Як громадськості впливати на прийняття рішень місцевою владою

Представників громадськості запрошують на онлайн-зустріч із представниками Донецької обласної військової адміністрації. Люди зможуть поставити питання про підтримку бізнесу та переселенців.

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Онлайн-зустріч відбудеться 21 жовтня о 14:00. Представники обласної влади та громадськості говоритимуть про підтримку релокованих підприємств, їхні можливості сплачувати податки в бюджети громад. Також розглянуть грантову підтримку підприємців та переселенців. Ще серед питань – підготовка до форуму «Донеччина 2025 погляд у майбутнє: збереження людського капіталу та інституцій регіону через громадську участь».

Долучитися до заходу можна за посиланням.

Бізнес-тури на Прикарпаття потрібні, перш за все, релокованому бізнесу. Тож тут побували підприємці з прифронтових регіонів України, аби отримати новий досвід,  налагодити партнерство та розпочати запроваджувати міжрегіональні ініціативи.

Бізнес-тури на Прикарпаття для пошуку партнерів та ринків збуту

Тематичні навчальні бізнес-тури Івано-Франківською областю тривають у рамках проєкту «Розвиток бізнес-сектору України» . Протягом півроку має відбутись 8 таких бізнес-турів для представників малого та середнього бізнесу з Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Житомирської, Одеської та Чернігівської областей.

Джерело: Дніпропетровська ТПП

Організатори цих поїздок – Івано-Франківська торгово-промислова палата у співпраці з ТПП усіх регіонів-учасників проєкту, який реалізовується за підтримки американського фонду USAID.

Серед головних ідей проєкту – допомога з релокацією бізнесу, який працює біля фронту. За словами керівниці проєкту «Розвиток бізнес-сектору України»  Лесі Круп’як, бізнес-тури покликані налагодити міжрегіональну співпрацю, знайти партнерів та нові ідеї, познайомити підприємців з особливостями ведення бізнесу на Прикарпатті.

Джерело: Леся Даниляк

За півроку реалізації проєкту його учасники та учасниці познайомляться з такими напрямками ведення бізнесу на Франківщині, як сільськогосподарська, харчопереробна та деревообробна  галузі, туризм, локальні ремесла та крафтові виробництва, великий бізнес, легка промисловість, інформаційні технології.

Джерело: Городенківська міська рада

Кооперація на селі

Перший бізнес-тур відбувся у серпні. Учасникам проєкту показали найкращі практики сільгоспкооперації, можливості та особливості ведення фермерського господарства на Рогатинщині. У кооперативі «Еком» гостям Франківщини показали, як варять чесниківський сир. На фермерському господарстві «Бест беррі» подивились, як вирощують малину та лохину. У виробничому кооперативі ім. Грушевського знайомились з виробництвом екологічного чистого молока.

Джерело: Городенківська міська рада

Учасником бізнес-туру став Сергій Долгопольський. Він двічі був змушений тікати від війни. Спочатку в 2014 році з Донецька, а в цьому році – з Краматорська, де встиг створити власну сироварню та продавати сир під торговою маркою «Скажи Сheese».

Нове життя Сергій вкотре починає будувати у Франківську. Планує відновити сироварню, тому й поїхав до Рогатинщини, познайомитись з виробниками молока.

Для виготовлення якісного сиру потрібна й якісна сировина. Сергій знайшов таку на одній з ферм, де побували в рамках бізнес-туру. Власник ферми готовий привозити молоко до Франківська, навіть запропонував переселенцю виробниче приміщення в своєму цеху в місті.

Джерело: Василь Журавінський

Крафтова Гуцульщина

Другий тур відбувся на початку вересня, це було знайомство з крафтовим виробництвом та локальними ремеслами Прикарпаття.

Гостям показали виготовлення сирів та чаю, виробництво кахелю та керамічних виробів, ткацтво гуцульських ліжників.  Протягом бізнес-туру підприємці  побували на таких крафтових виробництвах, як сільськогосподарські кооперативи «Чиста флора» та «Снідавка», цех з виробництва кахелю та керамічних виробів, приватне підприємство «Валило», побували у  Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

Джерело: Дніпропетровська ТПП

Микола Дубасов переїхав до Дніпропетровської області з Донеччини. У Новомосковську він займається виробництвом та доставкою питної води.

