Відновлення врядування на деокупованих територіях – думки влади та громадськості різняться
На яких правових засадах відбуватиметься відновлення української влади на територіях Донецької та Луганської областей після звільнення та після закінчення режиму воєнного стану – таке важливе питання обговорювалося під час експертної зустрічі, що відбулася у Києві.
У межах дискусії розглянули зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про військово-цивільні адміністрації», які ініціює громадське експертне середовище. В обговоренні взяли участь представники Луганської та Донецької військових адміністрацій, фахівці з правових питань та представники громадськості. Організатором експертної дискусії виступила ГО «Громадська ініціатива Луганщини» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
«Річ у тім, що Закон про ВЦА приймався одразу після російської агресії 2014 року – тоді, коли в Україні була обмежена територія його застосування. Після повномасштабного вторгнення докорінно змінилися безпекові та правові умови, тому настав час говорити про комплексні законодавчі зміни, що відповідатимуть новим реаліям» – пояснив представник МФ «Відродження» Олексій Орловський.
Необхідність змін до законів
Фінальному обговорюванню передувала велика робота, що була проведена фахівцями-правниками. Загалом експертна група внесла понад сотню пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства. Особливу увагу приділили участі територіальних громад у розв’язанні місцевих питань в умовах воєнного стану. Це є надзвичайно актуальним у контексті неможливості проведення місцевих виборів, а також має підвищити ефективність та підзвітність влади в перехідний період.
Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ, представив до обговорення пропозиції змін до Законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про військово-цивільні адміністрації» щодо вдосконалення організації системи органів публічної влади під час дії правового режиму воєнного стану.
Олександр Бовш, експерт Центру політико-правових реформ
«Наразі підстави для утворення військових адміністрацій населених пунктів не є чіткими та дозволяють утворювати їх, обмежуючи місцеве самоврядування, у тому числі в громадах, які знаходяться далеко від території бойових дій. Такі підстави потрібно конкретизувати. Водночас у шести наразі окупованих громадах Донецької області досі де-юре функціонують органи місцевого самоврядування, а ще в чотирьох – військово-цивільні адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів повинні функціонувати в громадах, які є територіями можливих або активних бойових дій, або знаходяться під тимчасовою окупацією», – наголосив Олександр Бовш.
Також експерт зауважив, що потрібно більш чітке розмежування повноважень зі здійснення заходів правового режиму воєнного стану між обласними, районними військовими адміністраціями та військовими адміністраціями населених пунктів. На його думку, доцільно перенести безпекові питання на рівень областей та районів під керівництвом військового командування, але з залученням військових адміністрацій населених пунктів, які добре знають стан справ та специфіку своїх регіонів.
Крім того, зміни до законів передбачають контроль за діяльністю військових адміністрацій та участь територіальних громад у питаннях місцевого значення в умовах воєнного стану.
І головне, експерти пропонують, щоб одразу після закінчення воєнного стану на зміну військових адміністрацій прийшли військово-цивільні адміністрації, і на їхній базі утворювалися органи публічної влади.
Незгода з боку чиновників
Не всі запропоновані зміни знайшли підтримку серед обласних чиновників. Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Юрій Ключка, який долучився до обговорення в режимі онлайн, повідомив, що на території області після 24 лютого 2022 року було утворено обласну військову адміністрацію (ВА), 5 районних ВА та 36 ВА населених пунктів. На сьогодні всі громади Донецької області є територією бойових дій, загалом 60% області тимчасово окупована рф.
Юрій Ключка, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації
«Ми розуміємо, що після скасування режиму воєнного стану та після деокупації захоплених територій не буде можливості забезпечити швидке відновлення діяльності органів місцевого самоврядування та повернення мешканців області до місць свого постійного проживання, зокрема через суттєві руйнування населених пунктів. За таких обставин вірогідність відновлення діяльності органів місцевого самоврядування дуже низька, а значить, постає питання щодо доцільності утворення військово-цивільних адміністрацій на деокупованих територіях», – підкреслив Юрій Ключка.
Чиновник зауважив, що запропоновані експертами зміни до законів не можуть бути підтримані Донецькою ОВА та підлягають доопрацюванню.
