Ганна Рясна: «Ми не маємо зупиняти свою роботу і чекати деокупації»

4 Червня 2024 в 13:51

139789

коментарі відсутні

Луганську обласну молодіжну раду створили за тиждень до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони мали б розробляти та реалізовувати молодіжну політику в рідній області та нині працюють по всій Україні, реалізують проєкти, які об’єднують людей. Вже зараз члени молодіжної ради думають, чим можуть допомогти у відновленні Луганщини після деокупації. Наскільки важко планувати відбудову зараз, поспілкувалися з головою Луганської обласної молодіжної ради Ганною Рясною.

Коли була створена Луганська обласна молодіжна рада і чим зараз займається? Як змінилася діяльність спочатку повномасштабного вторгнення?

Історія нашої каденції Луганської обласної молодіжної ради дуже є історично важливою так, як ми створилися за сім днів до повномасштабного вторгнення. І взагалі не вбачали бачення своєї діяльності і члени, і я, як голова, в період повномасштабного вторгнення, думали про те, що будемо розвивати молодіжну політику на Луганщині в маленьких містах, селищах Луганської області. А склалося так, що зараз молодіжна рада працює в різних куточках України.

Я бачу, що ви багато взагалі проєктів реалізовували, Луганська молодіжна рада, і один з них був «Діалоги Перемоги». Про що цей проєкт?

Взагалі «Діалоги Перемоги» – це для нашої молодіжної ради вже вдруге. Це діалог молоді з числа молодіжної ради і взагалі молоді Луганщини про проблеми, про їх бачення взагалі роботи Луганської обласної молодіжної ради, взагалі роботи органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій. Це діалог молоді, який після завершення самого заходу народжується в якийсь документ, який потім потрібно виконувати.

Ви казали, що це вдруге, правильно я розумію, «Діалоги Перемоги» два проекти було чи як?

В 22-му році Кремінська молодіжна рада виграла проєкт «Діалоги Перемоги» і Луганська обласна молодіжна рада його приймала в Дніпрі. Ми проводили таке невеличке стажування, показували молоді, як працює гуманітарний хаб, спілкувались про проблеми, перспективи і подальші дії.

Другий проєкт був 23-му році, першою частиною якого було напрацювання трьох проєктів, які про проблеми молоді, яка наразі є частинкою Луганської обласної молодіжної ради і волонтерами її. За результатами був обраний з трьох проєкт про форум молодіжних рад, під час якого напрацьовували план відновлення молодіжної роботи зараз, згідно якого працюємо, такі ключові аспекти цього плану є підтримка ментального здоров’я молодих ВПО через програму, також програма життєстійкості – це про вивчення потреб молоді, які на території Дніпропетровської області. Другий етап – це надання мінігрантів на вирішення тих проблем, які зараз є в молоді. Також ще однією складовою є кар’єрне консультування так, як для молоді це одне з найактуальніших питань, як жити, де жити, за допомогою чого жити.

Я також бачила, що обговорювали загалом питання відновлення Луганщини, правильно, у рамках цього проєкту і загалом обговорює молодь відновлення?

Поняття відновлення має дуже широкий сенс. І на сьогодні відновлення є те, що ми гуртуємо молодь Луганщини. Ми створюємо нові молодіжні ради, як дієві мінікоманди для відбудови в подальшому, бо ми вбачаємо таку собі місію працювати і не чекати, поки буде сама фізична деокупація Луганської області. Ми маємо вже сьогодні починати робити певні кроки. На першому місці – це об’єднання людей, створення молодіжних рад, її мережа розширилась – сьогодні 13 молодіжних рад, щиро дякуємо тут за підтримку військовій обласній військовій адміністрації, якій ми адвокатували проблеми наші про те, що людей потрібно об’єднувати. Хто знає, що взагалі молодіжна рада створюється рішенням органу місцевого самоврядування або військової адміністрації. Тобто створитись ми просто, якщо є об’єднання молоді, яке хоче працювати не можемо, тут потрібна підтримка влади. На сьогоднішньому етапі ми її маємо. Ці дієві команди вже далі впроваджують проєкти, ініціативи. І взагалі ми хочемо бути таким надійним молодим плечем для нашої влади для того, щоб плідно разом працювати. І взагалі шукаємо вже сьогодні і дієвих партнерів, які б допомагали робити проєкти вже на Луганщині після звільнення, бо маємо досвід і відкриття шелтерів, відкриття центрів адміністрування, гуманітарних хабів, тому досвід нашої молоді дуже великий.

