Децентралізація в дії. Що гальмує створення нових ОТГ в Донецькій області?

В Україні хочуть створити сучасну систему підтримки, яка надасть людині, що зіткнулась із травмою чи хворобою, як фінансову допомогу, так і можливості для відновлення та повернення до самостійного життя. Наразі готується до другого читання проєкт закону про реформування системи соціального страхування.

Про це інформує Міністерство соціальної політики.

У Мінсоцполітики нагадали, що законопроєкт був ухвалений у першому читанні.

Чого не торкнуться зміни

• Статус інвалідності залишається.
• Всі групи інвалідності залишаються.
• Для всіх осіб, які мають інвалідність, а також потерпілих від нещасного випадку зберігаються всі виплати на весь період встановленої інвалідності або ступеня втрати працездатності потерпілим.
• Якщо у людини інвалідність або ступінь втрати працездатності потерпілим встановлені безстроково, всі виплати за нею зберігаються довічно, потреби проходити будь-яку переоцінку немає.

Що в планах у міністерства

• Максимальний розмір щомісячної страхової виплати (у разі нещасного випадку на виробництві збільшиться до 5-ти мінімальних заробітних плат – 40 тис. грн (наразі максимальний розмір виплати – 32 тис. грн).
• Лікарняний оплачуватиметься до 14 місяців, адже важкі травми чи захворюваннях можуть потребувати більшого часу для лікування та відновлення людини.
• Для людей з частковою працездатністю знімаються обмеження в три місяці у виплатах допомоги по безробіттю. Іноді пошук роботи, яка влаштовує людину, може зайняти більший час. Планується збільшити час, протягом якого держава фінансово підтримуватиме людину.

Крім того, планується суттєво посилити підтримку ветеранів. Їм забезпечать допомогу на всіх етапах: під час лікування, після його завершення та у процесі пошуку роботи.

Перехідний етап реформи старшої школи почнеться у 2027 році й триватиме до 2033 року коли освіта у старших класах буде розподілена на академічну та професійну.

Як повідомила Донецька облдержадміністрація, у Дніпрі відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти Донецької та Луганської області, організоване Міністерством освіти і науки України спільно зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE.

Учасники зосередилися на проблемах освіти двох регіонів, що найбільше постраждали від війни: Донеччини та Луганщини.

Зазначається, що з урахуванням пропозицій територіальних громад Донецька ОДА пропонує створити 46 закладів старшої профільної освіти, з яких: 29 академічних та 17 професійних. Представники області також наголосили, що при реформі профільної середньої освіти необхідно враховувати, що ситуація в Донецькій і Луганській областях постійно змінюється.

Реформа старшої школи, яка має запрацювати з 2027 року, передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне.

Міністерство освіти і науки України детально розповіло, що чекає школярів після нововведень.

Як зазначили у міністерстві, академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним. Школярі зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не пов’язані з профілем. Наприклад, учень біохімічного профілю зможе обирати курси, пов’язані з літературою, мистецтвом і мовами.

«Академічні ліцеї будуть великими закладами освіти, завдяки чому вдасться сформувати декілька груп учнів, а отже, для них з’явиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір», – наголосили у відомстві.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти (ЗФПО), де студенти зможуть опанувати професію та обирати предмети, що пов’язані з нею. Після закінчення навчання у такому закладі студенти зможуть вийти на ринок праці або продовжити навчання в університетах.

За результатами проведеного МОН соціологічного дослідження, у якому взяли участь понад 80 тисяч респондентів, 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти хотіли б обирати частину предметів для вивчення.

Крім того, 85% старшокласників та їхніх батьків підтримують реформу.

Читайте також: У МОН розповіли, чи підтримують батьки перехід на 12-річну систему освіти у школах

Уряд ухвалив низку важливих рішень для посилення держави. Ідеться про реформи, що стосуються започаткування бізнесу та гуманітарного розмінування. Крім того, незабаром стартує експериментальний проект Єдиної платформи ЖКП, який має не меті впорядкування житлово-комунальних послуг.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, сьогодні, 3 вересня, уряд ухвалив кілька важливих рішень, які мають посилити державу.

