У МОЗ розповіли, як зігрітися в оселі під час блекаутів та холодів

З січня 2026 року в Україні починає діяти оновлений Національний календар профілактичних щеплень. У нього додали нову вакцину.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я України, пише Антикризовий медіа-центр.

Вакцинація фінансується за гроші державного бюджету й охоплює щеплення проти 11 інфекцій. До переліку входять: туберкульоз, гепатит В, кір, епідемічний паротит, краснуха, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, Hib-інфекція, а відтепер – і інфекції, що зумовлена вірусом папіломи людини (ВПЛ).

Щеплення проти ВПЛ-інфекції, – це нова вакцина в Календарі. Дівчатам у віці 12-13 років вводитимуть одну дозу.

“Це критично важливий крок для зниження рівня захворюваності та смертності першочергово від раку шийки матки у майбутньому”, – йдеться у повідомленні.

Оновили також і схему вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК). Другу дозу вводитимуть дітям у чотири роки (раніше – у шість років).

За перші три місяці 2025 року в Україні зареєстровано 472 випадки захворювання на кір, що у понад 20 разів більше, ніж торік. Про це повідомляють у Центрі громадського здоров’я України.

Зростання захворюваності розпочалося у 2024 році, тоді кількість випадків перевищувала показники у шість з половиною разів. Нині найбільше інфікувань фіксують у Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях. Також в останніх двох регіонах зареєстрували по одному летальному випадку.

Кір – одне з найзаразніших інфекційних захворювань: 9 із 10 невакцинованих людей ризикують захворіти після контакту із хворим. Найбільш вразливі до інфекції діти, які не мають щеплень. Період від інфікування до появи симптомів становить 10–12 днів.

Серед ускладнень кору:

• запалення легенів (пневмонія);
• вушна інфекція (отит);
• запалення мозку (енцефаліт);
• інші серйозні ускладнення;
• смерть.

Специфічного лікування від кору не існує. Щоб уберегтися від кору, держава забезпечує всіх дітей комплексною вакциною, яка захищає одночасно від кору, паротиту і краснухи (КПК).

Фармацевтичні виробники погодили зниження цін ще на 273 медичні препарати. У середньому їхня вартість зміниться на 16%. Наразі до списку входять ліки від 26 виробників і зниження цін має відбутися «найближчим часом».

Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, ідеться про 97 препаратів, які є в Нацпереліку лікарських засобів, а також 90 рецептурних та 86 безрецептурних препаратів.

Зниження цін має відбутися найближчим часом, «коли пройде закупівля нових препаратів за новими цінами від дистриб’юторів, і будуть доставлені в аптеку».

Також Ляшко розпвів про комплексне вирішення питання щодо переліку ліків, ціни на які були знижені з 1 березня.

«Топ 100 — це було взято те, що найбільш частіше купували українці в українських аптеках українського виробника. Це ті препарати, за які українці віддавали найбільше коштів з власної кишені. Тому коли на них знизились ціни на 30%, то це найбільш відчутно буде для українського пацієнта», — сказав Ляшко.

Нагадаємо, у лютому президент Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про зниження цін на основні та найбільш затребувані ліки в Україні на 30% з 1 березня 2025 року. Згодом фармацевтичні компанії підписали декларацію про зниження та стабілізацію цін на ліки на 100 препаратів.

А 26 лютого було повідомлено про зменшення цін фармкомпаніями ще на 105 лікарських засобів.

У МОЗ ухвалили рішення про розширення переліку причин, що можуть бути підставою для встановлення інвалідності після впровадження експертних команд оцінювання повсякденного функціонування особи.

Цей статус тепер можуть надати людям, які пережили полон або катування. При цьому підстава поширюється як на військовослужбовців, так і на цивільних. Окрім статусу інвалідності вони можуть отримати й підтримку держави.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

«Відтепер, причиною інвалідності може бути позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Це означає, що люди, які пережили незаконне утримання, катування або зазнали інших ушкоджень здоров’я внаслідок перебування в полоні, можуть отримати статус інвалідності та відповідну державну підтримку», — зазначено на сайті.

Як пройти оцінювання для встановлення інвалідності?

Процедура проходження оцінювання для таких осіб містить три кроки:

Підтвердження факту позбавлення особистої свободи. Необхідно звернутися до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи при Міністерстві розвитку громад та територій України. У разі позитивного рішення дані про людину вносяться до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також видається відповідний документ.

Оцінювання повсякденного функціонування. Лікуючий лікар або голова військово-лікарської комісії відповідно до визначених Критеріїв формує електронне направлення на оцінювання. Під час розгляду експертна команда оцінює стан здоров’я людини та обмеження щодо життєдіяльності.

Отримання рішення. За результатами оцінювання людина отримує витяг із рішення експертної команди. Якщо встановлено інвалідність, то в рамках цього рішення буде також сформовано рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації (ІПР). У них буде відображена потреба особи в допоміжних засобах реабілітації, медичних виробах та необхідність отримання послуг в інших сферах її життя. Ці рекомендації діють протягом усього строку, на який встановлено інвалідність.

Читайте також: Особам з інвалідністю тепер не треба проходити ВЛК: рішення уряду

Які подальші кроки після отримання статусу інвалідності?

Після встановлення інвалідності особа може скористатися державними програмами підтримки, зокрема:

• отримати допоміжні засоби реабілітації (через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю);
• оформити пенсію або соціальну допомогу (через Пенсійний фонд України або органи соціального захисту);
• отримати безоплатне санаторно-курортне лікування, якщо така потреба визначена експертною командою.

