В Україні зростуть зарплати соціальних працівників

В Україні середня заробітна плата у липні склала 26 499 гривень. Луганщина у трійці лідерів областей, де працівники отримували більше.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Державної служби статистики України, пише Антикризовий медіа-центр.

Інформацію про середню заробітну плату формують на основі звітів, які подають підприємства 10 і більше працівників. Рівень залежить від структури економіки регіону, кількості підприємств, їхньої галузевої спеціалізації та характеру виплат у певний період.

Найвищі середні зарплати отримували у:

• м. Київ — 40 546 грн;
• Луганській області — 34 553 грн;
• Дніпропетровській області — 27 413 грн.

Як зазначають у держстаті, на Луганщині більшість респондентів – це установи бюджетної сфери, процес релокації яких ще триває. Також у липні рівень зарплати зростає через сезонні виплати в бюджетних установах – “відпускні” та премії за півріччя.

Найнижчі показники були у:

• Чернігівській області — 19 920 грн;
• Кіровоградській області — 19 522 грн;
• Чернівецькій області — 19 202 грн.

Середню зарплату визначають завдяки діленню фонду оплати праці штатних працівників на їхню середньооблікову кількість за певний період (місяць, квартал, рік).

На рішення про зміну роботи або професії у 67% українців впливає гідний рівень заробітної плати.

Такі дані проведеного для Київського економічного форуму дослідження «Як подолати кризу людського капіталу» оприлюднила засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк, пише Укрінформ.

«Основним драйвером рішення про зміну роботи або професію залишаються гроші. 67% респондентів вважають основним фактором при працевлаштуванні гідний рівень заробітної плати. Ще для 40% опитаних має значення соціальний пакет, і стільки ж респондентів, 40%, відзначили важливість офіційного працевлаштування», – розповіла Близнюк.

Як показало дослідження, питання офіційного працевлаштування більшою мірою хвилює людей старшого та середнього віку. Тоді як молода аудиторія, до 35 років, основним фактором при виборі місця роботи називає комфортні умови праці.

«Для молоді гроші і комфорт стоять приблизно на одній щаблинці. Під комфортом вони мають на увазі загальний психологічний стан в колективі, баланс робочого і особистого часу, можливість віддаленої роботи тощо. Тому при залученні до роботи різних вікових груп роботодавець має звертати увагу на різні аспекти», – зауважила дослідниця.

1 січня набуває чинності закон «Про державний бюджет на 2024 рік». На українців очікують деякі зміни, оскільки соціальні виплати, пенсії та податки залежать від росту мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

АКМЦ зібрав основні нововведення, які набувають чинності з січня 2024 року.

Так, підвищення мінімальної заробітної плати відбудеться двічі на рік: з січня вона зросте до 7 100 гривень, у квітні – до 8 000 гривень.

Прожитковий мінімум станом на 31 грудня 2023 року становив 2589 гривень, а для непрацездатних осіб — 2093 гривні. Тепер для непрацездатних осіб він зросте до 2361 гривні, для дітей до 6 років — до 2563 грн, від 6 до 18 років — до 3196 грн.

Оскільки з 1 січня 2024 року в Україні зросте прожитковий мінімум, зростуть також прив’язані до нього види соціальної допомоги.

Пенсії у 2024 році

У зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму з січня 2024 року зростуть пенсії:

• мінімальні пенсійні виплати з 2093 до 2361 грн;
• максимальні пенсійні виплати з 20930 до 23610 грн;
• виплати за понаднормовий стаж з 20,9 до 23,6 грн за кожен додатковий рік.

Зросте також доплата самотнім пенсіонерам, які потребують догляду, з 837 до 944,4 грн. Підвищать надбавки до пенсії за особливі заслуги, доплати ветеранам війни.

Індексація пенсій запланована з 1 березня.

Зміниться також розмір трудового стажу, необхідний для нарахування пенсії:

• для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати 31 рік стажу;
• для виходу на пенсію у 63 роки потрібно буде мати 21-31 рік стажу;
• для виходу на пенсію у 65 років потрібно буде мати 15-21 рік стажу.

Якщо ж у 65 років людина не матиме необхідного трудового стажу, то отримуватиме виплати від держави для непрацездатних осіб – 2361 гривню.

У зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати з січня 2024 року зросте також розмір добровільного пенсійного внеску, який необхідно зробити, щоб до страхового стажу додали один повний місяць. Ця сума становитиме 1562 грн (22% від розміру мінімальної заробітної плати).

Декрет та діти

У 2024 році не передбачено підвищення виплат у зв’язку з народженням дитини, оскільки ця сума не залежить від розміру прожиткового мінімуму. У 2023 році виплати у зв’язку з народженням чи усиновленням дитини становили 41 280 грн, тож і залишаться без змін. Перші 10 320 грн виплачуються відразу, а решта — рівномірними частинами (по 860 грн) протягом наступних 36 місяців.

Декретна допомога для жінок, які не працюють чи зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, з 1 січня складе — 757 грн.

