Великдень в Україні: традиції, прикмети та коли святкують
Великдень – свято, яке збирає всю родину за столом. Його відзначають християни різних конфесій, однак дата щороку змінюється: у 2026 році католики святкують 5 квітня, православні – 12 квітня.
В матеріалі Антикризового медіа-центру розповідаємо про дати святкування Великодня в Україні, прикмети та традиції на Донеччині.
Чому різна дата святкування Великодня
Чому щороку дата святкування різна у західних та східних християн, пояснили на фейсбук-сторінці Православної церкви України. Суперечки про точну дату Пасхи виникли ще в II столітті: одні християни святкували разом з юдеями – 14-го нісана (приблизно сучасний наш березень-квітень), інші – в першу неділю після єврейської Пасхи (Песаху).
Перший Вселенський собор у 325 році встановив спільну формулу: Великдень – у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Цієї пасхалії, тобто методики розрахунку, дотримуються й досі.
Коли християнство розділилось, з’явилися розбіжності: православні відраховують дату від рівнодення за юліанським календарем, католики і протестанти – за григоріанським. Різниця між календарями становить 13 днів. Крім того, православні дотримуються правила: Великдень не може збігатися з іудейською Пасхою або припадати раніше за неї.
Вербний та Страсний тижні
Шостий тиждень Великого посту називається Вербним – він завершується святом Входу Господнього в Єрусалим, або Вербною неділею. У 2026 році вона припадає на 5 квітня у православних християн. Однією з традицій цього дня є освячення гілочок верби в храмах.
Фото: Envato
Після Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень – час вшанування останніх днів земного життя Ісуса Христа: страждань, хресної смерті та поховання. Шість днів напередодні Великодня вважаються найсуворішими днями посту й особливими за своїми богослужіннями. І вже в неділю, 12 квітня 2026 року, православні християни святкуватимуть Світле Христове Воскресіння.
Традиції святкування Пасхи
На Страсному тижні у Чистий четвер зазвичай печуть паски та прибирають в оселях.
У Страсну п’ятницю багато християн дотримуються суворого посту – не їдять і не п’ють. Цього дня у церквах виносять плащаницю – символічну тканину, в яку було загорнуто тіло Христа.
Відзначення Великодня починається зі святкової літургії, яка триває протягом ночі на неділю. Тоді ж у церквах освячують кошики з пасками, розписаними яйцями та іншими продуктами.
У Великдень вітаються словами “Христос воскрес”, на що відповідають “Воістину воскрес”. Вдома великодня трапеза розпочинається молитвою: спершу їдять свячені яйця та паску, а потім інші непісні страви, зокрема м’ясні.
Великодні звичаї та прикмети:
- побачити світанок у ранок Великодня – на удачу в домі;
- морозна погода або дощ із громом у перший день свята – на добрий врожай;
- ясна погода на другий день Великодня – літо буде дощовим;
- яскраве зоряне небо у великодню ніч – на заморозки;
- похмуре небо на Великдень – літо не буде теплим;
- на Великдень має бути така сама погода, що й на Благовіщення;
- холодно на Великдень – ще сім тижнів буде холодно;
- дощ на Великдень – травень буде дощовим.
Фото: Envato
Традиції святкування Великодня на Донеччині
На Донеччині Великдень має свої особливі традиції. Серед них: паски з косами села Новоукраїнка Вугледарської громади, обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” та писанки “Іканича”.
“Псатир”
Обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” увійшов до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, зберігаючи культурну пам’ять.
Технологія приготування “Псатиря” має кілька варіацій, але ключові етапи залишаються незмінними:
- тісто скручують у джгут;
- роблять надрізи;
- формують виріб так, щоб зовні утворилися чотири півмісяці, а в центрі – хрест, що символізує страждання Христа.
Фото: Донецька ОВА
Ця традиція збереглася в районах, де компактно проживають надазовські греки на південному заході Донецької області. Найбільші спільноти були в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, зокрема в Маріуполі, Волновасі таі Вугледарі.
“Іканича”
Орнамент писанок “Іканича” має коріння в традиціях греків Приазов’я. Наприкінці ХІХ століття він поширювався в районах компактного проживання надазовських греків. Мотиви перегукувалися з елементами декору традиційних рушників (тохма) та пам’ятників. Згодом традиція писанкарства зберіглася у Маріуполі.
У 1904 році Історико-церковно-археологічний музей Маріупольської Олександрівської гімназії налічував близько 500 писанок. З роками колекція зменшувалася – до початку повномасштабного вторгнення в Маріупольському краєзнавчому музеї залишалося лише 18. У березні 2022 року внаслідок обстрілів унікальна колекція була знищена.
Фото з фейсбуку Етнографічного фонду “Спадок Донеччини”
У 2024 році орнаменти “Іканича” внесли в електронні каталоги, а за їхніми мотивами розробили схеми для вишивання. Маріупольські майстрині через окупацію міста були змушені залишити свої оселі й опинилися в різних регіонах України та за кордоном, але продовжують організовувати майстер-класи та виставки, зберігаючи традицію живою.
Паски з косами
Великодні паски з косами – обрядовий хліб села Новоукраїнка Вугледарської територіальної громади. Напередодні випікання розпалювали піч і заносили борошно, щоб воно зігрілося.
Фото: Донецька ОВА
Паски прикрашали по-різному: квітами, листям, косами. На інших – переплетені два джгутики по спіралі, а на верхівці – колоски з тіста.
Ірина Мартинова
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Депортовану з Маріуполя 74-річну жінку повернули в Україну
В Україну вдалося повернути 74-річну жительку Маріуполя, яку російські окупанти депортували під час захоплення міста.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, повернення стало можливим завдяки гуманітарним домовленостям. Після тривалого перебування за межами України жінку вдалося ідентифікувати та організувати її повернення.
