Як контролювати постачальників комунальних послуг?

У місті на Луганщині, захопленому росіянами у 2014 році, фіксують перебої з водопостачанням. Вода у кранах з’являється приблизно тричі на місяць.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної військової адміністрації.

За інформацією, раніше воду централізовано подавали погодинно. Нині вона з’являється раз на 10 днів.

«Слід зазначити, що бойові дії оминули цей населений пункт, руйнувань теж не було», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: у кількох районах Хрустального раніше також фіксували перебої із водопостачанням. Тоді вода була відсутня понад місяць. У частині міста люди залишалися без постачання понад тиждень, а в окремих мікрорайонах набрати воду можна було раз на дві доби.

Оселю пошкодили або й зовсім зруйнували ворожі обстріли, але платіжки за комунальні послуги продовжують надходити. З такою ситуацією стикалися тисячі українців, зокрема жителі Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, входить до регіонів із найбільшими руйнуваннями житлового фонду.

Через чотири роки повномасштабного вторгнення це питання нарешті врегулювали. Закон 4825-IX, який набув чинності 15 квітня, скасовує або призупиняє нарахування за комунальні послуги під час війни для власників пошкодженого чи знищеного житла. Тож як саме працює новий закон і що робити людям – читайте у матеріалі «Антикризового медіа-центру».

Полегшення для споживачів

Депутати Верховної Ради України 25 березня 2026 року ухвалили закон №4825-IX «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) та інших платежів у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна». Уже за 20 днів його підписав президент, тож документ набрав чинності.

Відтепер для українців, чиї домівки зазнали руйнувань через війну росії проти України, нарахування за комунальні послуги припинятимуть або призупинятимуть. У законі це принципово різні речі – так само, як і знищене та пошкоджене майно.

Знищене майно – це те, що непридатне для використання, а його відновлення неможливе або недоцільне. У такому випадку нарахування плати за комунальні послуги та інші платежі припиняють із дати, зазначеної в акті обстеження.

Пошкоджене майно – це житло, яке можна відновити, але на момент обстеження воно непридатне для проживання. У такому випадку нарахування призупиняють, а вже виставлені суми підлягають перерахунку.

Окремо закон передбачає можливість переглянути попередні нарахування. Зокрема автори документу передбачили не лише майбутні нарахування, а й ті, які були зроблені раніше. Йдеться про платежі, нараховані після пошкодження житла, але ще до набрання чинності цього закону.

Що робити власнику пошкодженого або зруйнованого житла

Щоб скористатися цими змінами, власнику потрібно пройти кілька етапів. Головне – зафіксувати пошкодження. Офіційне обстеження визначає, чи є житло пошкодженим або знищеним. Його результати і стають підставою для зміни нарахувань за житлово-комунальні послуги. Без офіційного обстеження змінити ситуацію не можна.

Алгоритм дій для власників такий:

1. Подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно.

Це можна зробити через застосунок «Дія» або іншим передбаченим способом – наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг. Порядок подання регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380.

2. Ініціювати обстеження житла.

Саме це запускає механізм припинення або призупинення нарахувань. Стан житла визначає спеціальна комісія. За безпековою ситуацією в регіоні її представники вирішують, чи вони фізично виїжджатимуть на місце руйнування чи буде дистанійне обстеження.

3. Отримати акт або повідомлення про результати обстеження.

Після цього інформацію передають не лише власнику, а й постачальникам комунальних послуг, управителю будинку, ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку) або кооперативу. Саме на підставі цього документа змінюють нарахування.

4. Подати заяву виконавцю комунальної послуги.

Попри обмін інформацією між установами, на практиці краще продублювати звернення: додати копію акта або повідомлення, вказати адресу, особовий рахунок і вимогу провести перерахунок або припинити нарахування.

5. Перевірити платіжки та відповідь.

Якщо нарахування не змінили, варто вимагати письмове обґрунтування. За потреби можна звернутися до органу місцевого самоврядування або до суду.

Чи є ще механізми захисту, крім нового закону

Ще до ухвалення нового закону в Україні вже діяв механізм захисту споживачів. Водночас він мав загальний характер, а окремі його норми стосувалися, зокрема, переселенців.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України № 206. Вона передбачає, що до припинення або скасування воєнного стану забороняється:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги;
• припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через несплату – у визначених випадках;
• стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з людей, які виїхали з місця проживання та надали підтвердні документи (зокрема довідку ВПО);
• нараховувати плату за ЖКП і стягувати борги за період тимчасової окупації відповідних територій.

Читайте також: «Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися»

Водночас постанова № 206 поширюється і на випадки, коли житло пошкоджене внаслідок бойових дій – за умови, що споживач повідомив про це постачальника послуг. Тобто відповідна норма існувала і раніше. Однак новий закон має зробити цей механізм більш чітким і системним. На відміну від постанови № 206 він чітко розмежовує пошкоджене і знищене майно, встановлює конкретний алгоритм – від обстеження до перерахунку, і передбачає перегляд нарахувань.

Інша сторона: проблема глибша, ніж здається

Те, що для споживачів є полегшенням, для тих, хто надає послуги, може стати додатковим навантаженням. Насамперед ідеться про теплопостачальні підприємства. Ще до ухвалення нового закону постанова №206 створювала для них фінансовий тиск. Підприємства продовжували постачати тепло, зокрема у вцілілі будинки, незалежно від фактичного проживання в квартирі людини. Водночас для населення діяли обмеження на нарахування штрафів і пені.

Ситуацію ускладнює і мораторій на підвищення тарифів. Із 2022 року в Україні діє закон №2479-IX, який обмежує перегляд цін на послуги. У результаті підприємства працюють за тарифами, що часто не покривають фактичну собівартість. Це впливає на їхню фінансову стійкість і призводить до накопичення боргів.

