Як діяти абонентам облгазу, якщо в них є переплата?

Вже у 2025 році тариф на електроенергію для побутових споживачів може суттєво підвищитися. Експерти прогнозують зростання до щонайменше 6,32 грн/кВт⋅год.

На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, з 1 червня наступного року уряд може підвищити тарифи на електроенергію до 6,64 грн/кВт⋅год.

Як зазначив експерт, це орієнтовна ціна. Вона може бути плюс-мінус 6,32 грн або 6,64 грн.

Подальше підвищення тарифів пов’язане з вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), що передбачають їхнє вирівнювання до ринкового рівня. Так, у найближчі два-три роки вартість може сягнути позначки 9 грн/кВт⋅год.

Нагадаємо, влітку 2024 року український уряд підвищив ціну на електроенергію більш ніж на 63,6%. Згідно з постановою №632 від 31.05.2024, з 1 червня вартість електроенергії для побутових споживачів зросла з 2,64 грн/кВт⋅год до 4,32 грн/кВт⋅год.

Міністерство енергетики тоді пояснило, що держава стала не в змозі утримувати наднизьку пільгову вартість для споживачів, оскільки ціна у 2,64 грн/кВт⋅год покривала лише третину реальної вартості енергії. До того ж, необхідні були кошти для ремонту енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних руйнувань внаслідок російських атак.

Пенсіонери окремих професій, які працювали у сільській місцевості та продовжують там проживати після виходу на пенсію, можуть скористатись пільгою в розмірі 100% знижки на оплату житлово-комунальних послуг.

Про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Пільгою можуть скористатися:

• педагогічні працівники;
• медичні та фармацевтичні працівники;
• спеціалісти із захисту рослин;
• працівники музеїв, бібліотек;
• працівники державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури.

Також пенсіонери цієї категорії можуть розраховувати на пільгу для придбання твердого й рідкого пічного побутового палива й скрапленого газу.

У ПФУ наголошують, що для отримання пільги потрібно мати не менше трьох років відповідного стажу й на момент виходу на пенсію працювати на посадах, які дають право на неї.

Крім цього, право на пільгу залежить від доходу родини. Зокрема, пільга надається, якщо середньомісячний дохід за попередні пів року в розрахунку на одну людину не перевищує величину доходу, яка дає право на соціальну пільгу — 4 240 гривень.

Так, пільгу можна отримати протягом 12 місяців з місяця звернення, проте не більш ніж до кінця поточного календарного року. Також вона не поширюється на членів родини пільговика.

В Україні сотні підприємств, що працюють у сферах енергетики та комунальних послуг. Щоб зберігати баланс між інтересами енергоринку, споживачів і держави створений Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне

Обов’язкова реструктуризація заборгованості за комунальні послуги, значні штрафи та санкції, як при несплаті аліментів – такі міри пропонуються у законопроєкті № 3613 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг». Документ був внесений до Верховної Ради 9 червня і наразі розглядається у комітетах.

Мільярдні борги

Неплатежі населення за спожиті житлово-комунальні послуги – дійсно серйозна проблема в Україні. У пояснювальній записці до законопроєкту наводяться дані Державної служби статистики України щодо цього. Станом на 1 травня 2020 року споживачі заборговали постачальникам 63 мільярди гривень.

Найбільші борги – за газ (25,6 млрд грн.), а також за опалення і гарячу воду (20,5 млрд грн.). Трохи менші суми – від 5 до 6 млрд грн. – складають борги за спожиту електроенергію, послуги з утримання багатоквартирних будинків, водопостачання та водовідведення. За вивезення побутових відходів населенням країни не сплачено майже 1 млрд грн.

Величезні борги за комуналку накопичили й мешканці Донецької області. За інформацією директора департаменту житлово-комунальних послуг ДонОДА Сергія Гончаренко, на 1 квітня 2020 року загальна сума заборгованості склала 2,7 млрд грн. Середній рівень розрахунків споживачів по області становить 81 відсоток. Найбільш дисциплінованими є мешканці Мирнограда, Покровська та Вугледара. Найнижчий рівень розрахунків у містах Добропілля, Костянтинівка та Дружківка.

Всі ці неотримані комунальними підприємствами мільярди напряму позначаються на якості послуг, оскільки не дозволяють проводити модернізацію застарілого обладнання, вживати заходи з енергозбереження та інвестиційного розвитку. Від цього страждають добропорядні споживачі, чиї права порушуються. Інша частина населення, яка не задоволена рівнем комунальних послуг та високими тарифами, продовжує накопичувати борги. Аби розірвати замкнуте коло, парламентарі запропонували радикально боротись з неплатниками.

Головні новації законопроєкту

У документі вказано, що борги населення за комунальні послуги починаючи з 1 жовтня 2020 року підлягають обов’язковій реструктуризації. Тобто споживач-боржник має укласти договір з постачальником про рівномірне погашення боргу. При цьому граничні розміри щомісячного відшкодування (разом поточні платежі та погашення боргу) не повинні перевищувати 25% доходів для працюючих громадян і 20% для пенсіонерів або осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

У законопроєкті пропонується термін розстрочки – до 60 місяців, або протягом наступних п’яти років. Але за бажанням та при можливості споживач може погасити заборгованість достроково. Також зазначається, що підписання договору на реструктуризацію дозволяє отримувати субсидію на сплату поточних платежів за компослуги.

Прирівняні до аліментників

Якщо боржник відмовляється укладати договір на реструктуризацію та продовжує накопичувати борг, підприємство-постачальник послуг може звернутись до суду за спрощеним порядком стягнення заборгованості. У цієї частині законопроєкт фактично прирівнює комунальних боржників до неплатників аліментів – санкції передбачають обмеження їхніх прав допоки борги не будуть погашені.

За рішенням суду з боржника можуть примусово утримувати половину його заробітної плати до повної сплати заборгованості. Також передбачені значні додаткові штрафи: 20% за борг за один рік, 30% за борг за два роки та 50% за борг за три роки.

Якщо сума завелика, то стягування може відбуватись за рахунок майна боржника. Однак, за Законом України «Про виконавче провадження», житло боржника підлягає стягненню, якщо сума за виконавчим провадженням перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2020 р. – 94460 грн.).

Окрім того, при винесені судового рішення про примусове стягування боргу, до боржника можуть застосовуватись обмежувальні міри, такі як заборона виїзду за кордон, заборона керувати автомобілем та користуватись зброєю. Подібні санкції зараз застосовуються до неплатників аліментів.

Так само й споживач може позиватись до суду, якщо він не згоден із сумою боргу. Також законодавці обіцяють провести інвентаризацію всієї заборгованості, створюючи спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування. Громадяни зможуть звертатись до цих комісій, щоб визначити безпідставно нараховані суми за компослуги. У разі позитивного рішення комісії їх мають перерахувати або зобов’язати надавачів послуг списати їх.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»