Свої чи чужі? Проблеми релокації бізнесу та адаптації переселенців обговорили в Івано-Франківську
Центр громадянського суспільства «Друкарня», який зі Слов’янська переїхав на Івано-Франківщину, зібрав представників релокованих бізнесів і громадських організацій, партнерів та активістів з-поміж внутрішньо переміщених осіб, щоб обговорити питання життя переселенців на новому місці. У заході взяли участь вихідці зі Слов’янська, Торецька, Бахмута, Маріуполя, Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу. Учасники поділилися своїм досвідом життя в евакуації.
Для проведення зустрічі обрали кав’ярню «ПростоКава», яка також є релокованим підприємством зі Слов’янська. Присутнім запропонували подивитись фільми про переміщені громадські організації і бізнеси, щоб потім поговорити про виклики, пов’язані з інтеграцією ВПО в Івано-Франківську.
Вклад в економіку Івано-Франківщини
Протягом року повномасштабної війни до західних регіонів України релокували свій бізнес чимало підприємців. Переїхали й деякі громадські організації. Лише за офіційними даними на сьогодні в Івано-Франківській громаді проживає близько 45 тисяч переселенців. За цей час в області зареєстрували понад 2,5 тисячі релокованих підприємств. Станом на грудень 2022 року вони сплатили 7,5 млн грн податків.
«Можна стверджувати, що евакуація зі сходу на захід України внаслідок російського вторгнення дуже сильно вплинула на українське суспільство в багатьох вимірах: культурному, мовному, політичному, геополітичному, побутовому, економічному. Внутрішньо переміщені особи та суспільство приймаючих громад заходу України вплинули та продовжують впливати один на одного», – зазначив Денис Бігунов, керівник Центру громадянського суспільства «Друкарня».
Виклики як поштовх до розвитку
Кав’ярня «ПростоКава», яка релокувалася зі Слов’янська до Івано-Франківська, попри труднощі, пов’язані з переїздом, працює та розвивається. До того ж цей бізнес робить свій внесок у розвиток громади.
«З позитивного я вбачаю те, що на Франківщину приїхало багато активних людей, які перевезли сюди свій малий та середній бізнес. Вони сплачують податки, наймають працівників та розвивають ту чи іншу сферу у приймаючій громаді. Навіть те, що релокований бізнес створює конкуренцію місцевим підприємствам, це також плюс та поштовх до пошуку креативних рішень», – зазначила Алла Мініна, адміністраторка кав’ярні «ПростоКава».
Однак з релокацією власної справи довелось подолати й чималу кількість викликів. Під час заходу Алла Мініна поділилась своїм досвідом із присутніми підприємцями. Зокрема, вона говорила, що власникам закладів громадського харчування важко визначитись із місцем розташування, адже це напряму пов’язано з потоком клієнтів. Також непростим завданням є пошук вільного приміщення за доступною ціною. Потрібна й додаткова промоція закладу, щоб заявити про себе та залучити якомога більше клієнтів. Слов’янській кав’ярні це вдалося. До того ж заклад став осередком для проведення різноманітних творчих зустрічей, майстер-класів, заходів громадських організацій.
Читайте також про досвід релокації бізнесу Слов’янська «ПростоКава» пригощає івано-франківців
Учасники заходу дійшли того, що чим більше підприємців зможуть реалізуватися на новому місці, тим краще буде як для приймаючої громади, так і для країни в цілому. Найвитривалішими, як засвідчує досвід, є невеличкі підприємства, які будь-які випробування трансформують у розвиток своєї справи.
Інтеграція до нової громади
«Зараз вимушених переселенців можна поділити на дві умовні частини. Одні – це люди, які свідомо інтегруються у приймаючі громади і планують в них залишатися жити. Інші – люди, які свідомо не хочуть заводити нові соціальні контакти та вкорінюватися на новому місці, бо переживають, що така прив’язаність до нової громади може стати на заваді повернення додому», – зауважив Денис Бігунов.
Присутні на заході висловили думку, що жителі східних регіонів до цієї масштабної евакуації не усвідомлювали повною мірою, як сильно на заході України розвинуті традиції благодійності, що допомогло прихистити велику кількість ВПО. Водночас для багатьох мешканців західної частини України до цього було мало відомо, наскільки сильний український рух на сході.
Також звернули увагу, наскільки обмінні поїздки між сходом і заходом, що організовували громадські організації за підтримки донорів протягом 2014-2022 років, позитивно вплинули на процес евакуації. Адже з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, багато хто вже мав контакти та партнерські зв’язки з громадянським суспільством західних регіонів.
«Евакуація створила надпотужні горизонтальні зв’язки всередині України. Навички активного спілкування давали можливість знаходити потрібні контакти для адаптації. Організації ВПО на заході нині допомагають іншим ВПО, які прибувають. Практика показує, що люди зазвичай виїжджають після сильних обстрілів. І їдуть туди, де вже були контакти», – розповів Денис Бігунов.
Читайте історію слов’янської «Друкарні» Вижили самі та гуртують інших
За його словами, найбільша проблема, з якою на новому місці стикаються переселенці, це невизначеність із житлом, плата за два місяці плюс ріелторські відсотки. Окрім того, для багатьох людей з-поміж ВПО вік, культура, мова, різні стереотипи можуть бути психологічними бар’єрами для інтеграції та адаптації на новому місці. Багатьом важко освоїтися та зорієнтуватися в перший час.
«В ході дискусії ми дійшли висновку, що треба багато спілкуватись, щоб інтегруватись в новій громаді. Але не вистачає єдиної платформи, де могли б збиратись та регулярно комунікувати переселенці та місцеві мешканці. Також важливо допомагати рідним громадам, якщо є така можливість, і працювати у синергії з іншими громадськими ініціативами», – наголосив Денис Бігунов, керівник Центру громадянського суспільства «Друкарня».
Не менш важливим є психологічний аспект. Для підприємців, які намагаються розвивати свій бізнес на новому місці, для громадських активістів, які продовжують діяльність на благо суспільства після переїзду, а також для простих людей, які були вимушені покинути свої домівки, важливо звертатись до спеціалістів, якщо в цьому виникає потреба. На цьому зауважили психологині мобільної бригади соціально-психологічної допомоги Івано-Франківська, які нині працюють у ГО «Вільна», дружньому до жінок та дівчат просторі, де допомагають переселенкам із зони бойових дій.
Фото: Центр громадянського суспільства «Друкарня»
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