Водночас на самих підприємствах-постачальниках, зокрема обласному комунальному підприємстві «Донецьктеплокомуненерго», поки немає чіткого розуміння, як саме працюватиме новий закон на практиці.

«Закон уже набрав чинності, але для його реалізації мають ухвалити низку підзаконних актів, зокрема порядок компенсації витрат. Саме від нього залежатиме, як це працюватиме фактично. Тому говорити про конкретний вплив або можливі втрати поки зарано», – зазначив генеральний директор обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Водночас він додав, що кількість випадків, коли нарахування доведеться припиняти або переглядати, буде значною.

Отже, з одного боку, підприємства змушені працювати в умовах стриманих тарифів і зростання витрат. З іншого, хоч закон про мораторій (№2479-IX), зокрема і передбачає компенсацію різниці в тарифах, однак на практиці ці механізми не завжди покривають витрати підприємств-постачальників у повному обсязі та не завжди працюють своєчасно.

Новий закон (№4825-IX) також передбачає можливість компенсацій – за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги або інших джерел, зокрема репарацій. Водночас у «Донецьктеплокомуненерго» обережно оцінюють і перспективи нових компенсацій.

«Чи будуть ці механізми справедливими для комунальних підприємств і чи працюватимуть на практиці – поки сказати складно. Усе залежить від того, які рішення ухвалить уряд», – наголосив Віталій Кощей.

Тож як саме цей механізм працюватиме на практиці, залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити повноцінну компенсацію підприємствам без додаткового навантаження на місцеві бюджети прифронтових громад.

Новий закон дає власникам зруйнованого або непридатного для проживання житла можливість не сплачувати за послуги, якими вони фактично не користуються.

Водночас це створює додатковий виклик: полегшення для споживачів не має призводити до ще більшого фінансового навантаження на підприємства, адже в багатьох громадах вони і так працюють у складних умовах.

Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»

Про необхідність балансу говорять і самі теплопостачальники.

«Потрібен паритетний підхід. Якщо для населення діє мораторій і не стягуються нарахування з 24 лютого 2022 року, то такі ж умови мають бути і для підприємств. Ми також зазнаємо збитків: недоотримуємо доходи через війну, маємо значну заборгованість населення – понад два мільярди гривень. Тому, якщо ми не можемо стягувати борги зі споживачів, то й з нас на цей період не повинні стягувати», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Також керівник обласного комунального підприємства додав, що нині через борг перед «Укртрансгазом» рахунки підприємства повністю арештовані виконавчою службою.

«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – додав Віталій Кощей.

Поєднання заморожених тарифів, зниження рівня оплат від населення, руйнувань інфраструктури та відтоку людей може посилювати боргове навантаження підприємств.

У таких умовах новий закон ставить перед державою складне завдання: не лише захистити споживачів, а й не допустити фінансового виснаження критично важливих підприємств. Адже йдеться про здатність комунальної інфраструктури виживати в умовах війни. А без стабільної роботи цих підприємств важко говорити про базові умови життя навіть там, де житло вціліло.

Павло Піскун

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

У Краматорську з 2 квітня 2026 року вводиться тимчасовий графік подачі води. Про це повідомили місцеві служби, пояснивши зміни необхідністю стабілізації системи водопостачання в умовах підвищеного навантаження та складної безпекової ситуації.

Про це повідомляють у Краматорській міській раді.

Згідно з оновленим графіком, водопостачання у місті здійснюватиметься щодня у два часові проміжки:

• з 05:00 до 11:00
• з 17:00 до 23:00

У періоди з 11:00 до 17:00, а також із 23:00 до 05:00 подача води буде тимчасово припинена.

Мешканців Краматорська закликають заздалегідь планувати використання води та з розумінням поставитися до запроваджених обмежень. Фахівці зазначають, що такі заходи є вимушеними та спрямовані на забезпечення стабільної роботи інфраструктури.

Про відновлення звичного режиму водопостачання та скасування графіка буде повідомлено додатково в офіційних джерелах.

Рятувальники Донеччини продовжують підвозити технічну воду до Дружківки, де через обстріли пошкоджено системи водопостачання.

Про це повідомляють у ДСНС Донеччини, пише Антикризовий медіа-центр.

У прифронтових населених пунктах Донецької області російські обстріли регулярно пошкоджують об’єкти критичної інфраструктури, зокрема мережі водопостачання.

Щоб забезпечити стабільну роботу важливих установ, рятувальники ДСНС здійснюють регулярне підвезення технічної води до об’єктів життєзабезпечення.

За минулі вихідні до Дружківки доставили 35 тисяч літрів технічної води. Її використовують для підтримки функціонування комунальних служб та критично важливих об’єктів.

Підвезення води триває відповідно до потреб громади.

На тимчасово окупованій території Луганської області через аварійне відключення насосної станції припинено централізоване водопостачання у кількох населених пунктах. Міста та села тимчасово окупованої Луганщини вкотре зіткнулися з перебоями у роботі критичної інфраструктури.

Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр. Донеччина.

У низці населених пунктів тимчасово окупованої Луганської області припинили подачу централізованої води. Причиною стало аварійне відключення насосної станції.

Без водопостачання залишилися Перевальськ, Брянка, Кадіївка, Ірміно, Зоринськ та інші населені пункти. Значні обмеження також зафіксовані в Алчевську.

Терміни відновлення водопостачання не називаються. Повідомляється лише, що подачу води можуть відновити після стабілізації електропостачання в регіоні.

Регулярні перебої з водопостачанням на тимчасово окупованій Луганщині залишаються однією з ключових проблем для місцевих мешканців.