Благоустройство и досуг. Интервью с городским головой Краматорска Андреем Панковым. Часть 4

Яка нині взаємодія Програми «U-LEAD з Європою» з органами місцевого самоврядування?

Коментує керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області Максим Ткач.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Луганська область ламає стереотипи про непереборні розбіжності, які нібито існують між органами місцевого самоврядування, підприємцями та громадськістю. Навпаки, останнім часом в регіоні саме на партнерських засадах втілюються у життя цікаві проєкти.

Про найбільш значущі розповів голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов.

Не вороги, а партнери

Вибудовуючи партнерські відносини, громадськість намагається показати владі, що вони не є ворогами. Навпаки доводять, що працюючи в тандемі здатні надати поштовх для розвитку громади, підвищити інвестиційний потенціал та в кінцевому підсумку покращити добробут її мешканців.

«Наша організація створювалася у 2006 році як частина проєкту соціально-економічного відродження Донбасу «XXI сторіччя». Із самого початку був зроблений наголос на необхідності побудови партнерських відносин між громадськістю, владою та бізнесом. Кремінська бізнес-асоціація з одного боку була громадською організацією, а з іншого – складалася з представників малого та середнього підприємництва. Тож в рамках своєї діяльності ми почали представляти інтереси бізнесу в органах влади. І поступово така взаємодія почала давати ефект», – згадує Андрій Сімонов.

Голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов

Зусиллями Кремінської бізнес-асоціації були втілені у життя громадські ініціативи, спрямовані на створення у регіоні умов, сприятливих для ведення підприємницької діяльності. Зокрема, під час розробки регуляторних актів знаходили такі компромісні рішення, що задовольняли бізнес і водночас були на користь громадам. Також було розроблено Стратегію розвитку тодішнього Кремінського району.

У процесі децентралізації утворилася Кремінська об’єднана громада. Після виборів сформувалися нові органи влади, до міської ради увійшли представники різних політичних сил. Тобто до міського самоврядування додалося більше політики. Щоб продовжити конструктивне співробітництво, Кремінська бізнес-асоціація ініціювала підписання меморандуму про співпрацю між громадськістю та міським головою.

Таким чином чотирнадцять громадських організацій разом з місцевою владою зобов’язалися виконувати задачі Стратегії. А враховуючи представництво підприємців у Кремінській бізнес-асоціації, продовжили працювати у зв’язці «влада-бізнес-громада».

«Ми створили потужні дорадчі органи при міській раді – Громадську раду та Раду підприємців, до якої увійшло багато представників малого та середнього бізнесу. Тепер жоден регуляторний акт не приймається без обговорення Радою підприємців. В результаті іноді влада йде на поступки, а іноді бізнес. Оскільки є розуміння, що від наповнення бюджету податками залежить добробут громади», – зазначив Андрій Сімонов.

Робота на обласному рівні

Діяльність Кремінської бізнес-асоціації не обмежується рамками громади – деякі проєкти поширюються на всю Луганську область. Наприклад, у 2020 році через запровадження карантину малий та середній бізнес регіону опинився у вкрай важкій ситуації. Тоді ГО «Кремінська бізнес-асоціація» спільно з Луганською обласною державною адміністрацією запровадили ініціативу на підтримку місцевих товаровиробників «Вироблено на Луганщині. Луганщина моя».

Вони домовилися з власниками торгових мереж про маркування місцевої продукції, щоб привернути до неї увагу покупців. Були вироблені стікери та наліпки, якими на полицях магазинів позначались продукти луганського виробництва. Також локальні товари активно популяризувались у ЗМІ, за допомогою зовнішньої реклами, оголошень у транспорті, на різноманітних ярмарках та фестивалях.

Каталог товаровиробників Луганщини був випущений у розпал карантину

Цього року у рамках реалізації проєкту «Robota для громади» у Привільському професійному ліцеї відкрився навчальний центр з підготовки зварювальників. Фінансування на придбання новітнього обладнання було надано за Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Грантоотримувачем виступила ГО «Кремінська бізнес-асоціація», для якої це був перший досвід публічно-приватного партнерства. Завдяки йому у Лисичанську з’явилась потужна база для підготовки кваліфікованих робітників, потрібних у регіоні та за його межами.