«Ми розуміємо, що попереду у нас багато завдань та роботи з подолання наслідків російської агресії. Треба буде відновлювати населені пункти, забезпечувати гідне життя мешканцям громад, реалізовувати реформи. Але все це може здійснюватися лише після нашої перемоги та припинення бойових дій на всій території Донецької області», – підсумував Юрій Ключка.
Окуповані території різні по суті
Про різні підходи щодо відновлення української влади на так званих «староокупованих та новоокупованих» територіях говорила керівниця апарату Луганської облдержадміністрації Надія Калігаєва. За її словами, законодавчі зміни мали б впроваджуватися набагато раніше, адже війна на Донеччині та Луганщини триває вже понад 10 років.
Надія Калігаєва, керівниця апарату Луганської облдержадміністрації (на фото в центрі)
«Треба пам’ятати, що крім повернення територій, які були окуповані після повномасштабного російського вторгнення, нам ще потрібно буде повертати території, які були захоплені з 2014 року. Якщо ми говоримо про зміни до Закону «Про військово-цивільні адміністрації», то з новоокупованими територіями все більш-менш зрозуміло: формується військово-цивільна адміністрація та починається робота згідно з прийнятим намиПланом дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях. Але на законодавчому рівні треба також визначити, хто керуватиме громадами, які перебувають під окупацією понад десять років, хто фінансуватиме відновлення, бо наразі ми навіть не уявляємо масштаби руйнувань», – зазначила Надія Калігаєва.
За її словами, задача повернення людей на ментальному, побутовому, соціальному рівнях не менш важлива, ніж повернення територій. Тому експертам, які розробляють зміни до обговорюваних законів, треба на це зважувати.
На цю думку відреагував представник МФ «Відродження» Олексій Орловський: «Можливо, знадобиться перехідний період, скажемо, років десять, щоб стабілізувати ситуацію та повернути туди повноцінне місцеве самоврядування, яке буде сформовано шляхом демократичних виборів».
Читайте також: Досвід відновлення інших регіонів країни може допомогти Донеччині та Луганщині
Участь громадськості
Під час дискусії акцент було зроблено на взаємодії між представниками влади та громадськості, що є критично важливим навіть в умовах воєнного стану, а також після деокупації територій. До Закону «Про правовий режим воєнного стану» додані норми, які обмежують певні громадські ініціативи. Проте потрібен баланс, якій врахує як громадські інтереси, так і безпекову складову. Тому експерти запропонували додати до закону окрему статтю, яка окреслює особливості участі територіальних громад у питаннях місцевого значення в умовах воєнного стану.
«Через тимчасову окупацію територій Донецької та Луганської областей більшість військових адміністрацій не працюють у своїх громадах, а розпорошені по всій Україні. Фактично вони не виконують функцій, пов’язаних з безпекою, тому що у цих громад не залишилося територій, а залишилися тільки люди. З ними працюють: створюють гуманітарні хаби, роздають гуманітарну допомогу тощо. За таких умов комунікація влади з громадськістю є дуже важливою. Також військові адміністрації повинні залучати своїх громадян і громадськість до процесів розробки й прийняття управлінських рішень, відновлення та розвитку територій», – наголосив виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.
Андрій Грудкін, виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення»
З цим погодилася представниця Луганської облдержадміністрації Надія Калігаєва: «Коли ми зайдемо на ту територію, де не було української влади 2-3-10 років, то ми, на жаль, для більшості будемо ворогами. Тому у нас буде величезний попит на медіацію, на роботу з конфліктами. Але цього не пропишеш у жодному законі. Тоді саме громадськість зможе допомогти владі повернути людей ментально. Важливо робити це разом, а не всупереч одне одному».
Дивіться також: Налагоджують діалог з громадою задля майбутнього відновлення
Світлана Денисенко
Матеріали для ремонтів осель: жителі Краматорська отримали допомогу
Після російських ударів по Краматорській громаді 20 травня жителі, чиї будинки зазнали пошкоджень, отримали матеріали для проведення ремонтів.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Фахівці управління з питань цивільного захисту спільно з представниками благодійних організацій надали людям матеріалами для відновлення вікон, дверей та покрівель. Допомогу виділили з резервів управління, а також матеріали надали представники благодійного фонду «Янголи спасіння».
