«Нам сьогодні треба надія, що територія буде відновлена», – експерт «Агенції відновлення та розвитку» Артем Вівдич

9 Травня 2024 в 16:07

69696

коментарі відсутні

Планувати відновлення сьогодні складно, але потрібно, каже експерт громадської організації «Агенція відновлення та розвитку» Артем Вівдич. Він додає, що не слід через час боятися переглядати стратегії та плани, які нині розробляють в Україні. Що можуть робити прифронтові та окуповані громади для свого відновлення вже зараз, дивіться у відео.

Що зараз можуть робити громади в умовах активних бойових дій та тимчасової окупації їхніх територій?

На мою думку, нам дуже сильно зараз не вистачає якісних даних для того, щоб робити аналіз і приймати певні рішення. Зокрема муніципалітети, які до сьогоднішнього дня функціонували на лінії зіткнення або в умовах окупації, зараз знаходяться з тим, що архіви втрачені, люди виїхали, спеціалісти покинули їх, ця інституційна пам’ять професійна вона втрачена. Тому, на мою думку, варто займатися збором якісних даних. Як це можна робити? Є досить гарні приклади, як роблять військові адміністрації населених пунктів Луганської області, відкриваючи в різних громадах по території України свої штаби гуманітарні. Як зробила маріупольська влада, спочатку відкриваючи «яМаріуполь». Центр – це спосіб тримати зв’язок зі своїми жителями, є таке актуальне питання, чи люди повернуться. То є дискусія така певна, суспільна.

Можливо, деякі на сьогодні пункти не будуть відновлені так, як вони були до цього. Місто може стати селищем, малі сільські та селищні населені пункту взагалі можуть зникнути з карти. Для того, щоб це зрозуміти, треба говорити з людьми, запитувати їх, чи готові вони повернутися. Якщо так, то які умови для цього треба створити. Чи готові вони долучатися до створення цих умов? Чи вони в них своє майбутнє бачать? Тобто цей контакт, збір даних – це певна основа, з якої можна буде потім відштовхуватися, щоб прийняти управлінське рішення. Друге – це певні формування спільнот. У нас величезний запит від різноманітних організацій долучатися до відновлення. Наприклад, наукові інституції кажуть, у нас є дослідження, у нас є розробки, які лежать там по 10 років, їх можна зараз використовувати, вони зараз актуальні.

Ми хочемо міжнародного співробітництва з науковими інституціями за кордоном. З’явився досить серйозний і потужний прошарок – це гуманітарні організації, які виникали на території, де треба було надавати допомогу ВПО, якщо це приймаючі громади або тим, хто постійно страждає від обстрілів. Це певні групи, які об’єднують ВПО, які об’єднують сімей військових, ветеранів інших. Це гуманітарний прошарок, це ті люди, яким треба дати інформацію про процеси відновлення, якісь знання, навички, і вони зможуть, зі своєї сторони маючи вже експертизу в інклюзивності, в залученні певних груп, доєднатися до процесів відновлення.

Бажання є, ми це бачимо в роботі з полів, але враховуючи те, що вони інша специфіка роботи, їм треба допомогти з цими знаннями, тому формування спільнот, коаліції і підвищення певної кваліфікації, залученням у різноманітні процеси цілком можливо, що ці спільноти будуть такі досить сталі. І якщо сьогодні люди зібралися, щоб вирішити питання гуманітарного реагування, допомоги військовим, то через якийсь час з деокупацією, з настанням миру, стабілізацією ці суспільства, оці спільноти можуть трансформуватися в щось, що направлено на розвиток, на те, щоб допомагати повертати за кордону наших співгромадян, показуючи їм позитивну картину змін і певну створюючи надію, віру в майбутнє.

Що стосується планування, з точки стратегічного планування, теж може бути. Є приклади того самого Маріуполя, який брав супутникові знімки, робив на основі них оцінку пошкодження території, шукали фотографії по різним телеграм-каналам не тільки по українським зразу вам скажу. Але це спосіб зібрати дані і ними оперувати. Теж можна робити. Хоча те, що стосується планування відновлення тут все ж таки треба мати якийсь часовий горизонт, який ти плануєш.

Чи варто планувати відновлення вже зараз, чи треба чекати перемоги?

Одразу скажу, що для певної частини людей, які такі як я, займається плануванням відновлення, ми, м’яко кажучи, виглядаємо дивно. Я це розумію, бо дійсно в період активних бойових дій, коли нові об’єкти пошкоджуються, нові виклики з’являються, складно взагалі прогнозувати майбутнє, займатися плануванням – це дуже складно і гарантувати, що цей документ, план відновлення чи стратегія буде десь до 27-го року, як його планують, я не можу дати таку гарантію, але це нормально. Бути готовим, що цей документ буде переглянутий вже через рік – це нормально тому, що нам на сьогодні треба надія, вже сьогодні, що територія буде відновлена, що сюди повернуться люди, що тут будуть розвиватися певні галузі економіки.

Ми не можемо відкладати до завтра. Відсутність надії викликають, саме розумієте для кого, перевагу. Ми не хочемо, щоб наш ворог досягнув тим, що знищуючи цивільну інфраструктуру і налякуючи людей, досягнув свого результату, щоб ми просто виїхали, розчарувалися в майбутньому. Тому планування – це про створення певної інструкції для тих, хто працює з документами, це перш за все публічного сектора нашого державного управління, і створення надії для людей.

Що стосується на практиці якихось рішень, конструкцій відбудови, то тут має бути встановлено такий вузький пріоритет: ті речі, які треба робити сьогодні, зберегти, щоб люди не роз’їхалися, зберегти хоч базовий доступ до продуктів харчування, води і так далі, медицини знов-таки для того, щоб життя на цій території не зупинилося і було що відновлювати.

Тобто варто робити не повний план, а конкретні кроки?

Знову таки, яка територія. Якщо можна зробити ортофотозйомку, але вздовж лінії кордону ви не піднімете дрон для того, щоб зняти пошкодження. Якщо є можливість виїхати на територію, перевірити стан комунікації, геодезію, геологію поробити, то цілком можливо, що є сенс робити. Ви подивіться на ініціативу Львівщини, Brave називається, про те, що йде мова розбудовувати житло для ВПО, інші речі – це ж теж про відновлення і це можна робити і вони вже роблять сьогодні.

Подивіться на ініціативи нашого Уряду про те, що певні заводи відкриваються, в тому числі які допоможуть нам перемогти. Вони вже сьогодні відкриваються в Україні. Це дії, які можна віднести до відновлення. Але я би не був такий впевнений, що в Херсонській, Запорізькій, Донецький областях можна виїхати на територію і провести там геодезію, бо можна спокійно знайти там снаряди. Тому по-різному, по-різному. Нам треба бути зараз такими гнучкими, придумувати ті підходи, які працюють, щось тестувати.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!