За сприяння Кремінської бізнес-асоціації на Луганщині готують кадри для місцевих підприємств

Нещодавно асоціація долучилася до проєкту «Розвиток співпраці територіальних громад Луганської області у галузі локального туризму», який втілюється громадськими організаціями, профільним департаментом Луганської облдержадміністрації та за підтримки ПРООН. Налагоджено взаємодію між Біловодською, Кремінською та Марківською громадами у сфері туризму, розкриття інвестиційного потенціалу, посилення конкурентоспроможності.

За проєктом «Кремінна – безпечне смарт-місто» був відкритий притулок для людей, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Реалізовувала проєкт ГО «Кремінська бізнес асоціація». Будівлю під притулок виділили з комунальної власності, гроші на її ремонт отримали за Програмою ООН.

«Зазвичай, перед тим, як ініціювати ті чи інші задуми, ми вивчаємо потреби громад. Для цього залучаємо молодіжні громадські організації. Шляхом опитування дізнаємося, що люди хочуть покращити у своєму місті. За таких умов нами були втілені декілька важливих безпекових проєктів – встановлення світлофорів і камер відеоспостереження, облаштування лежачих поліцейських та пішохідних переходів пандусного типу, проведення вуличного освітлення», –  перелічив Андрій Сімонов.

За його словами, без налагодженої взаємодії між бізнесом, владою та громадськістю неможливо було б реалізувати більшість з цих ініціатив.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні відбулося укрупнення районів. Зокрема, в Донецькій області замість 13 районів, що існували на підконтрольній території, залишилося 5 районів.

Окрім того, в процесі децентралізації суттєво поменшало повноважень у районній владі – більшість функцій та фінансів передано на рівень територіальних громад.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2020 року громадяни обирали, в тому числі, й депутатів до нових районних рад. Хоча з того часу пройшло півтора місяця, новоутворені райради тільки-но починають працювати.

Повноваження та гроші

Згідно з концепцією реформи місцевого самоврядування, все більше питань люди мають вирішувати в своїх громадах, а ні «в районі». Тому роль районів і районних рад суттєво зменшилася. На районному рівні залишилися ті повноваження, які потрібні для забезпечення функціонування державних органів на місцях, а також для утримання об’єктів, що належать до комунальної власності даного району.

Районні ради, як представницькі органи, виражають спільні інтереси мешканців громад, які входять до складу району. Депутати райрад формують Програму соціально-економічного розвитку та затверджують бюджет району, який розробляє відповідна районна державна адміністрація. Після ухвалення бюджету райрада контролює його виконання та використання коштів за призначенням, а у разі необхідності – вносить зміни до окремих статей.

Бюджети районів наповнюються за рахунок власних доходів. Це податки на прибуток підприємств, засновником яких є райрада, орендна плата за комунальне майно райрад, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, які видають районні адміністрації.

Видатки районних бюджетів спрямовуються на утримання підприємств, установ і організацій, які не були передані на баланс територіальних громад і залишилися у власності райради. Зазвичай це районні лікарні, заклади освіти, будинки культури та підприємства, що надають комунальні послуги населенню.

Окрім цих загальних положень, остаточно повноваження районних рад були визначені 6 грудня 2020 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Він дав можливість розпочати роботу районних органів місцевого самоврядування, врегулював питання передачі та правонаступництва комунального майна, фінансування комунальних закладів, виконання бюджетів районів тощо. А отже, можуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані депутати районних рад.

Райради Донеччини працюють без поспіху

Районним депутатам залишаються лічені дні, щоб прийняти важливі рішення щодо бюджетів, управління комунальним майном, кадрових питань. Незважаючи на це, деякі райради тільки розпочинають свою роботу.

Краматорська районна рада

Перше засідання першої сесії Краматорської райради відбулося 7 грудня. Новообрані депутати прийняли присягу та набули повноважень. До складу ради увійшло 54 депутати.

Друге засідання першої сесії заплановано на 18 грудня. На ньому депутати таємним голосуванням оберуть голову райради та його заступника, а також затвердять персональний склад постійних комісій та ухвалять регламент роботи райради.

Засідали депутати у сесійній залі Краматорської міськради, утім наполягають на тому, щоб районним органам місцевого самоврядування виділили окреме приміщення. Раніше Краматорського району не існувало, тож не було необхідності визначатися з місцем розміщення його органів.

