дії, тому навіть питання логістики для участі в засіданнях, зборах громадської ради мало дуже велике значення. У нас у попередній каденції були члени ради, які мешкали в Маріуполі. Для них було дістатися до Краматорська дорого і займало дуже багато часу. У нас є як і негативні, так і позитивні моменти. Українське суспільство дуже сильно активізувалося і згуртувалось тоді, коли почався конфлікт», – розказала заступниця голови громадської ради при Донецькій облдержадміністрації Ірина Степанова.

Організатор Форуму розвитку громадянського суспільства виступили ISAP Ednannia, локальним партнером заходу стала громадська організація «Точка доступу».

Анна Павленко

Форум в Северодонецке

Форум в Угледаре

Форум в Угледаре

Форум в Угледаре

Ірина Мартинова