Як статут узаконює взаємини між владою і громадою
Завдяки реформі децентралізації в Україні поступово створюється новий формат взаємодії влади з громадою, коли активні громадяни все більше залучені до процесу управління. Вони стають партнерами, що допомагають владі ефективно вирішувати місцеві проблеми, сприяти розвитку громади. Так громадяни все більше усвідомлюють себе не гвинтиками в машині держави, а відповідальними та ініціативними суб’єктами місцевої політики. Такі стосунки між владою і громадою допомагає встановити статут громади.
Шлюбний контракт між громадою і місцевою владою
Статут нерідко називають своєрідною Конституцією громади. Оскільки ухвалення статуту дозволяє не просто реалізувати право громади на самоврядування, а вдосконалити це право з урахуванням специфічних місцевих потреб.
Однак статут ще можна порівняти зі шлюбним контрактом між громадою і місцевою владою. Можна жити і без нього, але узаконені відносини краще врегульовані й зрозуміліші. Статут дає можливість усвідомити жителям громади, як їх права тягнуть за собою обов’язок посадових осіб, або навпаки.
Наприклад, у вас, як у мешканця міста чи села, є пропозиція, як подолати стихійні сміттєзвалища. Якщо ви просто підете до сільради чи на прийом до міського голови, ймовірніше візит закінчиться обіцянкою чиновника: «Дякуємо за сигнал». Якщо ж ви візьмете пару друзів і організуєте громадські слухання, то на них прийдуть і представники влади, а ваші пропозиції будуть обов’язково розглянуті місцевою владу. Ви отримаєте ґрунтовну відповідь та зможете викликати владу на продовження діалогу з цього питання.
Саме в статуті територіальної громади прописані умови і процедура збору та проведення громадських слухань. Без статуту місцева влада може і не відправити чиновників на такі слухання, або взагалі не брати ваші пропозиції до уваги.
Без прийняття статуту цілий ряд інструментів зв’язку громади та влади просто не працює. А це такі потужні інструменти демократії, як загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, громадські слухання, місцевий референдум, громадські ради, експертизи, консультації з громадськістю.
Навіщо громаді статут?
Статут прибирає прогалини, що існують у регламентах організації місцевого самоврядування. Він дозволяє чітко деталізувати усі можливі форми, яким чином жителі громади можуть брати участь у вирішенні питань місцевого значення. А головне – в статуті
- визначаються порядки, за якими в громаді проводяться загальні збори громадян за місцем проживання,
- вносяться місцеві ініціативи на розгляд ради,
- організуються громадські слухання та
- формується діяльність рад.
В свою чергу всі ці ініціативи потрібні для того, щоб на законних підставах громадяни могли пропонувати місцевій раді на розгляд проєкти рішень. Без статуту таке право має лише міський, сільський або селищний голова та депутати.
Так, за допомогою статуту ми до представницької демократії (де ми делегуємо депутатам повноваження управляти від нашого імені) додаємо демократію участі. Це коли ми безпосередньо беремо участь в управлінні громадою: у підготовці, ухваленні рішень та контролюємо їх виконання. А для місцевої влади це можливість мати інформацію про актуальні проблеми безпосередньо від мешканців громади, збирати їх ідеї та втілювати разом.
Кожна територіальна громада є унікальним неповторним явищем. Вона має свої історичні національно-культурні особливості, звичаї, традиції та навіть культуру спілкування мешканців з владою. Саме статут має прийматись з урахуванням всіх цих особливостей на певній території, щоб місцеве самоврядування відбувалось ефективно. І саме тому в розробці статуту мають брати участь представники населення.
Також, саме в статуті можуть фіксуватись предмети, які в законах подаються узагальнено, або взагалі не прописані. Наприклад, особливості взаємин в одній громаді між селами, справедливий розподіл коштів між малими та великими громадами. Або особливості операцій із міським бюджетом чи комунальною власністю, узгодження з громадою рішень із розташування та діяльності об’єктів соціальної інфраструктури чи побудові виробництв тощо.
Чи є у вашої громади статут?
Дізнатись про це можна на сайті місцевої ради, де статут має бути обов’язково оприлюднений. В самому статуті можна знайти посилання на допоміжні документи, що міська влада створила чи планує створити для розвитку громади. В першу чергу це положення, які описують різні процедури.
Наприклад, зі статуту територіальної громади Краматорська ми дізнаємось про положення про місцеві ініціативи, в якому зібрані всі інструменти демократії. А в статуті Лиманської ОТГ окремо заявлені положення про загальні збори, про громадські слухання, про електронні петиції, про органи самоорганізації населення та про консультації з громадськістю.
Ще не всі громади мають статути і, відповідно, більший спектр можливостей співучасті в управлінні. Але статут не достатньо прийняти на засіданні місцевої ради та оприлюднити на офіційному веб-порталі. Він має стати документом, який допомагає громаді розвиватись. І якщо ваша громада має статут, але він не має ніякого впливу, то або він розроблений для галочки, або ви ним не користуєтесь.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
