Вибори в малих громадах – за мажоритарною системою
Чергові місцеві вибори в жовтні 2020 року відбуватимуться по-новому. Мажоритарна система (коли голосують за конкретну людину) діятиме лише в малих громадах, де кількість виборців не перевищує 10 тисяч жителів. Решта громад обиратимуть місцеву раду за партійної системою.
Як відбуватимуться вибори в малих громадах Донецької області, допомагає розібратись Максим Ткач, керівник Донецького регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою».
Максим Ткач, керівник Донецького офісу «U-LEAD з Європою»
Які громади на Донеччини віднесли до «малих»
У Донецькій області до переліку малих громад з кількістю виборців до 10 тисяч жителів віднесли 15 громад. Дві з них міські – Сіверська та Святогірська ОТГ, решта сільські та селищні. Деякі громади були створені раніше, перші вибори в них відбувались у різні роки, починаючи з 2015 року.
Таких громад – вісім. Найстаріша з переліку – Шахівська сільська ОТГ. Найновіша серед повністю оформлених ОТГ – Криворізька сільська ОТГ, де перші вибори відбулись у грудні минулого року. Відтепер усі громади матимуть єдиний старт, і скрізь відбудеться оновлення місцевого керівництва.
Сім громад з переліку – ті, де перших виборів ще не було. Наприклад, Новодонецька ОТГ була сформована юридично та чекала на призначення перших виборів, а їх проведення було неможливе через підпорядкованість Новодонецького місту Добропілля та потребу улагодження адміністративного устрою.
Святогірська міська, Комарська, Старомлинівська, Кальчицька сільські та Удачненська і Гроденська селищні громади були зафіксовані в Перспективному плані формування території Донецької області, проте юридичних процесів об’єднання допоки тут не відбувалось.
Нові округи та більше депутатів
За словами Максима Ткача, тільки в малих громадах з кількістю виборців до 10 тисяч жителів вибори депутатів місцевої ради відбуватимуться за мажоритарною системою. Тобто в бюлетені будуть прізвища конкретних людей. Кількість мандатів для цих громад зробили однаковим – 22 депутати увійдуть до складу місцевої ради. Хоч у найменшій Андріївській сільській ОТГ, де тільки 1,6 тисяч виборців, хоч у найбільшій Олександрівській селищній ОТГ, де кількість виборців майже 9,8 тисяч людей.
З кожного округа тепер буде не один депутат, а від двох до чотирьох. А значить, округи за своїми розмірами будуть різними. Тобто, якщо від округа буде два мандати, то він має бути онлайн казино меншим, аніж округ, де буде чотири депутати. Ці питання вирішує місцева виборча комісія.
Виборчим кодексом передбачений алгоритм поділу на округи. В малих громадах може бути від 6 до 8 округів, а кількість мандатів – 22. Число не буде ділитись на ціле, завжди буде залишок. Цей «плюс один» мандат додається до одного з округів і він за кількістю виборців має бути більшим, аніж решта.
«Такий підхід означає, що будуть нарізані нові округи, не такі, до яких виборці вже звикли. Але при цьому на кожний мандат має бути однакова кількість виборців, тобто для кожного потенційного депутата мають бути однакові стартові умови», – коментує Максим Ткач.
П’ять тисяч від кандидата на посаду голови
Новаторством цих виборів стала застава, яку мають сплатити кандидати, аби взяти участь у виборчих перегонах. Розмір цієї застави залежить від кількості виборців у громаді. Якщо у більших громадах, де вибори до місцевої ради відбуваються за партійними списками, заставу сплачує партія, то при мажоритарній системі кожен кандидат у депутати сплачує за себе. Для громад з кількістю виборців до 10 тисяч жителів це по 1000 гривень з кожного кандидата.
«Введення цієї застави дисциплінує кандидатів та робить їх більш відповідальними за рішення балотуватись, – запевняє Максим Ткач. – Деяким чином це дозволить уникати великої кількості «технічних» кандидатів, яких висувають аби відтягнути голос».
Заставу має заплатити й кандидат на посаду голови. Загалом по Донецькій області обиратимуть 36 міських, селищних та сільських голів. Розмір застави для кандидатів складає 5 тис грн. Виключення – Слов’янськ, Краматорськ та Маріуполь, де розмір застави складає 19 тис грн, 31 тис грн та майже 66,7 тис грн відповідно.
Тобто кандидат на посаду голови у таких малих громадах, як Андріївська чи Званівська сільські ОТГ, сплачуватиме ті ж самі 5 тис грн, як і кандидат на голову в Покровській, Бахмутській чи Костянтинівській громадах.
Вибори депутатів районної ради
Виборці малих громад, як і решти території регіону, також обиратимуть депутатів районної ради. Цей бюлетень буде відрізнятись від бюлетеню з виборів до міської, селищної чи сільської ради. Якщо до місцевої ради в малих громадах застосована мажоритарна система, то вибори до районної ради відбуватимуться за партійною системою. Заставу за кандидатів платитиме партія.
За новим адміністративним устроєм підконтрольну українській владі території поділили на п’ять нових районів: Бахмутський, Волноваський, Краматорький, Маріупольський та Покровський.
Виборами в районні ради будуть займатись окремі виборчі комісії. Тобто в районних центрах працюватиме дві комісії – районна та міська. Проте дільничні комісії будуть єдиними, а значить, виборці цього не відчуватимуть.
Вибираючи депутатів до районної ради, доведеться робити подвійний вибір. Обов’язково – за партію, якій симпатизуєш і бажано – за конкретну людину з партійного списку. В бюлетені кожна партія може вказати від 5 до 12 кандидатів.
«Треба поставити галочку навпроти партії. Якщо цього не буде зроблено, бюлетень вважатиметься зіпсованим. І за бажанням, але необов’язково – визначити людину з партійного списку. Цей вибір впливатиме на місце кандидата у виборчому списку та може підвищити його внутрішньопартійний рейтинг, якщо людину підтримає більша кількість виборців», – пояснює Максим Ткач.
Експерт вважає, що саме це потрібно роз’яснювати виборцям, адже це зовсім нові правила гри.
Громади без виборів
На осінь 2020 року Центрвиборчком не призначив вибори в 10 громадах Донецької області. Спирались на висновки Донецької обласної ВЦА про небезпеку з проведенням виборів на цих територіях. Ці десять громад різні за кількістю виборців, переважна більшість – малі, до 10 тисяч людей.
«Які органи влади будуть сформовані на цих територіях, законодавство поки не визначило, – коментує Максим Ткач. – Проте є позиція Центрвиборчкому, що вибори зможуть організувати, як тільки вирішиться безпекова ситуація. Як тільки буде спільна позиція державних органів щодо безпечності проведення виборів, ці вибори відбудуться».
Через неоголошення місцевих виборів, жителі 10 громад не обиратимуть і районну раду. А такі території є в кожному районі, окрім Краматорського. У Бахмутському районі не призначені вибори в Світлодарській та Торецькій громадах. У Волноваському районі без виборів Волноваська, Ольгинська, Вугледарська, Мирненська громади. У Покровському районі вибори не призначили в Очеретинській, Мар’їнській та Авдіївській громадах. У Маріупольському – у Сартанській громаді.
Ольга Нікуліна, «Донеччина.ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
