Залишилося 20 відсотків вільної території, але Луганщина тримається
Луганщина – найскладніший напрямок сьогодні на Донбасі. Ворог суне на Луганську область, знищуючи все на своєму шляху. Вже окуповано більшу частину території, решта перебуває під постійними обстрілами.
Незважаючи на вкрай складну ситуацію, людей продовжують евакуйовувати. А тим, хто залишився, з ризиком для життя підвозять гуманітарну допомогу.
Руйнують житло та інфраструктуру
«80% наших територій зараз контролюють рашисти. Кремінна під орками, Рубіжне та Попасна ЧАСТКОВО. Бої тривають. Ситуація може змінитися у будь-який момент», – відверто розповів голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Останніми днями штурми стали частішими, ворог посилив обстріли. Гатять по житловим будинкам та об’єктам інфраструктури так щільно, що люди не можуть вийти з укриттів по декілька діб.
Багато руйнувань зазнав Сєвєродонецьк – адміністративний центр Луганщини. У місті досі залишається близько 20 тисяч жителів зі 130 тисяч, які були до початку війни. Кожного дня обстрілами знищюються по кілька домів, господарчих споруд, автомобілів. Тут вже не залишилося жодного вцілілого продовольчого складу. Продукти харчування люди отримують виключно із гуманітарних вантажів.
Без світла, газу та води більшість населених пунктів. Як образно висловився Сергій Гайдай, «руський мир» визволив українців від комунальних послуг. Навіть в Лисичанську та Сєвєродонецьку кількість тих домів, де є комунікації, в десятки разів менше, ніж тих, де все відсутнє вже півтора місяця. Попри все, комунальники продовжують працювати – під вогнем намагаються відновити пошкоджені мережі.
«В Гірському та Лисичанську частково поновили газопостачання декільком тисячам сімей. Електрику подали до прилеглих до Лисичанська населених пунктів Попаснянської громади. Однак це окремі випадки», – зазначив начальник обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
У Лисичанську подекуди немає світла і води. Відремонтувати щось за поточної ситуації неможливо – зруйновані насосні станції та лінії електропередачі.
Також нові райони Сєвєродонецька майже відрізані від централізованого водопостачання через пошкодження основних колекторів. Частково є вода у старих районах. На вихідних був перебитий основний для міста газогін – він потребує капітального ремонту.
Луганщина ще тримається, але руйнування інфраструктури досягли таких обсягів, що подекуди мова вже не йде про ремонт.
«Світло, газ та водопостачання вже не відновити у підконтрольних Україні Попасній, Рубіжному, частині сіл Гірської громади – інфраструктуру там майже знищено. Не відремонтувати до завершення бойових дій», – констатує Сергій Гайдай.
Евакуація без гуманітарних коридорів і без режиму тиші
За 56 днів війни з Луганської області на власному транспорті та організованою евакуацією виїхали 280 тисяч мешканців. Але близько 70 тисяч залишаються – у підвалах напівзруйнованих будинках, без зручностей, іноді без зв’язку, під постійними обстрілами. Влада щодня вмовляє людей виїжджати у безпечні місця, і іноді вдається «достукатись».
«Приблизно по сотні осіб думку змінюють, зранку вони з дітьми за руку, невеликою валізкою та собакою/кішкою в кошику очікують на автобус», – каже очільник області.
Лише за один день, 20 квітня, разом з Патрульною поліцією, ДСНС та волонтерами вдалося вивезти 38 мешканців з Лисичанська, 11 із Сєвєродонецька, 54 з Попасної.
Кожного дня оголошуються пункти збору щонайменше у п’яти населених пунктах, звідки безкоштовно можна виїхати. Тих людей, які не мають зв’язку, сповіщають під час роздачи гуманітарної допомоги. Евакуація проводиться попри відсутність режиму тиші та без оголошення офіційних гуманітарних коридорів. Волонтери, співробітники Патрульної поліції ризикують життям, але допомагають луганчанам.
Читайте також: Як переконати людей похилого віку евакуюватися
Зруйнована Луганщина та гуманітарка під обстрілами
Для тих жителів Луганської області, які залишилися на підконтрольній території, щодня доставляють гуманітарну допомогу. Навіть в ті райони, де ведуться активні бойові дії, ризикують їхати волонтери та поліцейські. Гуманітарку доставляють адресно по домівках чи квартирах, або розвозять по бомбосховищам.
Днями, не дивлячись на обстріли, до Рубіжного привезли крупи, консерви, макарони, олію, цукор, дитяче харчування, а також медикаменти й предмети першої необхідності. Цінний вантаж доставили співробітники Національної гвардії України.
«Люди сидять без газу і світла, без зв’язку і можливості повноцінно готувати їжу, їм доводиться це робити просто на багатті. Навіть ті люди, які мають водяні свердловини, не можуть нею скористатися у зв’язку з відсутністю електропостачання. Магазини не працюють, припаси, які були у населення, вже давно закінчилися. Тож ми сьогодні доставили продукти першої необхідності: воду, цукор, хліб, який печуть у військовій частині. Нещодавно також були, як то кажуть, в самому осередку війни. Люди там дуже налякані — не виходять з підвалів, доводилось майже під артилерійським вогнем спускати їм продовольчі набори в ті підвали. Вони безмежно вдячні, тож напевно ми робимо добру справу і своїх не кидаємо!», – розповідає гвардієць Вадим.
Також жителів Луганщини підтримала Асоціація організацій осіб з інвалідністю. У співпраці з Норвезькою радою у справах біженців (NRC), волонтери Асоціації доправили гуманітарний вантаж до Сєвєродонецька.
Бомбосховища та колективні центри забезпечили наборами для прибирання та засобами гігієни, роздали людям набори з товарами першої необхідності. Крім того, в рамках проекту 5000 родин будуть отримувати допомогу протягом трьох місяців.
Також Луганщина продовжує отримувати допомогу від гуманітарної організації Восток SOS. На минулих вихідних у Сєвєродонецьку було роздано 280 наборів адресної допомоги.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