Бахмутська районна рада

До складу Бахмутської райради увійшло 36 депутатів, а не 42, які обиралися. Справа в тому, що серед кандидатів були ті, хто балотувався та пройшов і в міську, і в районну раду. Після оголошення результатів виборів вони визначилися, де саме будуть працювати.

На перше засідання новообрані депутати зібралися 19 листопада у звичному місці – будівлі колишньої райради. Працювали оперативно – склали присягу, сформували комісії та обрали керівництво. Головою Бахмутської райради стала Світлана Кіщенко, яка 10 останніх років працювала секретарем Бахмутської міської ради.

Бахмутська районна рада працює у звичному приміщенні

Маріупольська районна рада

Перше засідання першої сесії Маріупольської райради відбулося 2 грудня у міському палаці культури «Український дім». Постійного місця для роботи новоствореної ради поки що немає.

Утім депутати встигли прийняти присягу, набути повноважень, створити комісії та визначитись з керівництвом. За результатами таємного голосування головою Маріупольської райради став Степан Масхма, екс-секретар маріупольської міськради. На наступному засіданні депутати планують затвердити регламент і розпочати роботу над бюджетом району.

Покровська районна рада

Депутати укрупненого Покровського району зібралися на перше засідання першої сесії 9 грудня, у приміщенні Центру культури та дозвілля селища Новоекономічне.

До складу Покровської райради увійшли 54 депутати, з них були присутні та склали присягу 53 з них. Новообрані депутати визначилися зі складом постійних комісій та обрали голову райради – ним став Юрій Ключка.

Також почали розглядати питання щодо реорганізації Добропільської, Мар’їнської та Ясинуватської райрад, які приєдналися до новоствореної Покровської районної ради.

Волноваська районна рада

За результатами виборів до Волноваської райради увійшли 40 депутатів з 42-ох, що обиралися. Однак новий депутатський корпус поки що не приступив до роботи. Проте продовжувала активно працювати рада минулого скликання, провівши останню позачергову сесію 26 листопада, через місяць після дня голосування.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

• Яким чином громадськість може впливати на прийняття рішень місцевою владою?
• Які існують механізми місцевої демократії?

Відповідає Максим Ткач, керівник Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою»

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

З нового року усі громади області житимуть по-новому, принаймні 22 з них, які утворилися після місцевих виборів. Тепер їм самим доведеться розпоряджатися власними коштами: як розраховувати прибутки, так і планувати видатки.

Бюджети по-новому

На Донеччині ухвалили проєкт обласного бюджету на 2021 рік. А от територіальні громади мають ще попрацювати над своїми кошторисами.

З наступного року прямі міжбюджетні відносини матимуть усі громади. Їх в області 46:

• 15 з них утворено навколо міст обласного значення;
• 10 – міст районного значення;
• 12 – селищ міського типу;
• 9 – сіл.

З них 22 територіальні громади вперше з 2021 року вийдуть на новий рівень.

При підрахунку доходів вони мають враховувати показники власного соціально-економічного розвитку з урахуванням тенденцій надходжень до кошторисів та наявної податкової бази тощо. А от видатки розраховуватимуть на основі запитів головних розпорядників коштів, якими є бюджетні установи.

З наступного року усі заклади, що раніше були у власності районів, тепер будуть утримувати громади, тому самі й мають розрахувати обсяги потрібних субвенцій, що покриють видатки.

Якщо на момент прийняття рішення про місцевий бюджет не буде затверджений державний, то протягом двох тижнів з дня офіційного опублікування, у громадах мають скоригувати відповідні міжбюджетні надходження. Затвердити кошториси на місцях мають до 25 грудня.

Доходи та видатки обласного бюджету

Нині на Донеччині розрахували надходження та видатки. Доходи складуть 4783,6 млн грн, з них власні – 2431 млн грн, які отримують від рентної плати за спеціальне користування води та надрами, а також надходження податку на доходи фізичних осіб; решта – трансферти з державного бюджету.

Видатки розраховували на основі запитів від головних розпорядних коштів та у відповідності до надходжень. Здебільшого гроші виділятимуть на утримання закладів бюджетної сфери, що належать до обласної власності, а також на проведення регіональних заходів. Найбільше коштів потребує освіта, охорона здоров’я та соціальний захист.

Загалом в обласній власності є понад 150 закладів невиробничої сфери.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»