Суддю з Луганщини відсторонили від правосуддя на два місяці

Слідчі Служби безпеки України заочно повідомила про підозру жительці Луганщини, яка після окупації регіону перейшла на бік ворога та обійняла керівну посаду в незаконному правоохоронному органі.

Про це повідомили у Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

За інформацією слідства, після 2014 року жінка приєдналася до так званого «штабу управління Державної інспекції безпеки дорожнього руху» та була оголошена в розшук за участь у терористичній організації.

Після повномасштабного вторгнення вона отримала посаду «заступника начальника відділу організаційно-аналітичної роботи та пропаганди безпеки дорожнього руху» у незаконному правоохоронному органі окупантів.

На цій посаді, за версією СБУ, фігурантка займалася інформаційним супроводом окупаційних структур, пропагандою їхньої діяльності та нав’язуванням місцевому населенню законодавства рф. Також вона брала участь у кампанії з примусової «паспортизації» автовласників, зокрема щодо заміни українських документів і номерних знаків на російські.

Їй заочно повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Жінці загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Трьом жителям Луганщини повідомили про підозру у колабораційній діяльності. За інформацією слідства, вони брали участь у роботі окупаційних органів влади та псевдовиборчих процесах на захопленій території області.

Про це повідомили у Луганській обласній прокуратурі.

Правоохоронці встановили, що після початку повномасштабного вторгнення росії фігуранти добровільно почали співпрацювати з окупаційною владою.

Двоє підозрюваних восени 2022 року працювали у так званих «виборчих комісіях» під час незаконного «референдуму» щодо приєднання окупованої частини Луганщини до росії. Вони вели реєстри виборців, складали списки, підраховували голоси та оформлювали протоколи.

Ще одна підозрювана брала участь у проведенні незаконних виборів президента рф навесні 2024 року. Крім того, вона обійняла посаду керівниці відділу культури в окупаційній адміністрації Сіверськодонецька.

Дії всіх трьох фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Українські підрозділи Сил оборони вдарили по низці об’єктів російських військ на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини.

Про це повідомили у фейсбуці Генерального штабу Збройних Сил України.

На Донеччині українські воїни уразили залізничні цистерни з паливно-мастильними матеріалами в районі Макіївки, склад матеріально-технічного забезпечення в Маріуполі та мобільні логістичні об’єкти противника.

На Луганщині українські військові знищили склад боєприпасів у Рубіжному та вдарили по мобільній вогневій групі в районі Хрящуватого.

Уражені об’єкти забезпечували логістику та бойову роботу російських військ.

Колишній військовослужбовець Збройних Сил України з Луганщини перейшов на бік держави-агресора, очолив штурмовий загін окупантів та брав участь у бойових діях проти Сил оборони.

Про це повідомили у пресслужбі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону

За інформацією слідства, уродженець Луганської області, гранатометник однієї з механізованих бригад ЗСУ, під час воєнного стану самовільно залишив службу та добровільно приєднався до незаконного збройного формування підконтрольного армії рф. Згодом він став командиром так званого добровольчого штурмового загону.

У серпні 2024 року підозрюваний брав участь у штурмових діях проти Сил оборони України на Покровському напрямку. Наразі він продовжує воювати у складі незаконного збройного формування на боці рф.

«Фігурант неодноразово давав інтерв’ю російським пропагандистським медіа, де підтримував збройну агресію рф та демонстрував участь у бойових діях проти України», – йдеться у повідомленні.

Йому інкримінують державну зраду в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України) та колабораційну діяльність (ч. 7 ст. 111-1 КК України).

В Україні суди у 98% випадків дозволяють неповнолітнім укладати шлюб. На Донеччині за останні п’ять років суди ухвалили 45 таких рішень.

Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані пошуковика судового реєстру «Бабуся».

За інформацією аналітиків, у 98% випадків суди ставали на бік заявників. За п’ять років суди відмовили лише у 48 справах.

На Донеччині за цей період суди ухвалили 45 рішень щодо шлюбів неповнолітніх. Це один із найнижчих показників серед регіонів України.

Менше таких справ зафіксували лише у Луганській області – 12, а також у Херсонській області – 23.

Найбільше дозволів на шлюб неповнолітніх видавали у Львівській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.

Головною причиною, через яку суди дозволяють неповнолітнім укладати шлюб, залишається вагітність. Саме цей аргумент фігурував у понад 72% справ.

Водночас кількість таких справ в Україні поступово зменшується. Якщо у 2021 році суди ухвалили 790 рішень щодо шлюбів неповнолітніх, то у 2025 році — вже 356. У 2026 році наразі зафіксували 92 рішення.

Ще частину рішень суди пояснювали тим, що шлюб відповідає інтересам заявників або що пара вже має спільну дитину.

Водночас суди найчастіше відмовляли у випадках, коли заявники не могли довести необхідність такого рішення або не досягли 16-річного віку.