Рішення для бізнесу

Українці зможуть розпочинати власну справу, яка потребує отримання дозволів чи ліцензій, просто задекларувавши відповідну діяльність. Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює декларативний принцип роботи при старті нового бізнесу.

«Уряд зі свого боку скоригував План заходів щодо дерегуляції та покращення бізнес-клімату. Тепер він включатиме 103 завдання та 143 покрокових заходи, спрямованих на підтримку бізнесу», — зазначив Денис Шмигаль.

Читайте також: Започаткувати або відновити бізнес можуть постраждалі від війни ВПО

Єдина платформа ЖКП

Крім того, було зроблено важливий крок до впорядкування житлово-комунальних послуг. Незабаром стартує експериментальний проект Єдиної платформи ЖКП.

За словами Шмигаля, ця система автоматизує процеси, забезпечить доступні та зручні сервіси, покращить облік споживачів та дозволить краще контролювати якість послуг.

«Користувачі матимуть електронний кабінет і зможуть отримати всю інформацію про управителів, виконавців послуг, ціни й тарифи, результати розгляду своїх звернень, а також зможуть укласти чи розірвати договір онлайн», — зазначив прем’єр-міністр.

Платформа буде інтегрована з іншими інформаційними системами, що забезпечить обмін даними.

Читайте також: Державні програми енергоефективності стануть більш доступними для громад

Гуманітарне розмінування

Під час засідання було ухвалене рішення, яке прискорить гуманітарне розмінування. Ідеться про надання держпідприємствам права залучати кошти від благодійних пожертв із рахунку НБУ на розмінувальні роботи.

«Зокрема, технічні можливості для розмінування має «Укроборонпром». Його долучення до процесу допоможе швидше очистити Україну від російського мінного сміття», — відзначив Шмигаль.

Читайте також: Фермери отримають повну компенсацію за розмінування земель

Перехід на 12-річну систему шкільної освіти в Україні має відбутися у 2027 році згідно з законом «Про освіту».

Експерти продовжують роботу над розробленням державного стандарту про профільну старшу школу. Тож наразі про прискорений перехід не йдеться.

Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства освіти та науки, оприлюдненому у Фейсбуці.

«Згідно із Законом України «Про освіту» перехід на 12-річну систему шкільної освіти має відбутися у 2027 році — як частина реформи НУШ. Нині експерти тільки працюють над розробленням державного стандарту про профільну старшу школу. Цей документ визначатиме, яким буде навчання у старших класах», – наголосили в МОН.

У міністерстві зазначили, що про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання поки що не йдеться, «оскільки освітній процес повинен бути послідовним і безперервним». Тим більш, що у бюджеті не передбачено значних фінансових ресурсів, які потрібні для такого переходу.

Також у роз’ясненні зазначається, що освітні втрати, спричинені пандемією коронавірусної хвороби, становлять великий виклик для української системи освіти.

«МОН разом із низкою профільних експертів шукає різні варіанти для його подолання, однак прискорений перехід на 12-річну систему шкільної освіти нині не розглядається», – наголошується в повідомленні.

Читайте також: Українська освіта потребує термінових змін: про що йдеться та які плани у МОН

22 квітня 2023 року заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко заявив, що МОН вивчає думку експертного середовища, батьків та дітей, аби вже з 2024 року перейти на 12-річну систему навчання.

За його словами, 11-річна система середньої освіти в європейських країнах наразі залишилася лише в Україні (не враховуючи рф і Білорусь). 19 європейських країн мають 12-річну середню школу, 17 – 13-річну, дві – 14-річну, а Ірландія – 15-річну. При цьому в цей термін включають і дошкільну освіту.

Нагадаємо, що новий Закон «Про освіту», який регулює основні засади нової освітньої системи, було ухвалено у вересні 2017 року.

У 2018 році Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. За цим стандартом у той час розпочали навчання першокласники по всій Україні. У 2021 році стартував пілотний проєкт НУШ у базовій школі — участь брали п’яті класи у понад 130 школах з усієї України. А 2022 року старт НУШ відбувся в усіх 5-х класах України.

Ірина Міщенко