Наскільки зараз важко планувати якусь відбудову?

Дуже важко, бо ось годину тому були вибухи, ми в Дніпрі. Дуже важко загалом планувати будь-що, але все одно ми пишемо і проєкти. Ось зараз на стадії підтримки проєкт завдяки співпраці з ПРООН. Це буде таке дослідження щодо того, де знаходиться наша молодь. Ми собі в цьому році постали таку мету: побачити візуально, в яких населених пунктах, яка кількість наших молодих людей луганських і ми будемо скоро запускати таке дослідження. Для чого? Для того, щоб ми бачили, в яких наставлених пунктах України ми маємо створювати, до прикладу, ресурсні центри, бо вже є три і для того, щоб мережу розширювати або трансформувати ресурсні центри, наприклад, в інклюзивні центри. Це вже такі деталі. Ми хочемо знати, де велика скупчення наших молодих людей.

Після деокупації Луганщини чи планували вашу роботу якось відновити, чи є вже план якийсь?

Після деокупації напевно це буде найщасливіший момент, коли ми зможемо фізично побачити свою рідну домівку. Планували, звичайно, хочеться, команди молодіжних рад, щоб вже готові команди за різними населеними пунктами Хтось їхав фізично туди, займався відбудовою. Хтось напрацьовував проєкти, взагалі підтримку для того, щоб направляти гуманітарну підтримку туди: ліки і багато іншого. Інші вбачають в обороні про те, що якщо деокупація буде і коли буде це, не говоримо про те, що ворог наш зникне, а ми маємо бути готовими, що там безпечно навряд чи буде. Підтримка і співпраця з органами поліції, ДСНС, також ми бачимо проєкти, до прикладу, з ДСНС хотілось би донести дітям, що таке розмінування. Ми маємо виховувати покоління людей, які об’єктивно дивляться і ворогу, і знають як з неї вийти. Також маємо на меті надати молодим людям і дітям знання з першої домедичної допомоги, бо за цим майбутнє і ми маємо точно знати, як надати першу допомогу. І взагалі в мене така ще дуже давно мрія про те, щоб на Луганщині у кожному бомбосховищі в підвальному приміщенні створити молодіжний простір. Він і про безпеку, і про розвиток. Ми маємо проаналізувати всі помилки, які були допущені до цього, і жити в умовах війни, і знати, як реагувати на ці виклики.

Чи готові такі команди, про які ви говорили, щоб от поїхати на відновлення, чи створені вже вони, чи будуть в процесі ще створення?

Сказати об’єктивно, якщо зараз буде деокупація, хто поїде, про це потрібно говорити фізично з кожною людиною. Команди теоретично готові, що буде практично це ж і все про психологічний стан людей, це вже друге питання. Фізично дуже складно на сьогодні про це говорити. Ментально люди готові, люди чекають моменту повернення додому в свій будинок, в кого зберігся. В кого немає також такі люди є. Ми спілкуємось не тільки з молодими людьми. Я як керівник шелтеру переселенців Луганщини щодня спілкуюся з людьми, які живуть в шелтері, і люди готові, вони чекають того щасливого моменту, щоб поїхати додому, навіть якщо його фізично немає. Вчора був обстріл в Лисичанську і багато хто з наших мешканців втратили свої домівки, але вони готові навіть жити в такому по типу шелтеру на Луганщині, аби допомагати своїй землі відбудовуватися і щоб вона взагалі була наша українська Луганщина.

Ви казали, що шукаєте партнерів, які б допомогли вам в питаннях відновлення. Наскільки, скажімо, зараз йдуть на контакт партнери, бо Луганщина майже вся окупована і ми не знаємо строків, коли ця деокупація відбудеться?

Дивіться, говорити про міфічні речі на сьогодні донори не дуже налаштовані, бо фізично Луганська область окупована. Зараз більше ми говоримо про те, що потрібно забезпечити ВПО житлом. На сьогодні це про розширення і шелтерів, які мають переформатувати свою діяльність в місця компактного перебування, а той в соціальне житло, в якусь програму, яка в подальшому буде забезпечувати людей житло. Якщо буде момент деокупації дуже швидким, то багато партнерів, які будуть займатися відбудовою: це про житло, про шелтери, про розмінування. Такі партнери є, але це також більш предметно буде говоритися на моменті деокупації. Але зараз я вбачаю у тому, що ми не маємо зупиняти свою роботу і чекати деокупації, ми маємо кожного дня займатися ВПО, бо у людей проблеми є сьогодні і зараз той час, коли потрібно займатися їхніми проблемами, нашими.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!