Про основні зміни у виборчому законодавстві

Позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування 35% українців. Натомість 60% висловилися негативно.

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у повідомленні, якщо давати додаткові пояснення щодо голосування онлайн, то 71% обирають варіант із критичним ставленням, бо це створює ризики фальсифікацій. Натомість 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії. У 2023 році на аналогічне запитання 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які мали позитивне ставлення). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими, які проживали на контрольованій українським урядом території. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% – для показників, близьких до 10%, 2,4% – для показників, близьких до 5%.

На проведенні виборів після остаточної мирної угоди та повного завершення війни наполягають 57% українців. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Крім цього, 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню. У вересні таких так відповіли 11%. Якщо буде припинення вогню та отримання гарантій безпеки, то 25% підтримують проведення виборів. Як йдеться у повідомленні, у вересні було 22%.

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводилося з дорослими з 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

Моніторинг лише двох місцевих рад Донецької області – Мирноградської та Краматорської – показав, що в них є депутати, які ігнорують свої обов’язки. Вони пропускають сесійні засідання, не працюють у комісіях і не ведуть прийом виборців, як того вимагає закон. З іншого боку, той же Закон про статус депутатів місцевих рад у таких випадках надає можливість відкликати депутата-прогульника.

Адже депутатство – це не тільки статус або хобі. Перед усім це відповідальність перед своїми виборцями. І також це робота, яка є складною та клопіткою. Щоправда, депутати місцевих рад не отримують зарплату за свою роботу. Для них це скоріше громадське навантаження, яке вони поєднують зі своєю основною професійною діяльністю.

Але, ідучи на вибори, даючи обіцянки виборцям, вони усвідомлювали всю відповідальність та знали про свої обов’язки. Однак зараз, через півтора року після виборів, деякі обранці чомусь втратили інтерес до депутатської діяльності.

Кандидати на «виліт»

Громадська організація Рух ЧЕСНО, яка спеціалізується на експертизі у сферах виборів, парламентаризму і місцевого самоврядування, проаналізувала сумлінність депутатів Мирноградської міської ради.

З’ясувалося, що у 2021 році п’ять депутатів від «Опозиційної платформи – За життя» пропустили більш ніж половину пленарних засідань. Ці обранці також є прогульниками постійних депутатських комісій, в яких їм доручено працювати.

«Це Роман Дегтярьов (62% пропущених сесій), Олександр Зябрев (75% пропущених сесій та 100% пропущених засідань комісії), Олександр Пономаренко (100% пропущених сесій та засідань комісії), Лариса Ревва (56% пропущених сесій та 61% пропусків засідань комісії), Роксана Хохлова (54% пропущених засідань комісії)», – підрахували у русі ЧЕСНО.

Серед представників інших політичних сил у Мирноградський міськраді теж є прогульники, але не такі злісні. Ігнорування ними сесійних засідань не перевищило показник у 50 відсотків.

Ми також перевірили на доброчесність депутатів Краматорської міської ради. У ній теж виявилися прогульники, стосовно яких вже варто розпочинати процедуру відкликання.

На офіційному сайті Краматорської міськради є вкладка «Сесії міської ради», де можна переглянути протоколи всіх засідань, що відбулися у поточному скликанні. Кожен протокол починається з переліку депутатів, які були присутні на даному засіданні.

Всього у 2021 році відбулося 20 засідань, які відвідували в середньому 30 з 43 обраних депутатів. Найбільшими прогульниками виявилися четверо.

Депутат Генадій Суков від «Опозиційної платформи – За життя» відвідав лише одне засідання 13.01.2021р. Його однопартієць Юрій Орденко також відмітився у сесійній залі тільки раз – 27.01.2021р. Ще один обранець від ОПЗЖ – Ростислав Солод – побував лише на двох пленарних засіданнях 27.01.2021 та 24.02.2021р.

Депутатка Марія Голуб, яка також була обрана від ОПЗЖ, за минулий рік відвідала сім пленарних засідань, тобто менше половини, що також є підставою для відкликання.

Процедура «імпічменту» місцевого депутата

Передусім зауважимо, що процедуру відкликання депутата місцевої ради можуть ініціювати як виборці, так і партії, які їх висували. Підставою є пропуск депутатом протягом року понад половини засідань сесій або засідань постійної комісії, в якій він повинен працювати.

Причому враховується виключно сам факт присутності/неприсутності депутата. Тобто законом не передбачено, чи з поважних чи з неповажних причин були пропущені засідання сесій або комісій. Ініціювати відкликання депутата можна не раніше ніж через рік з моменту набуття ним повноважень.

Порядок відкликання депутата виборцями:

• Провести збори виборців даного округу, на яких прийняти рішення про відкликання депутата та створити ініціативну групу. Для міськради потрібно не менше 100 присутніх на зборах та 10 осіб в ініціативній групі. Для сільради достатньо 30 та 10 осіб відповідно.
• Ініціативна група проводить збір підписів на підтримку відкликання депутата. Відповідно до законодавства, щоб усунути депутата, потрібно зібрати більше підписів, аніж для того, аби його обрати. Підписні листи передаються до Територіальної виборчої комісії (ТВК).
• ТВК офіційно інформує депутата про початок процедури його відкликання.
• ТВК перевіряє достовірність зібраних підписів, наявність підписантів у Реєстрі виборців, переглядає всі протоколи зборів.
• ТВК приймає рішення. Якщо перевірка пройшла успішно – про відкликання депутата, якщо виявлені порушення – про припинення ініціативи відкликання. В останньому випадку можна розпочати процедуру заново. Або оскаржити дії тервиборчкому в суді.

Набагато простіше відкликати несумлінного депутата партією, від якої він висувався. Достатньо провести збори місцевого партійного осередку, заручитися підтримкою більш ніж 2/3 голосів і передати свою пропозицію вищому керівному органу партії, який ухвалить остаточне рішення. Потім ТВК або визнає обраним наступного за списком депутата, або призначить довибори в мажоритарному окрузі.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Замість піднятої руки – натискання кнопки. Депутати Мирноградської міської ради тепер голосуватимуть в електронному вигляді. Аби уникнути «кнопкодавства» у кожного буде персональний планшет. Нині обладнання тестують.

Депутати міської ради, члени виконавчого комітету, а також представники дорадчих органів зможуть використовувати систему в роботі. Це має підвищить її прозорість.

Систему «Голос» придбали у межах проєкту «Впровадження інструменту локального врядування в Мирноградській МТГ». Його реалізує ГО «Український донецький куркуль» за фінансової підтримки міжнародних партнерів. Майже половина суми – це внесок міського бюджету.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Під час першої сесії на пленарному засіданні в Костянтинівці  новообрані депутати вчилися домовлятися.

Чи вийшло?

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!