Для забезпечення прозорості та орієнтації на потреби людини в Україні впроваджується нова система оцінювання повсякденного функціонування особи, яка використовуватиме принципи Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ).

Як пояснили у МОЗ, принципи МКФ враховують не лише медичні аспекти, але й соціальні фактори, вплив середовища та бар’єрів. Такий підхід сприятиме індивідуалізації підтримки, підвищуть її ефективність та допоможе створити умови для максимально можливої незалежності та активності людини.

Категорії життєдіяльності

Оцінювання життєдіяльності проводиться на основі ключових категорій, визначених у постанові Кабінету Міністрів України № 1338, що охоплюють усі аспекти повсякденного функціонування людини. Ці категорії спрямовані на те, аби оцінити як стан здоров’я впливає на здатність виконувати базові життєві завдання, брати участь у суспільному житті, навчатися чи працювати.

Самообслуговування. Оцінюється здатність людини до виконання базових завдань повсякденного життя, таких як особиста гігієна, приготування їжі, одягання та інші дії, необхідні для підтримки власного добробуту.

• Легкий ступінь обмеження: людина може виконувати більшість завдань самостійно, але іноді потребує нагадувань або мінімальної допомоги (наприклад, нагадати про прийом ліків).
• Помірний ступінь: необхідна регулярна допомога для виконання окремих завдань, таких як приготування їжі чи догляд за гігієною.
• Виражений ступінь: людина потребує сторонньої допомоги кілька разів на день.
• Серйозний ступінь: повна залежність від сторонньої допомоги.

Пересування. Охоплює здатність людини ходити, долати відстані, користуватися транспортом або допоміжними засобами для мобільності, залежно від її стану здоров’я.

• Легкий ступінь: здатність долати 200–500 метрів із короткими перервами або використовувати особистий транспорт.
• Помірний ступінь: можливість пересуватися лише з допомогою палиці чи ходунків на відстань до 200 метрів.
• Виражений ступінь: пересування можливе тільки на короткі відстані або за допомогою інвалідного візка.
• Серйозний ступінь: повна залежність від сторонньої допомоги при пересуванні.

Орієнтація. Визначається здатність орієнтуватися у просторі, сприймати оточення за допомогою зору, слуху та інших органів чуття, а також пристосовуватися до нових умов.

• Легкий ступінь: людина може самостійно орієнтуватися за допомогою окулярів чи слухових апаратів.
• Помірний ступінь: потрібна стороння допомога в нових умовах або використання додаткових засобів (наприклад, тростини для сліпих).
• Виражений ступінь: людина суттєво обмежена у здатності орієнтуватися без сторонньої допомоги.
• Серйозний ступінь: повна неможливість самостійно орієнтуватися.

Спілкування. Оцінюється здатність людини встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми, ефективно взаємодіяти у різних життєвих ситуаціях, використовуючи усні, письмові чи невербальні способи комунікації.

• Легкий ступінь: людина може спілкуватися самостійно, але може потребувати допоміжних засобів у нових чи стресових умовах.
• Помірний ступінь: складнощі у спілкуванні з новими людьми, потреба у письмових інструкціях чи інших засобах.
• Виражений ступінь: здатність підтримувати контакт лише з близькими людьми або через спеціальні пристрої.
• Серйозний ступінь: відсутність можливості спілкування без сторонньої допомоги чи пристроїв.

Контроль за поведінкою. Визначається здатність до самоконтролю, дотримання суспільних норм і адекватної поведінки у різних ситуаціях, а також забезпечення особистої безпеки.

• Легкий ступінь: іноді потрібні підказки в незвичних ситуаціях.
• Помірний ступінь: людина може контролювати поведінку у звичних умовах, але потребує допомоги у складних ситуаціях.
• Виражений ступінь: потрібен постійний контроль і допомога навіть у знайомих обставинах.
• Серйозний ступінь: людина не здатна самостійно контролювати свою поведінку.

Здобуття освіти. Охоплює можливості людини навчатися, опановувати нові знання та навички, пристосовуватися до освітніх умов і досягати поставлених навчальних цілей.

• Легкий ступінь: можливість навчатися з мінімальними адаптаціями, наприклад, подовження термінів засвоєння матеріалу.
• Помірний ступінь: необхідність спеціального режиму навчання або допоміжних засобів.
• Виражений ступінь: можливість опановувати лише обмежену кількість знань із постійною допомогою.
• Серйозний ступінь: навчання можливе лише на базовому рівні, під індивідуальним наглядом.

Трудова діяльність. Оцінюється здатність людини до виконання професійних обов’язків, адаптації до умов праці, включно із можливістю використання допоміжних засобів чи технологій.

• Легкий ступінь: людина може виконувати більшість завдань, але потребує певних адаптацій (спеціального робочого місця).
• Помірний ступінь: здатність виконувати лише обмежений обсяг завдань із суттєвою підтримкою.
• Виражений ступінь: людина може працювати лише за умов постійного супроводу чи додаткових заходів реабілітації.
• Серйозний ступінь: відсутність можливості займатися трудовою діяльністю.

Як зазначили у міністерстві, кожна з цих категорій є важливим компонентом комплексного оцінювання життєдіяльності та допомагає визначити реальні потреби людини для розробки ефективних заходів підтримки.