Як ставлення до корупції та критики влади впливає на готовність українців до територіальних поступок
Нове соціологічне опитування показало, що сприйняття українцями боротьби з корупцією та ставлення до критики влади безпосередньо впливають на їхню готовність погодитися на територіальні втрати заради завершення війни.
Про це повідомляють у Київському міжнародному інституті соціології, пише Антикризовий медіа-центр.
Корупція та готовність до поступок
Результати дослідження свідчать: чим нижча довіра до антикорупційних зусиль держави, тим вища готовність до поступок Росії.
-
Серед респондентів, які вважають Україну «безнадійно корумпованою»,
34% готові офіційно визнати окремі окуповані території частиною Росії.
Для порівняння — серед тих, хто бачить спроби влади боротися з корупцією, таких лише 22%. -
Ще 25% найкритичніших до антикорупційної політики готові передати Росії частину нинішніх територій України, тоді як серед громадян, які вірять у боротьбу з корупцією, цей показник становить 15%.
Водночас навіть серед найкритичніших респондентів переважає позиція проти поступок, особливо коли йдеться про офіційне визнання або передачу неокупованих територій під контроль Росії.
Критика влади і позиція щодо територій
Схожі тенденції спостерігаються і у контексті ставлення до критики влади.
Ті, хто підтримує жорстку та безкомпромісну критику уряду, частіше демонструють готовність до поступок.
Однак і серед цієї групи переважна більшість залишається проти будь-яких територіальних втрат, вважаючи, що цілісність країни не може бути предметом компромісу.
Опитування показує, що ставлення до корупції та ефективності влади впливає на рівень довіри до держави загалом, а відтак — і на готовність громадян приймати стратегічні рішення щодо війни та миру.
Втім, переважна більшість українців незалежно від поглядів — виступають проти територіальних поступок Росії, навіть попри втому від війни.
Повний аналіз соцопитування, з якого ви можете дізнатися про сприйняття боротьби з корупцією в Україні, ставлення українців до критики дій влади на період повномасштабного вторгнення можна дізнатися на сайті КМІС
40% українців вважають Україну країною-лідером у Європі
Відносна більшість українців вважає Україну країною-лідером серед держав Європи. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене у квітні 2026 року.
Про це йдеться в опитуванні від Ratinggroup.
40% українців вважають, що Україна є країною-лідером серед держав Європи.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, під час якого респондентів попросили оцінити статус України у порівнянні з іншими європейськими країнами.
Ще 33% опитаних назвали Україну «середнячком», а 21% – віднесли до аутсайдерів.
Соціологи зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення уявлення українців про місце країни в Європі суттєво змінилося.
З 2022 року зменшується частка тих, хто вважає Україну «середньою» європейською державою. У березні 2022 року так відповідали 42% респондентів, а у квітні 2026 року – вже 33%.
Водночас зросла кількість українців, які бачать Україну серед лідерів Європи. Якщо у січні 2022 року так вважали лише 8% опитаних, то після початку великої війни цей показник зріс до 34%, а у 2026 році — до 40%.
Також збільшилася частка тих, хто вважає Україну аутсайдером серед європейських країн — з 16% у березні 2022 року до 21% у квітні 2026-го.
Соціологи пов’язують різке зростання позитивних оцінок із першими місяцями повномасштабної війни та успіхами української армії.
Опитування проводили 15–17 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій та районів, де відсутній український мобільний зв’язок.
Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом поселення. Максимальна похибка дослідження не перевищує 3,1%.
На Донеччині купують землю попри війну та низькі ціни на гектар
Середня ціна гектара сільськогосподарської землі в Україні у 2026 році зросла до 75,1 тисячі гривень. Водночас Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю землі.
Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В Україні продовжує дорожчати сільськогосподарська земля. У 2026 році середня вартість одного гектара вже сягнула 75,1 тисячі гривень.
Від моменту відкриття ринку землі українці уклали понад 501 тисячу угод купівлі-продажу на загальну суму майже 50 мільярдів гривень. Загальна площа проданих ділянок перевищила 977 тисяч гектарів.
Найвищі ціни на землю зараз фіксують в Івано-Франківській та Київській областях. Там гектар коштує близько 180 тисяч гривень.
Натомість Донеччина залишається серед регіонів із найнижчою вартістю сільгоспземлі. У середньому гектар тут коштує 30,7 тисячі гривень.
Низькі ціни також фіксують у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях.
Попри зростання вартості землі, кількість проданих гектарів у 2026 році скоротилася. За перші чотири місяці року українці продали 82,1 тисячі гектарів — менше, ніж за аналогічний період торік.
Найактивніше землю купують у центральних та північних регіонах України. Найбільше угод цього року уклали у Вінницькій, Чернігівській та Сумській областях.
Громадські організації Донеччини та Луганщини запрошують до участі в дослідженні: важливо почути саме ваш голос
У межах проєкту «Імпульс» громадська організація «Точка доступу» розпочинає масштабне дослідження потреб, викликів і потенціалу громадських організацій, які працюють у Донецькій та Луганській областях – як у прифронтових громадах, так і в умовах релокації.