«Дякую організаторам за можливість взяти участь у візиті до Прикарпаття, який виявився не лише цікавим, але й корисним для бізнесу, – розповідає підприємець.-  Моя мета візиту – знайти на Західній Україні ділових партнерів для відкриття нового напряму бізнесу у своїй сфері. І можу сказати, що мені це вдалося. Що буде далі – покаже час. Але сьогодні ми знайшли точки дотику і сподіваємося, що наші ідеї будуть втілені у життя».

Джерело: Дніпропетровська ТПП

Юрій Тупікало – засновник регіонального керамічного кластеру «Кераміка Донеччини». Стати учасником проєкту «Розвиток бізнес-сектору України» він зголосився, щоб подивитись на сировину та поспілкуватись з виробниками косівської.

Джерело: Леся Даниляк

«Ми бачимо, що тут спокійно , нема сирен і бомб. Тут можливо розвивати наш бізнес, – ділиться враженнями Юрій. – Мені потрібно було подивитись, чи є сировина, щоб можливо рекомендувати нашим підприємцям релокацію до Франківщини».

Джерело: Олег Яцюк

Кераміка – дуже складний вид бізнесу, продовжує підприємець. Вигідно виготовляти кераміку там, де є родовища, де можливо видобути глину в радіусі 50 км.  Якщо дуже далеко сировина, то кераміку виготовляти невигідно

«Для мене цей тур був дуже цікавим, тому що ми дивилися виробництва, які виготовляють автентичний національний продукт – кераміку. А це те, з чим я працюю на Донеччині», – зазначив Юрій Тупікало.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Яка нині взаємодія Програми «U-LEAD з Європою» з органами місцевого самоврядування?

Коментує керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області Максим Ткач.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

“Налагодили комунікацію та почали працювати зі ЗМІ” – так здебільшого відгукуються про результати проєкту з підвищення рівня медіаграмотності його учасники та учасниці.

Навчальний курс “Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” – це результат співпраці Антикризового медіа-центру та Донецького прес-клубу за підтримки Посольства США в Україні. Він складається з 12-ти відеолекцій, конспектів до них та індивідуальних консультацій. Експертками проєкту стали медіатренерки:  представниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко і очільниця ГО “Донецький прес-клуб” Тетяна Строй. Першочергово, вони провели моніторинг ресурсів місцевих рад: сайтів, ФБ-сторінок тощо. Виявили основні проблеми та помилки, що трапляються найчастіше. Над їх вирішенням працювали під час індивідуальних консультацій з учасниками, а теоретичні знання узагальнювали завдяки тестуванню. 

“Дуже зручно, що було в цьому курсі – це короткі, але водночас дуже місткі та зрозумілі лекції, та дуже зручно було відповідати на тести”, – каже  Вікторія Арматова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики виконавчого комітету Лиманської міської ради.

Першочергово, проєкт розрахований на представників місцевих рад та ВЦА Донецької та Луганської областей: керівників, заступників, працівників пресслужб тощо. Тобто усіх, хто безпосередньо комунікує зі ЗМІ та організовує таку комунікацію.

“За час навчання змінилося ставлення до відбору матеріалу та його якості. Почали співпрацювати зі ЗМІ. Налагодили комунікацію між населеними пунктами громади”, – розповідає Олександра Мартиненко, головна спеціалістка відділу інформаційної політики Щастинської ВЦА.

Також до навчання долучилися представники неурядових організацій, які прагнуть налагодити спілкування з аудиторією. 

“Даний проєкт корисний не тільки для працівників інформаційного сектору, а й для всіх інших,  оскільки сприяє формуванню азів медіаграмотності суспільства”, – вважає Яна Капштик, спеціалістка з питань інформаційної політики Нижньотеплівської сільської ради.