Батьки новонароджених мають право одноразово отримати «Пакунок малюка». Він містить найбільш необхідні речі для дитини: підгузки, пелюшки, ковдри, шкарпетки, одяг, предмети дитячої гігієни, рушник, іграшку. Водночас замість нього можна отримати грошову компенсацію, розмір якої має становити не менше трьох прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років. У 2024 році ця сума збільшиться до 7689 грн.

Допомога на дітей одиноким матерям надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Максимальний розмір допомоги у 2024 році на дітей віком до 6 років становитиме 2 563 грн, від 6 до 18 років – 3 196 грн.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку до 6 років становитиме: 6 407,5 грн, а на дітей з інвалідністю – 8 970,5 грн. На дітей від 6 до 18 років виплачуватимуть 7 990 грн та 11 186 грн, якщо дитина з інвалідністю.

Допомога тим, хто доглядає за хворою дитиною становитиме 5 126 грн до 6 років та 6 392 грн від 6 до 18 років.

Розміри аліментів залежать від встановленого прожиткового мінімуму для дитини певного віку: до 6 років – 2 563 грн, від 6 років до 18 років – 3 196 грн.

Максимальний розмір тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, з 1 січня 2024 року для дітей віком до 6 років становитиме 1281,5 грн, для дітей від 6 до 18 років — 1598 грн.

Допомога малозабезпеченим сім’ям

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям з 1 січня становитиме:

• для працездатних осіб (45% прожиткового мінімуму для працездатних осіб) – 1 362,6 грн;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю (100% відповідного прожиткового мінімуму) – 2 361 грн;
• для дітей – 130% (до 6 років – 3 331,9 грн, з 6 до 18 років – 4 154,8 грн, з 18 до 23 років (за умови навчання) – 3 936,4 грн).

Допомога особам з інвалідністю

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю:

• особам з інвалідністю з дитинства I групи — 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн;
• особам з інвалідністю з дитинства II групи — 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — 1888,8 грн;
• особам з інвалідністю з дитинства III групи — 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — 1416,6 грн;
• на дітей з інвалідністю віком до 18 років — 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — 1652,7 грн.

Розмір надбавки на догляд призначатимуть у таких розмірах:

• особі з інвалідністю з дитинства I групи, віднесеній до підгрупи А — 4722 грн;
• особі з інвалідністю з дитинства I групи, віднесеній до підгрупи Б — 2361 грн;
• самотній особі з інвалідністю з дитинства II або III групи, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду — 1770,75 грн;
• на дитину з інвалідністю віком до 6 років, віднесену до підгрупи — 5163 грн;
• на іншу дитину з інвалідністю віком до 6 років — 1281,5 грн;
• на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років, віднесену до підгрупи А — 6392 грн;
• на іншу дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років — 1598 грн.

Виплати ВПО у 2024 році

У січні більша частина внутрішньо переміщених осіб востаннє отримає державні виплати. Це стосується тих, кому була призначена державна допомога на проживання до 1 серпня 2023 року. Ще на шість місяців планують автоматично продовжать допомогу окремим категоріям переселенців:

• якщо в родині є щонайменше троє дітей до 18 років, або особи з інвалідністю та ті, хто за ними доглядає;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 4 прожиткових мінімумів (10 356 грн);
• для пенсіонерів-переселенців з низьким рівнем пенсії;
• тих ВПО, які не мають можливості працевлаштуватися з об’єктивних причин.
• є дітьми-сиротами та дітьми, позбавленим батьківського піклування.

Призначення субсидій

У 2024 році в українців збережеться можливість отримання державної допомоги у вигляді субсидій для оплати житлово-комунальних послуг. Її можуть отримати громадяни, чиї витрати на комунальні послуги перевищують 15% від загального доходу сім’ї за місяць. Розмір фінансової підтримки розраховується індивідуально.

У Мінсоцполітики наголосили, що у 2024 році не плануються зміни в системі виплати державної допомоги на оплату комунальних послуг. Подати заяву на призначення субсидії можна у Пенсійному фонді, Центрі надання адміністративних послуг або через «Дію».

Читайте також: Як швидко та зручно оформити субсидію в «Дії»

Податки для ФОПів

До мінімальної заробітної плати прив’язані також граничні розміри доходу для ФОПів. З 1 січня 2024 року ліміти для ФОПів будуть такими:

• річний дохід для платників першої групи (167 мінімальних зарплат) – 1,185 млн грн;
• для другої групи (834 мінімальні зарплати) – 5,921 млн грн;
• для третьої групи (1 167 мінімальних зарплат) – 8,285 млн грн.

У разі перевищення цих лімітів ФОП автоматично переводиться на іншу групу або на загальну систему оподаткування.

ФОПи першої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних (з 1 січня – 302,3 грн), другої групи – 20% від мінімальної зарплати (1 562 грн). Фактичні ставки податку можуть бути меншими, їх розмір встановлює місцева влада.