Дослідження є частиною дворічної ініціативи «Імпульс», спрямованої на підтримку організацій громадянського суспільства у регіонах, що зазнали глибоких трансформацій через війну. Мета – отримати об’єктивне уявлення про те, в якому стані перебуває громадський сектор Донецької та Луганської областей, з якими викликами стикаються організації, які ресурси мають, у яких напрямках працюють сьогодні, чого бракує для ефективної роботи, і які запити формуються на найближчі роки.
Перший етап – онлайн-анкетування
У фокусі анкетування – організаційна структура, кадрова і фінансова спроможність, наявність фізичного приміщення (офісу), активних проєктів і стратегій розвитку. Вивчаються також ключові програмні напрямки, рівень залученості до локальних процесів, динаміка діяльності в умовах змін, очікування підтримки та фактори, що впливають на сталість команд. Запитання анкети охоплюють ситуацію в організаціях у 2025 році, а також бачення майбутнього на 2026-й.
До участі в опитуванні запрошуються як релоковані громадські організації з Донецької й Луганської областей, так і ті, що залишаються працювати у прифронтових громадах. Анкету можна заповнити онлайн – це займе близько 10–15 хвилин вашого часу.
Посилання на анкету https://forms.gle/7PyJvB88TmfxLB3k7 (просимо заповнити її до 1.09.2025)
Наступні етапи дослідження
Після анкетування команда продовжить дослідження у форматі фокус-груп і глибинних інтерв’ю з представниками громадських організацій, аби краще зафіксувати контекст, у якому працює сектор, інституційні трансформації та перспективи розвитку.
Дослідження, яке проводить команда громадської організації «Точка доступу» – не про звіти й не для галочки. Воно покликане дати чітку картину того, що відбувається з громадським сектором сходу України сьогодні, і закласти основу для рішень, які відповідатимуть реальним запитам. Ми переконані, що на цьому ґрунті можуть народитися нові партнерства, точки взаємодії, підтримка, що працює, а не імітується. І, головне — зміцниться відчуття, що ми не поодинці. Навіть у найскладніших умовах, тримаючись пліч-о-пліч, можна не лише втриматися, а й зростати.
З усіх питань щодо участі в дослідженні запит на електронну адресу tochkadostupugo@gmail.com.
Дослідження проводитиметься в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію МФВ, урядів Норвегії та Швеції.
Соціологи дослідили, з яких джерел українці отримують інформацію
Для більшості українців основними джерелами інформації є Телеграм-канали, сюжети в Ютубі, телемарафон, розповіді очевидців, а також офіційні сторінки та соцмережі держорганів влади.
Про це під час презентації результатів соціологічного дослідження на тему: «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформу сектору правопорядку та підтримку з боку ЄС» сказав директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, повідомляє Укрінформ.
Результати дослідження показали, щоб отримати надійну та перевірену інформацію про події в Україні, то 47% українців (на першому місці) — сказали, що таким джерелом для них є канали у Телеграмі. Більше чверті — це сюжети в Ютубі, потім — телемарафон (21%), розповіді очевидців (19%), офіційні сторінки і соцмережі держорганів влади (19%), телеканали, що не входять у марафон (16%), українські інтернет-ЗМІ (15%), міжнародні ЗМІ (14%).
Соцмережами, де найбільш поширені фейки і дезінформація, переважна кількість українців назвали Фейсбук та Інстаграм. Телеграм посів друге місце. Джерелом неправдивої інформації його вважає лише 35% опитаних.
Соціологи також зазначили, що майже 90% українців вважають серйозною проблему дезінформації та фейкових новин.
Довідка. Загальнонаціональне опитування громадської думки провела Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні в період з 24 по 29 вересня 2024 року. Вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
Дослідження показало, в яких областях під час війни стали частіше економити на їжі
Українці зі східних, південних і центральних регіонів стали частіше економити на продуктах. Одним з ключових факторів зміни харчових звичок громадян стало підвищення цін на харчі під час війни.
Про це йдеться у дослідженні компанії Gradus Research.
Зазначається, що українці почали більше економити на продуктах. Найбільше економлять мешканці східних, південних і центральних регіонів. Менше – західних областей і столиці.
Більшість громадян стали частіше надавати перевагу дешевим продуктам (64% від опитаних) і більше готувати вдома (48%). А 21% опитаних зазначили, що стали частіше купувати напівфабрикати.
До категорій, на яких найбільше економлять, потрапили кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Тоді як категорії базових продуктів зменшення бюджетів майже не торкнулося — на хлібі, олії, борошні, крупах, овочах та яйцях економлять лише 11% респондентів.
Блекаути також вплинули на харчові смаки українців. Наслідком відключень електрики, опалення або води респонденти найчастіше називали те, що надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та холодній їжі (50%).
Довідка. Дослідження проводилось дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-65 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 8 жовтня 2024 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
