Бесперспективные ОТГ будут переформатированы государством

З виборами в територіальних громадах завершився перший етап реформи децентралізації. Нині триває другий, більш змістовний. Які зараз стоять  задачі та пріоритети журналістам розказав Максим Ткач,  керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Шостий рік в Україні триває реформа місцевого самоврядування. Хоча перші об’єднані територіальні громади почали з’являтися 2015-ого, але підготовчий процес стартував ще у 2014-ому. З того часу повноваження на місцях, як й відповідальність, збільшилися, а влада наблизилася до людей.

Як об’єднуються територіальні громади?

За Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»,  формуються громади за такими принципами:

1. конституційності та законності;
2. добровільності;
3. економічної ефективності;
4. державної підтримки;
5. повсюдності місцевого самоврядування;
6. прозорості та відкритості;
7. відповідальності.

Об’єднатися у громаду можуть села, селища і міста за таких умов:

• за перспективним планом, зокрема, за ним на Донеччині має бути 65 громад – 45 на підконтрольній Україні території і 20 на тимчасово окупованій;
• розташовуватися в межах однієї області;
• до складу не можуть входити території інших існуючих ОТГ;
• територія має бути цілою і нерозривною тощо.

Адміністративним центром громади визначається село, селище чи місто, яке розташоване «найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади» та має розвинуту інфраструктуру. Саме від центру й походить назва усієї об’єднаної територіальної громади.

Також існує «Методика формування спроможних територіальних громад». Зокрема, у ній прописано, за якими принципами і що враховується при об’єднанні територіальних громад.

Який порядок об’єднання територіальних громад?

Ініціатором об’єднання територіальних громад можуть бути місцеві органи влади, які формують пропозицію. У ній має бути перелік населених пунктів, які об’єднуються, адміністративний центр і назва майбутньої ОТГ. Далі відбувається вивчення пропозиції та її громадське обговорення, після якого відповідна рада має прийняти рішення на сесії. У разі позитивного рішення пропозицію передають далі до суміжної територіальної громади, де процедура повторюється.

Після згоди усіх, хто має ввійти до складу громади, починає працювати спільна робоча група, яка готує рішення, що виносяться на громадські обговорення. Схвалений проєкт передається до обласної адміністрації. Насамкінець обласна влада звертається до Центральної виборчої комісії для призначення перших виборів у громаді.

Крім цього, до вже існуючої об’єднаної громади можуть увійти  інші населені пункти. Процес приєднання схожий із вищенаписаним.

Утвореною об’єднана територіальна громада вважається «з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі». До нового року кожна із сільських, селищних чи міських рад громади продовжують окремо виконувати бюджет й тільки після цього їхній кошторис стає спільним.

Як держава підтримує децентралізацію?

У тому ж Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» записано, що «держава здійснює інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну та фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад».

У свою чергу організаційну та інформаційно-просвітницьку підтримку покладено на місцеві державні адміністрації. Для фінансової підтримки громадам надаються субвенції на формування інфраструктури. Кошти розподіляються між бюджетами громади, враховуючи їхню територію та кількість населення.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

Моделі нового районного поділу Донецької області сьогодні обговорювали у Краматорську. Активна дискусія щодо початку реформування районного рівня влади відбулася в Антикризовому медіа-центрі. За “круглим столом” зібралися експерти з децентралізації та представники органів місцевого самоврядування різних рівнів.

Укрупнення районів – це другий крок реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням. В процесі децентралізації створюються об’єднані територіальні громади, які здебільшого покривають всю територію існуючих районів. А це означає, що органи влади об’єднаних громад по суті повністю зможуть перейняти всі ті повноваження, які до цього виконував районний рівень влади.

“В Донецькій області три райони повністю покрити ОТГ – Лиманський, Добропільский та Олександрівський. Але в них досі працюють районні ради та райдержадміністрації, фактично дублюючи функціонал ОТГ. До того ж, це зайві фінансові витрати на їх утримання. Тому має відбутися укрупнення районів, з внесенням змін до Конституції України щодо адміністративно-територіального поділу”, – зазначила Тетяна Барановська, регіональний координатор проекту з підготовки нового районного поділу, експерт Громадської мережі UPLAN.