Лубінець повідомив, що жителька Маріуполя перебувала у важкому стані та потребувала постійного догляду. Нині вона в Україні та разом зі своєю донькою. Її стан здоров’я потребує подальшого лікування та підтримки.
Як повідомив омбудсман, після досягнення перших домовленостей на Батьківщину повернули п’ятьох громадян України. Найстаршій людині – 84 роки.
Атакували дронами та авіабомбами: росіяни обстріляли п’ять населених пунктів Донеччини (фото)
На Донеччині за суботу, 6 червня, зафіксувала 1 268 атак по лінії фронту та житловому сектору. Атакували російські війська п’ять населених пунктів області.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Під вогнем перебували: Білозерське, Дружківка, Краматорськ, Миколаївка, селище Черкаське. Руйнувань зазнали 34 цивільних об’єкти, з них 19 житлових будинків.
Наслідки обстрілів:
- по Краматорську росіяни завдали 14 ударів бомбами «КАБ-250» і дронами – вбили чоловіка, ще двох людей поранили. Пошкодили чотири багатоквартирних і приватний будинки, собор, трамвайне депо, автомобіль;
- вісім разів ворог обстріляв Дружківку – авіабомбами, дронами та РСЗВ. Загинула цивільна особа, троє мирних жителів дістали травми. Пошкодили два багатоквартирних і три приватних будинки, будівлі ЦНАПу і пенсійного фонду, автомобіль швидкої медичної допомоги;
- у Миколаївці пошкодили три багатоквартирних і шість приватних будинків;
- у Черкаському – АЗС;
- у Білозерському пошкодили гараж.
Серед цивільних шестеро загиблих і 19 поранених: росіяни атакували Донеччину (фото)
Протягом 5 червня російські війська завдали ударів по 12 населених пунктах Донеччини. Окупанти застосовували авіаційні бомби. Серед цивільних є загиблі та поранені.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.
Протягом доби росіяни атакували Білозерське, Добропілля, Дружківку, Костянтинівку, Краматорськ, Миколаївку, Слов’янськ, селища Біленьке, Олексієво-Дружківка, села Іверське, Кіндратівка та Майдан. від дій ворога руйнувань зазнали 30 цивільних об’єктів, з них 11 – це житлові будинки.
Наслідки російських атак:
- на Миколаївку росіяни скинули чотири бомби «КАБ – 250» – вбили чотирьох цивільних осіб, ще чотирьох поранили. Пошкоджено багатоквартирний будинок і гаражний кооператив;
- одна людина загинула в Добропіллі;
- в Олексієво-Дружківці внаслідок влучання безпілотника загинула людина;
- Дружківка витримала 10 атак (чотири авіабомби, шість FPV-дронів). Серед цивільних – четверо зазнали поранень. Ворог пошкодив шість багатоквартирних будинків, одну приватну оселю, два автомобілі комунального підприємства;
- у Краматорську через удари ворожих дронів травми дістали двоє людей, руйнувань зазнало відділення банку;
- у Костянтинівці війська рф поцілили поблизу автодороги на Дружківку – є поранений. Ще одну людину росіяни поранили в Кіндратівці;
- по Майдану ворог вдарив БпЛА «Молнія-2» – поранив сімох мирних жителів, пошкодив автомобіль;
- на Слов’янськ росіяни спрямували авіабомбу «КАБ-500» – пошкодили підприємство, сім цивільних авто;
- у Білозерському окупанти пошкодили багатоквартирний будинок і заклад освіти, в Іверському – приватний будинок.
До 13 і 15 років ув’язнення засудили двох колишніх працівниць судової системи з Донеччини
Двох жінок, які обійняли посади в окупаційних судових органах на тимчасово захопленій території Донеччини, заочно засудили за колабораційну діяльність.
Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної прокуратури.
За інформацією слідства, одна із засуджених до повномасштабного вторгнення працювала у підрозділі Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. У липні 2023 року після переходу на бік окупантів її призначили на посаду керівниці одного з так званих «судів» у Горлівці.
Інша фігурантка справи раніше працювала в судових установах Донецька та Старобешевого, після чого обійняла посаду в окупаційній судовій системі та згодом очолила так званий «районний суд».
Після переходу на бік окупаційної влади вони брали участь у функціонуванні незаконних судових органів та ухваленні рішень за законодавством рф.
Суд визнав їх винними у колабораційній діяльності (ч. 7 ст. 111-1 КК України) та призначив покарання – 13 і 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Окупанти активізували атаки на кількох напрямках Донеччини: тривають бої
На Донеччині з початку доби 5 червня Сили оборони відбили понад 30 атак окупантів, найінтенсивніші бої тривають на Лиманському та Покровському напрямках.
Про це повідомили у фейсбуці Генерального штабу Збройних Сил України.
На Лиманському напрямку українські військові відбили 13 спроб росіян просунутися в районах Новоселівки, Зарічного, Дробишевого та у напрямку Лимана й Озерного. Три боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили дві спроби просування окупантів у районі населеного пункту Закітне. Одне боєзіткнення триває.
На Краматорському напрямку російські війська спробували витіснити українських захисників із займаних позицій у районі Никифорівки.
На Костянтинівському напрямку українські військові відбили дев’ять атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Берестка та у напрямку Іллінівки. Чотири боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку з початку доби росіяни 11 разів намагалися потіснити українські підрозділи в районах Родинського, Котлиного, Гришиного, Удачного, Новомиколаївки та у напрямку Дорожнього.
