Українське серце та козацьке коріння: професор з Краматорська розповів про дослідження свого роду
Сергій Ковалевський завжди знав, що походить з козацького роду, проте вивчати історію своєї родини та складати генеалогічне дерево почав у 1990-х роках. Найдавніше, що вдалося дізнатися про предків по батьковій лінії, пов’язано із XVII сторіччям. Тоді Семен Ковалевський разом із сотнею козаків Богдана Хмельницького приїхав на Слобожанщину.
Історією своєї родини, а також про зв’язки із сучасним реєстровим козацтвом розповів журналістці Антикризового медіа-центру завідувач катедри технології і управління виробництвом Донбаської державної машинобудівної академії Сергій Ковалевський.
«Ой, за гаєм, гаєм»
Інформацію про свій рід Сергій Ковалевський збирав з різних джерел. Дізнавався про пращурів і з літератури, і зі спогадів родичів. Зокрема знайшов факти про двох братів Ковалевських. Один із них, Іван, був скарбничим Богдана Хмельницького. Іншого, Семена, у 1650-х роках гетьман відправив на Слобожанщину. Під час подорожі через Київ козак захворів та два місяці лікувався у Києво-Печерській лаврі. Також згадки про своїх предків Сергій Ковалевський бачив у спогадах Володимира Вернадського та інших вчених.
«Якщо згадати Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, то заклад з’явився з курсів. А ці курси, хто створив? Каразін та Ковалевський. З таких спогадів, порівнянь, інформації дізнавався подробиці свого роду», – розповів Сергій Ковалевський.
Родовідна хроніка роду Ковалевських
По лінії матері науковець зібрав інформацію з 1800-х років. Його предки пов’язані з козацькою фортецею Кодак.
Сергій Ковалевський розповідає, що його батько після закінчення Дніпропетровського інституту автомобільного транспорту за розподілом потрапив до Уфи (Башкортостан) разом із дружиною. Там і народився майбутній науковець. Дитиною Сергій Ковалевський на літо приїжджав до Дніпра або Краматорська, де жили його родичі. Одна з бабусь була вчителькою початкових класів краматорської школи й завжди розмовляла з онуком українською.
«Українська музика ще з дитинства була у моєму серці. У три з половиною роки бабуся прислала мені гармоніку. Пам’ятаю, як підібрав на ній «Ой, за гаєм, гаєм», виходив на вулицю і грав. Потім це згадували та сусіди. Також моя тітка навчала мене гри на фортепіано в п’ять з половиною років. А потім я закінчив і музичну школу, і училище мистецтв за класом фортепіано, але це зовсім інша історія», – згадує Сергій Ковалевський.
Петро Миколайович Ковалевський (в центрі) серед учнів Краматорська
Вже у дорослому віці вчений переїхав у Краматорськ. Згодом допоміг переїхати й своїм батькам.
«Тато завжди згадував Україну. Він думав, коли повернеться. І був радий знову переїхати у Краматорськ. Він легко говорив українською, не забув її. Він був викладачем, а потім і завідувачем катедри економіки тоді в Краматорському індустріальному інституті. На мою думку, ті, хто народився в Україні, ніколи не забувають українську мову», – зазначив науковець.
Полковник реєстрового козацтва
Зацікавитися історією свого роду та загалом козацтвом завідувача катедри технології і управління виробництвом Донбаської державної машинобудівної академії надихнуло знайомство з доктором технічних наук, членом-кореспондентом Академії наук України Анатолієм Шевченком. На той час він був гетьманом всеукраїнської громадської організації «Українське реєстрове козацтво». Тоді у ній, за словами науковця, налічувалося близько 75 тисяч людей.
«Дуже важлива основа козацтва – доброчесність. Це те, до чого сьогодні схиляється напрямок виховання молоді. Що там було: людяність, Бог, родина і Батьківщина. Оце основа і база козацтва та й загалом – української ідентичності», – зазначив Сергій Ковалевський.
Родовий герб Ковалевських
У 2018 році науковець у Краматорську організував конференцію, яка була присвячена першій українській Конституції Пилипа Орлика. За словами Сергія Ковалевського, на той час мало хто цією темою займався. На заході була молодь, дорослі, історики з Краматорська, Слов’янська та Бахмута, представники громадськості, реєстрового козацтва. Під час конференції гетьман Анатолій Шевченко присвоїв звання полковника Сергію Ковалевському.
«Конституція Пилипа Орлика свідчить про Україну як самостійну державу. У кожної країни має бути Конституція. Наша з’явилася, коли Пилип Орлик жив в еміграції, але документ визначав, що Україна існує як держава», – розповів Сергій Ковалевський.
До початку повномасштабного вторгнення у Краматорську діяв козацький полк ім. Сагайдачного. Осередок охоплював декілька шкіл міста. Зокрема у полку опікувалися патріотичним та спортивним вихованням дітей. За рік до початку повномасштабного вторгнення завідувач катедри технології і управління виробництвом Донбаської державної машинобудівної академії Сергій Ковалевський разом з іншими відомими жителями Краматорська долучився до проєкту «Спадщина». Під час нього учасники фотографувалися у стародавніх вишиванках з фонду Музею історії міста. За словами вченого, для нього ця подія стала знаковою та важливою, оскільки підкреслила його зв’язок з українським козацьким корінням.