Для ФОПів третьої групи ставки не змінюватимуться: 5% – для неплатників ПДВ, 3% – для платників ПДВ.

Крім того, ФОПи плачують ЄСВ в розмірі 22% від мінімальної зарплати. З 2024 року розмір ЄСВ для відрахувань підприємцями зросте до 1 562 грн із січня та 1 760 грн – з квітня.

Читайте також: Зміни у програмі «єОселя»: можна купити будинок, застрахувати та доплатити за необхідності

Згідно з проєктом Держбюджету на 2021 рік, мінімальна зарплатня та прожитковий мінімум будуть підвищуватися двічі.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Розмір мінімальної заробітної плати за Законом «Про державний бюджет України на 2020 рік» був встановлений на рівні 4723 грн на місяць, без збільшення впродовж всього року.

Однак наприкінці серпня Верховна Рада ухвалила зміни до Держбюджету, якими з 1 вересня підвищено мінімалку до 5000 гривень на місяць. Зростання невелике, але тягне за собою зміни як доходів, так і видатків більшості громадян.

Що таке мінімальна заробітна плата?

Це соціальна державна гарантія, яку мають виконувати всі роботодавці на підприємствах, а також підприємці, які використовують найману працю. Інакше кажучи, це найменший розмір заробітку, нижче якого не може бути легальна зарплатня.

Збільшення мінімальної зарплати до рівня, регламентованого чинним законодавством, є обов’язковим для всіх керівників підприємств, установ і організацій державної, комунальної і приватної форми власності.

Доходи громадян зростуть

Підвищення мінімальної зарплати, навіть незначне, збільшує доходи громадян та стимулює економіку. Той, хто працює на мінімальці, отримуватиме більше, тобто – зможе більше витрачати. Разом з цим зростуть надходження до бюджетів усіх рівнів, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) надходить як до Держбюджету, так і до місцевих бюджетів.

Не секрет, що є роботодавці, які задля мінімізації податків офіційно платять працівникам лише «мінімалку», а все інше – «в конверті». Тепер офіційну зарплатню доведеться підвищити.

Більш того, Закон про оплату праці вимагає, щоб розмір заробітної плати за повністю виконану норму праці не був нижчим за мінімальній А якщо заробіток вийшов меншим, працівнику нараховується так звана «трудова доплата» до розміру мінімальної зарплати. Із 1 вересня таку «дотяжку» потрібно робити до 5000 грн на місяць.

До показника мінімальної заробітної плати прив’язані зарплати держслужбовців та бюджетників. Тобто, підвищується мінімалка – автоматично зростають зарплати в державному та бюджетному секторах. Отже, збільшяться доходи вчителів, вихователів, медиків, поштарів, працівників сфери спорту, культури, соцзахисту тощо, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою. Загалом підняття мінімалки відчують на своєму гаманці 4 мільйони українських бюджетників.

До мінімальної заробітної плати «прив’язані» виплати лікарняних та декретних. За ними законодавством встановлені максимальні та мінімальні обмеження, сума яких залежить від розміру мінімалки.

Також зростання мінімальної заробітної плати призведе до підвищення пенсій. З 1 вересня в Україні очікується збільшення пенсій з 1889 до 2000 гривень на місяць для 1,6 млн пенсіонерів, які отримують мінімальні виплати. Це непрацюючі пенсіонери, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж 35 років чоловіки та 30 років жінки.

Податки та штрафи збільшаться

Мінімальна заробітна плата також напряму впливає на розмір податків та обов’язкових платежів. Тож підвищення мінімалки збільшить податкове навантаження на підприємства через оподаткування фонду оплати праці та на  фізичних осіб-підприємців, які сплачують Єдиний соціальний внесок із розрахунку мінімальної зарплати.

Підприємцям, які ведуть діяльність за спрощеною системою оподаткування, починаючи із вересня 2020 року мінімально потрібно сплачувати ЄСВ у розмірі 1100 грн (5000 грн * 22%). До речі, максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити самозайнятим особам, складе 16 500 грн (75000 грн * 22%), а мінімальна сума – 1100 грн (5000 грн * 22%).

З підвищенням мінімалки зростуть і суми деяких штрафів, зокрема, за порушення законодавства про працю. Їх розмір визначають кратно розміру мінімальної заробітної плати, яка діє не момент виявлення порушення. Отже, з вересня збільшаться суми трудових штрафів.

Водночас залишаться без змін багато інших показників, які теж прив’язані до мінімалки. Оскільки вони залежать від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. Або від прожиткового мінімуму, який також встановлюється на початок року.

Тому залишаються незмінними:

• Розмір податкової соціальної пільги та граничної зарплати, до якої вона застосовується.
• Неоподатковувана нецільова благодійна допомога.
• Неоподатковуваний розмір добових на відрядження в Україні.
• Неоподатковувана допомога на поховання від роботодавця.
• Сума єдиного податку для спрощенців І та ІІ групи.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»