Після обстрілів росіян 20 травня фахівці працювали на трьох локаціях Краматорської громади. Загалом допомогу отримали понад 100 домогосподарств.
Краматорськ після обстрілів: жителі отримали матеріали для відновлення домівок (фото)
Матеріали для ремонтів осель передали жителям Краматорська, чиї будинки постраждали від російської атаки. Люди отримали плити для відновлення пошкоджених вікон.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, у громаді триває робота з ліквідації наслідків обстрілу. Фахівці управління з питань цивільного захисту Краматорської міської ради разом із представниками благодійних організацій забезпечують мешканців, чиє житло постраждало, матеріалами для оперативних ремонтів. Зокрема матеріали отримали 245 домогосподарств.
Нагадаємо, окупаційні російські війська атакували Краматорськ 11 березня. На житлові будинки у центрі міста окупанти скинули фугасні авіаційні бомби.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Японські компанії представили технології для відбудови України
До України приїхали представники 11 японських компаній, щоб представити технології для відновлення інфраструктури та житла. Зустріч відбулася в межах другої державно-приватної місії JUPITeR у Міністерстві розвитку громад і територій.
Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад і територій, пише Антикризовий медіа-центр.
У Міністерстві пройшла зустріч із представниками 11 японських приватних компаній, які зацікавлені у відбудові України.
Японський бізнес презентував технології для будівництва, модернізації інфраструктури та житлових об’єктів. Частина цих компаній уже працює в Україні і планує розширювати свою діяльність.
З української сторони участь у зустрічі взяла заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк, з японської — заступник міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії Кенічі Кавамура.
Під час презентації компанії показали рішення для:
- швидкого встановлення фундаментів під мости та інші інфраструктурні об’єкти;
- дистанційного керування будівельною технікою для роботи в небезпечних зонах;
- переробки будівельних відходів і ґрунту для повторного використання у будівництві;
- модернізації систем водопостачання та водовідведення;
- гуманітарного розмінування водойм.
Японія вже допомагає Україні у відновленні інфраструктури. Зокрема, раніше було поставлено рейки для залізниці, змонтовано збірні мостові конструкції, а також передано техніку для розмінування та роботи з відходами.
Міністерство планує інтегрувати представлені технології у майбутні проєкти відбудови та координувати співпрацю японських компаній із місцевою владою, Агентством відновлення та Укрзалізницею.
Платформу JUPITeR створили у 2025 році для залучення японських технологій та бізнесу до відновлення України. Вона охоплює проєкти у сфері транспортної інфраструктури, житлового будівництва, логістики та відновлення критичної інфраструктури.
Відновлюють дах та двері: у Краматорській громаді ліквідовують наслідки ворожої атаки (фото)
Краматорська громада зазнала ворожого обстрілу 26 лютого. Людям допомагають ліквідувати наслідки російського удару.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
Жителі Краматорської громади, чиє житло постраждало через обстріл 26 лютого отримують допомогу для швидких ремонтів. Зокрема йдеться про матеріали для відновлення пошкоджених вікон, дверей та покрівель.
Нагадаємо, росіяни атакували Краматорську громаду вранці 26 лютого. Ударом окупанти пошкодили шість будинків приватного сектору. Тоді від обстрілу дві людини отримали поранення.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Читайте також: Окупанти атакували критичну інфраструктуру у Краматорську
Для відновлення енергетики України знадобиться понад 90 мільярдів доларів – Шмигаль
У порівняні з попередньою оцінкою загальна потреба у відновленні та модернізації українського енергетичного сектору зросла на 34%.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, згальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить 90,6 млрд дол. Майже 80% від загальної суми – 71 млрд дол. необхідні саме для відновлення та модернізації генераційних потужностей.
Інші потреби сектору:
- 6,4 млрд дол. необхідні для теплового господарства;
- 5,2 млрд дол. необхідні для газотранспортної інфраструктури;
- 4,6 млрд дол. необхідні для нафтової галузі, зокрема й відновлення переробки.
“Для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно 4,9 млрд дол. Але ми хочемо не просто відновити зруйноване, а збудувати енергосистему, яка гарантуватиме безпеку та стійкість на десятиліття вперед”, – повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль.