Ірина Мартинова
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
В Україні спростили обстеження пошкоджених і знищених об’єктів культурної спадщини
Кабінет Міністрів України підтримав рішення про удосконалення механізму технічного обстеження пошкоджених і знищених об’єктів культурної спадщини.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України.
В уряді уніфікували процедуру обстеження пошкоджених будівель. Відтепер для пам’яток культурної спадщини та інших об’єктів діятиме єдиний порядок, одна комісія та уніфікована форма акта обстеження з урахуванням особливостей таких об’єктів.
«Нова постанова також дозволяє швидше проводити роботи на пошкоджених пам’ятках за спрощеним пакетом документів», – йдеться у повідомленні.
Крім того запроваджують й механізм визнання пам’ятки знищеною внаслідок війни, завдяки чому мешканці зруйнованих будинків зможуть отримати компенсацію у вигляді житлового сертифіката для придбання нового житла в межах програми «єВідновлення».
Луганський обласний театр отримав нагороду міжнародного фестивалю у Кракові
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр взяв участь у XIII Міжнародному фестивалі українського театру «Схід-Захід» у Кракові та отримав спеціальну відзнаку.
Про це повідомив Олексій Харченко, начальник Луганської обласної військової адміністрації.
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представив Україну на XIII Міжнародному фестивалі українського театру «Схід-Захід» у польському Кракові.
23 квітня на сцені театру KTO колектив показав виставу «Бука», створену за п’єсою сучасних українських драматургинь Лєни Лягушонкової з Луганщини та Катерини Пенькової.
Вистава зібрала повну глядацьку залу. Попит на показ перевищив можливості майданчика, що свідчить про зацікавлення українським театром за кордоном.
Під час фестивалю представники театру взяли участь у церемонії відкриття, пресконференції та професійних зустрічах із колегами з різних регіонів України.
За підсумками події Луганський театр отримав Спеціальну нагороду фестивалю. Відзнака стала підтвердженням високого професійного рівня колективу та уваги міжнародної аудиторії до сучасного українського мистецтва.
Луганський театр і надалі представляє культуру регіону на українській та міжнародній сцені.
Монастир у Святогірську та церкву в Дружківці внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Кабмін вніс 13 об’єктів культурної спадщини національного значення в Донецькій області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Серед них монастир у Святогірську та церква у Дружківці.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України.
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли комплекс пам’яток Святогірського Успенського монастиря (Святогірської Свято-Успенської лаври), а також Свято-Миколаївська церква у Дружківці.
Що відомо про Свято-Миколаївську церкву
Свято-Миколаївська церква у Дружківці стала елементом формування архітектурного образу міста. Вона є акцентом центральної вулиці та домінантою навколишньої забудови.
Що відомо про Святогірський Успенський монастир
У Святогірському Успенському монастирі, за переказами, ще у IX столітті проповідували святі Кирило і Мефодій. У Іпатіївському літописі згадується, що у 1111 році місцеві християни зустрічали тут князя Володимира Мономаха.
Перша письмова згадка про монастир датується 1526 роком, хоча дослідники вважають, що печерний монастир існував значно раніше — ще до Хрещення Русі. Спочатку він розміщувався у печерах, які утворювали складний багаторівневий комплекс. Згодом з’явилися наземні храми, зокрема Свято-Успенська соборна церква та Петропавлівська церква.
Сьогодні монастирський комплекс розташований вздовж берега річки біля підніжжя крейдяної гори, яку пронизують печери та келії. Окремо на уступі гори стоїть Свято-Миколаївська церква.
Двигуни та уламки дронів: захисники передали до Покровського музею воєнні експонати (фото)
Захисники добровольчого формування “Покровськ-1” передали до Покровського історичного музею свідчення збройної агресії.
Про це повідомили на сторінці у фейсбуці Покровської міської військової адміністрації.
Серед того, що передали добровольці – двигуни від модифікацій шахедів та уламки літальних апаратів, збитих на околицях Покровської громади.
“Командир формування Михайло Кірсанов зазначив, що добровольці прагнуть зберегти важливі знахідки для музею – уламки та інші об’єкти, які можуть стати частиною документування злочинів збройної агресії”, – йдеться у дописі.
Нагадаємо, евакуйовану з Покровська пам’ятну дошку Миколі Леонтовичу встановили на будівлі залізничного вокзалу на Хмельниччині.
Дитячі малюнки на вітрилах: виставку про Маріуполь показали у Страсбурзі (фото)
У Страсбурзі показали малюнки на вітрилах дітей, які пережили окупацію Маріуполя. Також там презентували відеоінсталяцію про місто до повномасштабного вторгнення і що з ним сталося.
Про це повідомили у пресслужбі Маріупольської міської ради.
У Страсбурзі відбулася презентація глобальної правозахисної ініціативи “Mariupol Justice”. У приміщенні Ради Європи була презентована частина експозиції “Шлях пам’яті та мрії”.
“Дитячі малюнки на вітрилах, створені після пережитої окупації. Образ Драмтеатру, знищеного разом із людьми всередині. Відеоінсталяція, що демонструє, яким було місто і що з ним сталося”, – йдеться у дописі.
Фото: Маріупольська міська рада
“Маріуполь. Шлях пам’яті і мрії” вперше експонували 24 лютого 2026 року в Гданську. Автор проєкту – український режисер і культурний діяч Владислав Троїцький.
Фото: Маріупольська міська рада
