Вадим Скібіцький, ГУР: Росія зберігає свої наміри – окупація чи встановлення контролю над Україною

1259
коментарі відсутні

Вадим Скібіцький, ГУР: Росія зберігає свої наміри – окупація чи встановлення контролю над Україною

Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна розповів про актуальні плани Росії, тактику ведення війни, цілі атак на українську інфраструктуру та роль КНДР у збройному конфлікті.

Стратегічні цілі Росії залишаються незмінними

Попри втрати та невдачі на полі бою, Кремль не відмовляється від своєї головної мети – повного контролю над Україною. Російські військові документи чітко прописують окупацію або встановлення проросійського режиму в нашій державі. Плани РФ на 2025 рік включають захоплення Донецької та Луганської областей, збереження контролю над тимчасово окупованими територіями, включаючи Херсонщину, Запорізьку область та Крим.

За словами Скібіцького, початковий план Кремля передбачав швидке захоплення Києва та оточення українських сил на сході. Проте героїчний опір ЗСУ, успішна оборона Києва та звільнення Херсона й Харківської області зламали ці наміри.

Чому Росія продовжує бойові дії?

Незважаючи на постійні втрати, Кремль не зупиняється. Для Володимира Путіна важливо досягти бодай якогось результату у війні, щоб виправдати її перед власним народом. Російська пропаганда продовжує говорити про “звільнення” Донбасу, проте навіть цієї мети вони не можуть досягти. Сьогодні понад 620 тисяч російських військових перебувають на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних областях РФ. Ворог проводить перегрупування, поповнює бойові втрати та готується до нових наступальних дій.

Атаки “Шахедами” та ракетами: тактика Росії

Останні місяці Росія щодня атакує українську критичну інфраструктуру дронами-камікадзе “Шахед”. Генерал-майор пояснює, що мета цих атак – знищення енергосистеми, газотранспортної мережі, підприємств оборонного комплексу та військових об’єктів.

Росія також змінила тактику ракетних ударів. Замість масованих одночасних атак, які спостерігались на початку повномасштабного вторгнення, тепер ворог застосовує комбіновані удари. Це включає хвилі “Шахедів”, за якими йдуть балістичні ракети, що ускладнює роботу української ППО. Важливим елементом стало також використання нових видів безпілотників.

Росія значно збільшила виробництво та випуски БПЛА. Атаки координуються в часі, включаючи хвилі дронів, балістичних та крилатих ракет для перевантаження ППО України. Противник планує збільшити кількість пускових майданчиків і підняти число одночасних запусків до 500 дронів.

 

Роль КНДР у війні

З кінця 2024 року на фронті з’явилися північнокорейські військові. Спочатку вони зазнали значних втрат (близько 4 тисяч із 11 тисяч особового складу), але потім були перекинуті на відновлення. З лютого 2025 року вони знову беруть участь у боях на території Курської області. Окрім живої сили, Пхеньян постачає Росії артилерійські снаряди, реактивні системи залпового вогню та балістичні ракети.

За словами Скібіцького, обидві сторони отримують вигоду від цієї співпраці: Росія – боєприпаси та живу силу, а Північна Корея – доступ до сучасних військових технологій та бойового досвіду.

 

Українські удари по російських об’єктах

Останнім часом все частіше з’являється інформація про влучання по нафтопереробних заводах (НПЗ) у Росії. Україна діє за стандартами НАТО: визначає критичні цілі, аналізує наслідки ударів та адаптує подальші дії. Основна мета – послаблення російської військової логістики, знищення складів боєприпасів і переривання виробничих процесів на підприємствах ВПК РФ. Також удари по військових об’єктах, зокрема системах ППО, дозволяють послабити російську протиповітряну оборону.

Висновки

Попри зміни у тактиці, стратегічні цілі Росії залишаються незмінними. Ворог прагне встановити контроль над Україною, але українські Сили оборони успішно протидіють його планам. Боротьба триває, і критично важливо зберігати єдність та підтримку міжнародних партнерів для подальшої боротьби за незалежність України.


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!


0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Новини

Відео

Аналітика