Донецька область, як і Луганська, мають певні відмінності від інших. Тут багато міст обласного значення, велика щільність населення і головне – частина областей тимчасово окупована. Поки що план районування детально розробляється на підконтрольній території, проте обговорюються й варіанти на майбутнє.

“Експерти пропонують створити в Донецькій області 9 районів. З них п’ять на підконтрольній українській владі території – Краматорський, Бахмутський, Покровський, Маріупольський та Волноваський. За розрахунками, вони будуть збалансованими за площею та чисельністю населення. На непідконтрольній території планується створити чотири райони”, – повідомив Максим Ткач, радник з децентралізації Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, регіональний експерт проекту.

Запрошених на “круглий стіл” ознайомили з мапою, де відображені межі нових укрупнених районів. В дискусію активно включилися представники ДонОДА, місцевих та районних рад, об’єднаних громад. Залучення широкого кола учасників до дискусії про те, в якому територіальному складі будуть сформовані нові райони, є запорукою того, що нова модель районування не буде викликати суперечливого ставлення. Окрім того, новий адміністративний устрій Донецької області має бути оптимальним в першу чергу для місцевих жителів.

Непідконтрольну українській владі територію Донецької області поділили на 20 потенційних об’єднаних територіальних громад – ОТГ. Відповідні зміни до Перспективного плану формування територіальних громад затвердив Кабінет Міністрів своїм розпорядженням.

“Про здійснення реформи місцевого самоврядування на окупованій території поки не йдеться – децентралізація можлива лише після повернення туди української влади. Важливо, що під час формування Перспективного плану була врахована й тимчасово непідконтрольна частина Донецької області”, – зазначив Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування.

За Перспективним планом на тимчасово непідконтрольної території пропонується створити різні громади: міські, сільські та селищні. В деяких з них вийде так, що одне місто буде підпорядковане іншому. Наприклад, до складу Харцизької міської ОТГ увійде місто Зугрес, до Донецької міської ОТГ – місто Моспіно.

“Потенційні ОТГ на тимчасово непідконтрольній території вважаються спроможними за старими економічно-соціальними показниками, яким вже більше п’яти років. Наразі нема можливості отримати достовірну інформацію щодо стану економіки в цій частині Донецької області. А значить, формати об’єднаних громад, запропонованих у новому Перспективному плані, можуть бути відкориговані в подальшому. Крім того, за діючим українським законодавством поки що не врегульоване питання інституту представництва місцевої влади в таких громадах, де місто підпорядковане іншому місту, як, наприклад старости в сільській території”, – повідомив Максим Ткач.

Робота над Перспективним планом, за яким уся територія Донецької області буде поділена на потенційні громади, розпочалась влітку минулого року, за дорученням віце-прем’єра. Активну участь у процесі обговорення формату ОТГ взяли фахівці з Мінрегіону, Донецької ОДА, а також команда Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”.

Згідно оновленого Перспективного плану, на тимчасово непідконтрольній українській владі території планується створити 20 об’єднаних територіальних громад. Загалом виходить, що на всій території Донеччини має бути утворено 65 ОТГ.

“Наразі в Донецькій області створені та повністю функціонують 11 ОТГ. Серед наймолодших – Бахмутська міська ОТГ, створена в кінці червня 2019 року шляхом приєднання сільської території до міста обласного значення. Ще сім громад пройшли процедуру об’єднання, але чекають від ЦВК на призначення перших виборів. Перші вибори не призначають з різних причин, основні з них – безпекове питання та проблеми з врегулюванням адміністративно-територіального устрою. Включення до Перспективного плану громад на непідконтрольній території значно покращило позиції Донецької області в рейтингу Минрегіону”, – розповів Максим Ткач.

Щомісяця Мінрегіон готує моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. В рамках цього моніторингу складається рейтинг областей щодо формування спроможних ОТГ. Після того, як оновлений Перспективний план покрив громадами всю територію Донеччини, для регіону покращились окремі показники.

