Що робити юридичним особам, чиє майно постраждало або було примусово відчужене
Повномасштабне російське вторгнення в Україну вражає масштабами руйнувань по всій території країни. На сьогодні вже не залишилось, мабуть, жодного регіону, в якому не було жодних руйнувань. Страждає інфраструктура, промисловість, житлові квартали…
Війна спричинила нову кризу в економіці й бізнесі. Компанії втрачають свої потужності на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Навіть після звільнення території не всі можуть повернутися до роботи, оскільки багато підприємств зруйновано і деякі взагалі не підлягають відновленню. Тож що робити у разі примусового відчуження або зруйнування нерухомого майна через війну?
Відчужене майно
Відчуження майна у зв’язку із запровадженням воєнного стану тягне за собою відшкодування його вартості в порядку, визначеному Законом «Про правовий режим воєнного стану». Колишній власник або уповноважена ним особа у разі, якщо після скасування воєнного стану майно збереглося, має право вимагати його повернення в судовому порядку. Окрім того, можна вимагати надання іншого майна на заміну, якщо є така можливість. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного Кодексу, шкода, яка була завдана майну під час воєнного стану в країні, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зруйноване майно
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкоджене чи знищене внаслідок бойових дій нерухоме майно громадян і бізнесу, наразі передбачені виключно в законопроєкті 7198, який був прийнятий за основу Верховною Радою 1 квітня.
Водночас ще 20 березня Постановою № 326 Урядом було затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Він передбачає, що основними показниками, за якими оцінюються завдані війною шкода та збитки підприємствам усіх форм власності, є вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна та упущена вигода — доходи, які бізнес міг би реально одержати, якби його майно не постраждало. Здійснюватися визначення шкоди та збитків має відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.
Правила підтвердження збитків
Встановлено загальні правила підтвердження збитків, якими можуть користуватися підприємства, що постраждали внаслідок бойових дій. Потрібно:
- зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів тощо). Відновити документи у разі, якщо вони не збереглися, можна одразу після скасування воєнного стану;
- провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів № 879 від 2 вересня 2014 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань». Також потрібно підтвердити за допомогою відповідних документів наявність та стан майна, відповідність критеріям тощо;
- за допомогою фото- та/або відео зафіксувати майно, що постраждало через війну, після чого провести незалежну експертну оцінку збитків;
- прописати упущену вигоду (згодом вона буде вже офіційно розрахована за методикою, затвердженою спільним наказом Мінекономіки та ФДМ, за погодженням з Мінреінтеграції);
- зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна (це можуть бути свідчення очевидців чи новини, де прописано приблизний час та вид обстрілу).
Читайте також: Гроші або нове житло замість зруйнованого – Верховна Рада ухвалила законопроєкт про компенсацію
Окрім того, залишити інформацію про пошкоджене майно можна на ресурсі, який було створено Офісом Генерального прокурора для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
