Фоторепортаж з Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів
Екокатастрофа на окупованій Донеччині через забруднення заводів
На окупованому Донбасі на промислових підприємствах зафіксовано небезпечне перевищення рівня шкідливих речовин у повітрі. Через відсутність заміни фільтрів ситуація погіршується, що створює серйозну загрозу для життя та здоров’я людей.
Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”, пише Антикризовий медіа-центр.
За їхніми даними, на десятках працюючих заводів у Маріуполі, Донецьку та Авдіївці окупаційна влада не контролює стан пилогазоочисних систем і не проводить їхню заміну.
Робітники свідчать, що рівень формальдегіду та пилу в цехах перевищує допустиму норму у 4–5 разів. На тлі цього у лікарнях окупованих територій Донеччини й Луганщини фіксується зростання кількості пацієнтів із хронічним бронхітом та онкологією дихальних шляхів.
Попри публічні звернення, окупаційна адміністрація відповідає, що коштів на заміну фільтрів немає, тому підприємства продовжують працювати у «воєнному режимі». Це загрожує довкіллю та здоров’ю тисяч людей, які мешкають у промислових районах Донбасу.
У Добропіллі через аварію на ЛЕП зупинено водопостачання
Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Компанія «Вода Донбасу» повідомляє про тимчасове припинення подачі води у зв’язку з аварією на високовольтних лініях електропередач.
Про це повідомляє пресслужба Добропільської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
Знеструмлено водонасосну станцію «Золотий Колодязь» та ВНС м. Добропілля. Через це водопостачання у місті тимчасово призупинено.
У «Воді Донбасу» зазначають, що подача води буде відновлена після відновлення електропостачання та нормалізації технологічних процесів.
Рівень води в Сіверському Донці впав, але не критично
На фото та відео з місць активних бойових дій видно, що головна водна “артерія” регіону обміліла. Чим це може загрожувати – журналісти АКМЦ поцікавилися в експерта з екологічної безпеки.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Затоплення шахт і хімічне отруєння – екологічні загрози населенню Донбасу
Результати дослідження екологічної ситуації на Донбасі 4 червня у Києві презентував Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. Зокрема, міністр розповів про можливі наслідки затоплення шахти “Золоте”, яка знаходиться в Золотому на підконтрольній території, про загрозу отруєння хлором та перебої в роботі Донецької фільтрувальної станції, які можуть залишити без води велику частину населення Донбасу.
“Є велике навантаження на екологію. Відбувається затоплення шахт, триває хімічне забруднення і руйнування промислових об’єктів. Припиняється відкачування підземних вод, і не можна передбачити, де вода може вийти. Це може привести до руйнування будівель і споруд. На деяких територіях є осідання ґрунтів. Наприклад, територія Донецька: тут ми фіксуємо просідання грунтів на 20-25 см – ми це бачимо шляхом супутникового моніторингу. І це означає, що фактично провалюється поверхня міста Донецьк», – повідомив Вадим Черниш.
Він також додав, що на відкачування води на шахті “Золоте” виділили понад 130 млн гривень. В іншому випадку питання втрати і забруднення води створить загрозу для місцевого населення.
За словами міністра, в Донецькій та Луганській областях майже 90 тисяч людей перебувають під загрозою хімічного отруєння. Розгерметизація ємностей із хлором може призвести до летальних наслідків. “Через незадовільний стан фільтрувальних станцій, їх в регіоні 20, які розташовані в близькості до проведення бойових дій, існує вірогідність пошкодження та розгерметизації ємностей із хлором та неконтрольованого його викиду в атмосферу, що при великих обсягах викиду може призвести до великої кількості летальних наслідків серед населення”, – зазначив Черниш.
Один кілограм рідкого хлору при взаємодії з киснем перетворюється в 315 літрів газоподібного хлору, який швидко розноситься вітром. При великих обсягах викиду рідкого хлору, населення, яке проживає в зоні можливого хімічного зараження може отримати важкий ступінь хімічного отруєння. Так, близько 90 тисяч людей потрапляють в прогнозовану зону хімічного зараження при аварії в місцях зберігання хлору.
Загалом, за даними дослідження, близько 3 мільйонів осіб можуть лишитись без питної води у разі припинення роботи фільтрувальних станцій в регіоні. “У разі зупинення фільтрувальних станцій без води можуть залишитися Маріуполь, Донецьк, Горлівка, Макіївка, Єнакієве, Авдіївка, Торецьк, Волноваха. Загалом, до трьох мільйонів людей”, – сказав Черниш.
Запис прямої трансляції заходу
Фото vgolos.com.ua
У селищі Червоне в повітрі знайшли небезпечну речовину
У населеному пункті було зафіксовано перевищення аміаку майже в три рази. Це селище – Червоний район очисних споруд, найближчі житлові будинки знаходяться на відстані кілометру.
Сморід мешканці селища почали відчувати ще в березні 2017- го року, в липні, аби його позбутися екологами було прийняте рішення засипати другий біопруд із відходами, роботи почали в тому ж місяці. Взимку цього року неприємного запаху в селищі не було. Весною жителі почали знову відчувати неприємний запах і тому звернулися до Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, щоб вони відібрали проби повітря.
Для того, щоб ліквідувати цю проблему, ще в минулому році, екологами було вирішено засипати біопруд грунтом. Зараз роботи до кінця не виконані.
Представники влади пояснюють таку ситуацію непростими умовами робіт у цій зоні: «Вода всередині стоїть, це ж біопруд був, тому його не так легко засипати. Якби було сухе, вже б засипали. Вода стоїть два метри, її засипаєш, воно провалюється, вбирається тому шар треба великий насипати, тому довго йде» – каже директор Костянтинівського міського водоканалу Аркадій Демченко.
Точну дату, коли буде засипаний біопруд Аркадій Демченко не назвав. В прокуратурі щодо цього відкриті кримінальні провадження. Чекають на результати експертизи від Харківського інституту імені Бокаріуса.
Юлія Дерека
