Який досвід інших країн може використати Україна у післявоєнній відбудові
Десять років триває війна росії проти України. За останні два роки повномасштабного вторгнення знищено чимало населених пунктів Донеччини, Луганщини, Харківщини, Херсонщини та інших областей. Руйнувань зазнали обласні центри, великі міста та села України. Попри те, що війна триває й дотепер, в країні активно думають про відбудову. В деяких областях розробляють комплексні плани з відновлення, вивчають досвід інших держав, які пережили війну, залучають експертів та фахівців. Зокрема у матеріалі проаналізуємо практики післявоєнної відбудови Боснії і Герцеговини, Грузії, Південної Кореї.
Хаотична відбудова Боснії і Герцеговини
Війна на території Боснії і Герцеговини тривала з квітня 1992 до вересня 1995 року. Після закінчення бойових дій у країні стикнулася з проблемою забезпечення переміщених осіб та біженців житлом. Мирна угода дозволила громадянам повернутися до своїх довоєнних домівок. Однак на той час близько 200 тисяч будинків були самовільно зайняті іншими людьми. Близько 1 млн людей у Боснії і Герцеговині мали статус ВПО. Для них розробили декілька рішень: повернутися в країну або в інший її район, переселитися в державу, де вони перебували на той момент.
У Боснії і Герцеговині започаткували декілька кредитних програм для населення на житлові потреби. Крім того, у 1996-1997 роках низка організацій і компаній хотіли отримати гроші від донорів для відбудови країни. У результаті чимало контрактів уклали з іноземними організаціями, які не будували житло, або місцевими компаніями без досвіду. Загалом реконструювали приблизно 330 000 будинків, але до 2004 року тільки 43% з них були заселені, бо житлові програми не були популярними.
Крім цього, в країні існувала проблема незаконного будівництва, зокрема, через хаотичну реконструкцію. Наприклад, зводили споруди на околицях населених пунктів, а пізніше їх легалізували.
Одним із головних викликів для післявоєнної Боснії і Герцеговини стало повернення житла власникам. Серед проблем, які гальмували цей процес, стали: корупція і затягування розгляду справ; конфлікти між старими власниками і новими мешканцями; загроза етнічних переслідувань.
Цифрові рішення від Південної Кореї
Корейська війна тривала з червня 1950 по липень 1953 року. 80% промислової та транспортної інфраструктури Південної Кореї були зруйновані. Країна тривалий час залежала від фінансової допомоги інших держав. Через неналежний процес післявоєнного будівництва в Південній Кореї трапилось декілька трагічних випадків. Так, 1995 року обвалився універмаг «Sampoong». Тоді загинули 502 людини, близько 1000 зазнали поранень. Сталось це через незаконне використання землі, зміни та розширення проєкту, а також відсутність системи моніторингу за процесом відновлення. Аби вирішити ці проблеми, в країні створили антикорупційну систему прозорого будівництва «Clean Construction System».
За словами представника компанії-партнера «BORIM» Кім Син-Опа, впровадження системи зайняло майже рік.
«Стандартизована система була розроблена Сеульським муніципалітетом. У режимі реального часу люди можуть заходити до неї та слідкувати за усіма етапами будівництва та даними від замовника до забудовника. Це дозволяє не тільки забезпечити прозорість, але й безпеку на будівельних майданчиках. Упродовж 7-ми місяців ми створювали різні етапи системи, ще 3-4 місяці був період тестування та навчання цільової аудиторії», – розповів Кім Син-Оп під час сесії обміну досвідом між Україною та Південною Кореєю, яку організувала команда ГО «Інститут аналітики та адвокації».
Завдяки «Clean Construction System» можна перевіряти стан будівництва, матеріали та діяльність працівників у реальному часі.
Вирішення житлових питань для переселенців у Грузії
Внаслідок збройних конфліктів у Грузії у 90-х роках та у 2008 році в країні були три хвилі вимушеного переселення людей. Загалом щонайменше 230 тисяч осіб стали ВПО. Перед грузинською владою постали проблеми з пошуком нового житла для такої кількості людей, а також відновлення зруйнованих міст і сіл.
Зміни у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб почалися після 2003 року. Тоді ухвалили державну стратегію щодо ВПО, а також розробили план для її реалізації. Крім цього, у країни діяли закони про реституцію (повернення на свою землю). Вони регулювали права людей на альтернативне житло або грошову компенсацію.
Після війни 2008 року відшкодування могли отримати лише ті, хто втратив власне житло через бойові дії та не був переселенцем. Для прийому заявок створили спеціальні комісії у муніципалітетах, які проводили перевірку та оцінювали збитки. Усі дані про руйнування та виділені компенсації фіксували в спеціальних реєстрах.
Тих, хто виїжджав з окупованих територій, спершу розселяли у санаторії, школи, готелі та інші будівлі державної власності. Все це розглядали як тимчасове рішення: люди чекали швидкого закінчення війни та повернення додому. Коли в Грузії зрозуміли, що визволити окуповані території швидко не вдасться, то деякі з будівель відремонтували та передали у власність переселенцям. У колективних центрах у 2008 році проживали 45% ВПО. В інших випадках люди змушені були залишити тимчасові прихистки та отримали компенсацію для пошуку нового житла.
Крім цього, в країні функціонує реєстр житла, яке залишилося на окупованих територіях. Інформацію в ньому використовуватимуть після визволення грузинських земель, коли розглядатимуть повернення домівок власникам або їхнім спадкоємцям.