Донецька область увійшла до переліку лідерів за показником покриття об’єднаними громадами в Перспективному плані та стала на одну сходинку з іншими 7 областями. За загальним рейтингом областей щодо формування ОТГ Донеччина посідає десяте місце.

Незважаючи на складні умови, які обумовлені збройним конфліктом, Донеччина впевнено крокує шляхом реформування. Формуються об’єднані територіальні громади, зазнають певних змін важливі соціальні сфери – охорони здоров’я та освіти. Які перепони доводиться долати, та які зміни очікуються у поточному році – такі питання обговорювались під час “круглого столу”, який організував Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” (ЦРМС). Захід відбувся в Антикризовому медіа-центрі.

Про перспективи створення нових ОТГ на території Донецької області та перепони, що гальмують процес децентралізації, розповив Артем Вівдич, директор Донецького ЦРМС.

“Наразі у Донецькій області створено 16 об’єднаних територіальних громад. Десять з них уже повноцінно функціонують після проведення перших виборів. Останньою на прямі міжбюджетні відносини з державою перейшла Олександрівська селищна ОТГ, вибори в якій відбулись навесні 2018 року. Ще шість юридично створених ОТГ чекають на проведення перших виборів. Вони не оголошуються, перед усім, з міркувань безпеки. Проте президентські вибори мають показати, чи можливо проводити голосування в цих громадах. Якщо так, то ми будемо рекомендувати їм звертатись до ДонОДА та Центрвиборчкому з проханням оголосити перші вибори”, – повідомив Артем Вівдич.

Він також висловив сподівання, що у 2019 році процес децентралізації може активізуватись. У тому числі, за рахунок приєднання сільських громад до місць обласного значення – Маріуполя, Вугледара, Дружківці, Бахмута. Також треба підвищити ініціативність мешканців і органів місцевого самоврядування південних районів Донецької області – Мангушського, Нікольського та Великоновоселківського, які втрачають час, не утворюючи громади та не отримуючи переваг децентралізації.

Під час “круглого столу” говорили й про зміни районного поділу. Донеччина увійшла в пілотний проект за підтримки Ради Європи, за яким розроблено новий районний устрій Донецької області. Як зазначив Олександр Агулов, начальник управління з впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА, одним з варіантів є розподіл відповідно створеним госпітальним округам. На території області їх планується шість. У всякому випадку буде широке обговорення цього питання.

Про перспективи реформування медичної сфери розповів Володимир Колесник, заступник директора департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА. За його інформацією, в області завершено формування 14 центрів екстреної медичної допомоги, наразі розвивається мережа їх диспетчеризації. Протягом трьох найближчих років буде реалізований амбітній проект – будівництво обласній лікарні у Краматорську. Закінчується облаштування діагностичного центру у Слов’янську. У 2019 році відбудеться запуск у повному обсязі центру кардіохірургії у Краматорську, з можливістю проводити операції на відкритому серці. Розпочинається проект будівництва нейросудинного центру у Дружківці.

Що стосується освітньої реформи, то вона розпочалася та продовжуватиметься до 2030 року.

“В області сформовані освітні осередки навколо опорних шкіл, всього буде 31 опорний заклад. З 2018 року впроваджується концепція Нової української школи. Розгалужується система дистанційно-екстернатної форми навчання – її забезпечують вже 10 навчальних закладів. Зростає кількість освітніх центрів “Донбас-Україна”, які дозволяють абітурієнтам з тимчасово непідконтрольних територій вступати до українських вишів. Дедалі впроваджується інклюзивна освіта”, – перелічила досягнення Ірина Вовк, начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти департаменту освіти Донецької ОДА.

Підсумовуючи обговорювання, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС Максим Ткач підкреслив: “Питанням проведення секторальних реформ приділяється велика увага з боку громадянського суспільства. Тому є дуже позитивним, що органи державної та обласної влади разом працюють над втіленням децентралізації у регіоні”.