Активна фаза навчання тривала півроку. За цей час студентами курсу стали представники 20 громад Донеччини та Луганщини. Вони вчилися писати матеріали за новинними шаблонами, шукати цікаві інфоприводи, давати коментарі, організовувати заходи для преси тощо. Експертки давали поради як: 

• організувати роботу фахівця з комунікацій у громаді 
• визначити основні цільові аудиторії типові для будь-якої громади
• як підготуватися до публічного виступу  

“Я побачила наживо, які віддані люди працюють в місцевій владі – небайдужі, патріотичні, професійні, відповідальні готові навчатися. Не зважаючи на те, що існує фах «держуправління» і відповідні навчальні заклади, саме комунікаційний аспект залишається «недопрацьованим», тому і є сенс брати участь у навчаннях, подібних нашому”, – каже медіаекспертка  Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко.

За її словами, досвід демонструє, що найліпші результати показують там, де керівники громади активно співпрацюють із своїми фахівцями з комунікацій, разом шукають шляхи до цільових аудиторій, вирішують проблеми. 

“Це можливо тільки за умови командної роботи, взаємної довіри і делегування повноважень. У цьому плані приємно вразила команда Авдіївської ВЦА і Селидового. Безумовно, окрім бажання, потрібні зусилля  і наполегливість, системність, але ми намагалися зробити усе, щоб полегшити цей процес – де можливо, дати працюючі алгоритми, шаблони, попередити про поширені помилки”, – додає пані Олена.

Погоджується з висновками колеги і очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй.

“Ми у багатьох випадках стикалися з ситуацією, коли навчанням захоплювалися співробітники відділів комунікацій. А їхні керівники або посилалися на страшенну зайнятість, або дотримувались старих підходів у роботі. Але я вірю, що мине небагато часу, і такі активні і свідомі спеціалісти-комунікаційники зроблять кар’єру і змінять консервативних попередників. Або стануть місцевими депутатами. Тобто, наші знання точно стануть їм у нагоді для побудови більш відкритого демократичного суспільства”, – зазначає експертка.

“Загальна користь від будь якого курсу з комунікації – можливість налагодження горизонтальних зв’язків між представниками та представницями з різних громад. І нам це вдалось! Бо люди – це головне, – зазначає менеджерка проєкту Ольга Нікуліна. – Обмін досвідом між учасниками курсу – це та практична його частина, яка гармонійно доповнює та підсилює теорію, яку ми намагались дати під час навчання. Журналісти АКМЦ, і я в тому числі, часто їздять по громадах, щоб готувати матеріали про життя в населених пунктах, про ті зміни, які там відбуваються. Найскладніше в цьому – домовитись з місцевою радою, аби приїхати. Коли маєш особисті контакти, цей шлях скорочується в рази! Раджу тим спеціалістам, які в своїй громаді відповідають за комунікацію, заводити особисті  знайомства з журналістами. Тоді про вашу громаду знатимуть далеко за її межами. І ви покажете свою роботу з питань комунікації!”.

Усі матеріали навчального курсу лишаються у вільному доступі на платформі АКМЦ. Подивитися лекції, пройти тестування та отримати електронний сертифікат може кожен охочий.

Матеріал опублікований в рамках проєкту Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Луганська область ламає стереотипи про непереборні розбіжності, які нібито існують між органами місцевого самоврядування, підприємцями та громадськістю. Навпаки, останнім часом в регіоні саме на партнерських засадах втілюються у життя цікаві проєкти.

Про найбільш значущі розповів голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов.

Не вороги, а партнери

Вибудовуючи партнерські відносини, громадськість намагається показати владі, що вони не є ворогами. Навпаки доводять, що працюючи в тандемі здатні надати поштовх для розвитку громади, підвищити інвестиційний потенціал та в кінцевому підсумку покращити добробут її мешканців.

«Наша організація створювалася у 2006 році як частина проєкту соціально-економічного відродження Донбасу «XXI сторіччя». Із самого початку був зроблений наголос на необхідності побудови партнерських відносин між громадськістю, владою та бізнесом. Кремінська бізнес-асоціація з одного боку була громадською організацією, а з іншого – складалася з представників малого та середнього підприємництва. Тож в рамках своєї діяльності ми почали представляти інтереси бізнесу в органах влади. І поступово така взаємодія почала давати ефект», – згадує Андрій Сімонов.

Голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов

Зусиллями Кремінської бізнес-асоціації були втілені у життя громадські ініціативи, спрямовані на створення у регіоні умов, сприятливих для ведення підприємницької діяльності. Зокрема, під час розробки регуляторних актів знаходили такі компромісні рішення, що задовольняли бізнес і водночас були на користь громадам. Також було розроблено Стратегію розвитку тодішнього Кремінського району.

У процесі децентралізації утворилася Кремінська об’єднана громада. Після виборів сформувалися нові органи влади, до міської ради увійшли представники різних політичних сил. Тобто до міського самоврядування додалося більше політики. Щоб продовжити конструктивне співробітництво, Кремінська бізнес-асоціація ініціювала підписання меморандуму про співпрацю між громадськістю та міським головою.

Таким чином чотирнадцять громадських організацій разом з місцевою владою зобов’язалися виконувати задачі Стратегії. А враховуючи представництво підприємців у Кремінській бізнес-асоціації, продовжили працювати у зв’язці «влада-бізнес-громада».

«Ми створили потужні дорадчі органи при міській раді – Громадську раду та Раду підприємців, до якої увійшло багато представників малого та середнього бізнесу. Тепер жоден регуляторний акт не приймається без обговорення Радою підприємців. В результаті іноді влада йде на поступки, а іноді бізнес. Оскільки є розуміння, що від наповнення бюджету податками залежить добробут громади», – зазначив Андрій Сімонов.

Робота на обласному рівні

Діяльність Кремінської бізнес-асоціації не обмежується рамками громади – деякі проєкти поширюються на всю Луганську область. Наприклад, у 2020 році через запровадження карантину малий та середній бізнес регіону опинився у вкрай важкій ситуації. Тоді ГО «Кремінська бізнес-асоціація» спільно з Луганською обласною державною адміністрацією запровадили ініціативу на підтримку місцевих товаровиробників «Вироблено на Луганщині. Луганщина моя».

Вони домовилися з власниками торгових мереж про маркування місцевої продукції, щоб привернути до неї увагу покупців. Були вироблені стікери та наліпки, якими на полицях магазинів позначались продукти луганського виробництва. Також локальні товари активно популяризувались у ЗМІ, за допомогою зовнішньої реклами, оголошень у транспорті, на різноманітних ярмарках та фестивалях.

Каталог товаровиробників Луганщини був випущений у розпал карантину

Цього року у рамках реалізації проєкту «Robota для громади» у Привільському професійному ліцеї відкрився навчальний центр з підготовки зварювальників. Фінансування на придбання новітнього обладнання було надано за Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Грантоотримувачем виступила ГО «Кремінська бізнес-асоціація», для якої це був перший досвід публічно-приватного партнерства. Завдяки йому у Лисичанську з’явилась потужна база для підготовки кваліфікованих робітників, потрібних у регіоні та за його межами.

За сприяння Кремінської бізнес-асоціації на Луганщині готують кадри для місцевих підприємств

Нещодавно асоціація долучилася до проєкту «Розвиток співпраці територіальних громад Луганської області у галузі локального туризму», який втілюється громадськими організаціями, профільним департаментом Луганської облдержадміністрації та за підтримки ПРООН. Налагоджено взаємодію між Біловодською, Кремінською та Марківською громадами у сфері туризму, розкриття інвестиційного потенціалу, посилення конкурентоспроможності.

За проєктом «Кремінна – безпечне смарт-місто» був відкритий притулок для людей, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Реалізовувала проєкт ГО «Кремінська бізнес асоціація». Будівлю під притулок виділили з комунальної власності, гроші на її ремонт отримали за Програмою ООН.

«Зазвичай, перед тим, як ініціювати ті чи інші задуми, ми вивчаємо потреби громад. Для цього залучаємо молодіжні громадські організації. Шляхом опитування дізнаємося, що люди хочуть покращити у своєму місті. За таких умов нами були втілені декілька важливих безпекових проєктів – встановлення світлофорів і камер відеоспостереження, облаштування лежачих поліцейських та пішохідних переходів пандусного типу, проведення вуличного освітлення», –  перелічив Андрій Сімонов.

За його словами, без налагодженої взаємодії між бізнесом, владою та громадськістю неможливо було б реалізувати більшість з цих ініціатив.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»