Після 2008 року в Грузії було декілька варіантів забезпечення переселенців житлом: будівництво котеджних містечок, викуп квартир від забудовників, іпотечне кредитування та інші програми. Як пише ГО «Інститут аналітики та адвокації», у 2022 році у Грузії зареєстровано понад 91 600 родин ВПО, з них 45 715 сімей отримали постійне житло. Однак через брак фінансування і недостатню підтримку міжнародних партнерів щороку цей процес уповільнюється.
Джерело фотографій: Інститут Просвіти, Радіо Свобода.
Матеріали для ремонтів осель: жителі Краматорська отримали допомогу
Після російських ударів по Краматорській громаді 20 травня жителі, чиї будинки зазнали пошкоджень, отримали матеріали для проведення ремонтів.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації.
Фахівці управління з питань цивільного захисту спільно з представниками благодійних організацій надали людям матеріалами для відновлення вікон, дверей та покрівель. Допомогу виділили з резервів управління, а також матеріали надали представники благодійного фонду «Янголи спасіння».
Після обстрілів росіян 20 травня фахівці працювали на трьох локаціях Краматорської громади. Загалом допомогу отримали понад 100 домогосподарств.
Краматорськ після обстрілів: жителі отримали матеріали для відновлення домівок (фото)
Матеріали для ремонтів осель передали жителям Краматорська, чиї будинки постраждали від російської атаки. Люди отримали плити для відновлення пошкоджених вікон.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, у громаді триває робота з ліквідації наслідків обстрілу. Фахівці управління з питань цивільного захисту Краматорської міської ради разом із представниками благодійних організацій забезпечують мешканців, чиє житло постраждало, матеріалами для оперативних ремонтів. Зокрема матеріали отримали 245 домогосподарств.
Нагадаємо, окупаційні російські війська атакували Краматорськ 11 березня. На житлові будинки у центрі міста окупанти скинули фугасні авіаційні бомби.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Японські компанії представили технології для відбудови України
До України приїхали представники 11 японських компаній, щоб представити технології для відновлення інфраструктури та житла. Зустріч відбулася в межах другої державно-приватної місії JUPITeR у Міністерстві розвитку громад і територій.
Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад і територій, пише Антикризовий медіа-центр.
У Міністерстві пройшла зустріч із представниками 11 японських приватних компаній, які зацікавлені у відбудові України.
Японський бізнес презентував технології для будівництва, модернізації інфраструктури та житлових об’єктів. Частина цих компаній уже працює в Україні і планує розширювати свою діяльність.
З української сторони участь у зустрічі взяла заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк, з японської — заступник міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії Кенічі Кавамура.
Під час презентації компанії показали рішення для:
- швидкого встановлення фундаментів під мости та інші інфраструктурні об’єкти;
- дистанційного керування будівельною технікою для роботи в небезпечних зонах;
- переробки будівельних відходів і ґрунту для повторного використання у будівництві;
- модернізації систем водопостачання та водовідведення;
- гуманітарного розмінування водойм.
Японія вже допомагає Україні у відновленні інфраструктури. Зокрема, раніше було поставлено рейки для залізниці, змонтовано збірні мостові конструкції, а також передано техніку для розмінування та роботи з відходами.
Міністерство планує інтегрувати представлені технології у майбутні проєкти відбудови та координувати співпрацю японських компаній із місцевою владою, Агентством відновлення та Укрзалізницею.
Платформу JUPITeR створили у 2025 році для залучення японських технологій та бізнесу до відновлення України. Вона охоплює проєкти у сфері транспортної інфраструктури, житлового будівництва, логістики та відновлення критичної інфраструктури.
Відновлюють дах та двері: у Краматорській громаді ліквідовують наслідки ворожої атаки (фото)
Краматорська громада зазнала ворожого обстрілу 26 лютого. Людям допомагають ліквідувати наслідки російського удару.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
Жителі Краматорської громади, чиє житло постраждало через обстріл 26 лютого отримують допомогу для швидких ремонтів. Зокрема йдеться про матеріали для відновлення пошкоджених вікон, дверей та покрівель.
Нагадаємо, росіяни атакували Краматорську громаду вранці 26 лютого. Ударом окупанти пошкодили шість будинків приватного сектору. Тоді від обстрілу дві людини отримали поранення.
Фото: Краматорська МВА
Фото: Краматорська МВА
Читайте також: Окупанти атакували критичну інфраструктуру у Краматорську
Для відновлення енергетики України знадобиться понад 90 мільярдів доларів – Шмигаль
У порівняні з попередньою оцінкою загальна потреба у відновленні та модернізації українського енергетичного сектору зросла на 34%.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, згальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить 90,6 млрд дол. Майже 80% від загальної суми – 71 млрд дол. необхідні саме для відновлення та модернізації генераційних потужностей.
Інші потреби сектору:
- 6,4 млрд дол. необхідні для теплового господарства;
- 5,2 млрд дол. необхідні для газотранспортної інфраструктури;
- 4,6 млрд дол. необхідні для нафтової галузі, зокрема й відновлення переробки.
“Для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно 4,9 млрд дол. Але ми хочемо не просто відновити зруйноване, а збудувати енергосистему, яка гарантуватиме безпеку та стійкість на десятиліття вперед”, – повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль.
