Коротко про обов’язки та повноваження місцевої ради

“Налагодили комунікацію та почали працювати зі ЗМІ” – так здебільшого відгукуються про результати проєкту з підвищення рівня медіаграмотності його учасники та учасниці.

Навчальний курс “Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” – це результат співпраці Антикризового медіа-центру та Донецького прес-клубу за підтримки Посольства США в Україні. Він складається з 12-ти відеолекцій, конспектів до них та індивідуальних консультацій. Експертками проєкту стали медіатренерки:  представниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко і очільниця ГО “Донецький прес-клуб” Тетяна Строй. Першочергово, вони провели моніторинг ресурсів місцевих рад: сайтів, ФБ-сторінок тощо. Виявили основні проблеми та помилки, що трапляються найчастіше. Над їх вирішенням працювали під час індивідуальних консультацій з учасниками, а теоретичні знання узагальнювали завдяки тестуванню. 

“Дуже зручно, що було в цьому курсі – це короткі, але водночас дуже місткі та зрозумілі лекції, та дуже зручно було відповідати на тести”, – каже  Вікторія Арматова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики виконавчого комітету Лиманської міської ради.

Першочергово, проєкт розрахований на представників місцевих рад та ВЦА Донецької та Луганської областей: керівників, заступників, працівників пресслужб тощо. Тобто усіх, хто безпосередньо комунікує зі ЗМІ та організовує таку комунікацію.

“За час навчання змінилося ставлення до відбору матеріалу та його якості. Почали співпрацювати зі ЗМІ. Налагодили комунікацію між населеними пунктами громади”, – розповідає Олександра Мартиненко, головна спеціалістка відділу інформаційної політики Щастинської ВЦА.

Також до навчання долучилися представники неурядових організацій, які прагнуть налагодити спілкування з аудиторією. 

“Даний проєкт корисний не тільки для працівників інформаційного сектору, а й для всіх інших,  оскільки сприяє формуванню азів медіаграмотності суспільства”, – вважає Яна Капштик, спеціалістка з питань інформаційної політики Нижньотеплівської сільської ради.

Активна фаза навчання тривала півроку. За цей час студентами курсу стали представники 20 громад Донеччини та Луганщини. Вони вчилися писати матеріали за новинними шаблонами, шукати цікаві інфоприводи, давати коментарі, організовувати заходи для преси тощо. Експертки давали поради як: 

• організувати роботу фахівця з комунікацій у громаді 
• визначити основні цільові аудиторії типові для будь-якої громади
• як підготуватися до публічного виступу  

“Я побачила наживо, які віддані люди працюють в місцевій владі – небайдужі, патріотичні, професійні, відповідальні готові навчатися. Не зважаючи на те, що існує фах «держуправління» і відповідні навчальні заклади, саме комунікаційний аспект залишається «недопрацьованим», тому і є сенс брати участь у навчаннях, подібних нашому”, – каже медіаекспертка  Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко.

За її словами, досвід демонструє, що найліпші результати показують там, де керівники громади активно співпрацюють із своїми фахівцями з комунікацій, разом шукають шляхи до цільових аудиторій, вирішують проблеми. 

“Це можливо тільки за умови командної роботи, взаємної довіри і делегування повноважень. У цьому плані приємно вразила команда Авдіївської ВЦА і Селидового. Безумовно, окрім бажання, потрібні зусилля  і наполегливість, системність, але ми намагалися зробити усе, щоб полегшити цей процес – де можливо, дати працюючі алгоритми, шаблони, попередити про поширені помилки”, – додає пані Олена.

Погоджується з висновками колеги і очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй.

“Ми у багатьох випадках стикалися з ситуацією, коли навчанням захоплювалися співробітники відділів комунікацій. А їхні керівники або посилалися на страшенну зайнятість, або дотримувались старих підходів у роботі. Але я вірю, що мине небагато часу, і такі активні і свідомі спеціалісти-комунікаційники зроблять кар’єру і змінять консервативних попередників. Або стануть місцевими депутатами. Тобто, наші знання точно стануть їм у нагоді для побудови більш відкритого демократичного суспільства”, – зазначає експертка.

“Загальна користь від будь якого курсу з комунікації – можливість налагодження горизонтальних зв’язків між представниками та представницями з різних громад. І нам це вдалось! Бо люди – це головне, – зазначає менеджерка проєкту Ольга Нікуліна. – Обмін досвідом між учасниками курсу – це та практична його частина, яка гармонійно доповнює та підсилює теорію, яку ми намагались дати під час навчання. Журналісти АКМЦ, і я в тому числі, часто їздять по громадах, щоб готувати матеріали про життя в населених пунктах, про ті зміни, які там відбуваються. Найскладніше в цьому – домовитись з місцевою радою, аби приїхати. Коли маєш особисті контакти, цей шлях скорочується в рази! Раджу тим спеціалістам, які в своїй громаді відповідають за комунікацію, заводити особисті  знайомства з журналістами. Тоді про вашу громаду знатимуть далеко за її межами. І ви покажете свою роботу з питань комунікації!”.

Усі матеріали навчального курсу лишаються у вільному доступі на платформі АКМЦ. Подивитися лекції, пройти тестування та отримати електронний сертифікат може кожен охочий.

Матеріал опублікований в рамках проєкту Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Моніторинг лише двох місцевих рад Донецької області – Мирноградської та Краматорської – показав, що в них є депутати, які ігнорують свої обов’язки. Вони пропускають сесійні засідання, не працюють у комісіях і не ведуть прийом виборців, як того вимагає закон. З іншого боку, той же Закон про статус депутатів місцевих рад у таких випадках надає можливість відкликати депутата-прогульника.

Адже депутатство – це не тільки статус або хобі. Перед усім це відповідальність перед своїми виборцями. І також це робота, яка є складною та клопіткою. Щоправда, депутати місцевих рад не отримують зарплату за свою роботу. Для них це скоріше громадське навантаження, яке вони поєднують зі своєю основною професійною діяльністю.

Але, ідучи на вибори, даючи обіцянки виборцям, вони усвідомлювали всю відповідальність та знали про свої обов’язки. Однак зараз, через півтора року після виборів, деякі обранці чомусь втратили інтерес до депутатської діяльності.

Кандидати на «виліт»

Громадська організація Рух ЧЕСНО, яка спеціалізується на експертизі у сферах виборів, парламентаризму і місцевого самоврядування, проаналізувала сумлінність депутатів Мирноградської міської ради.

З’ясувалося, що у 2021 році п’ять депутатів від «Опозиційної платформи – За життя» пропустили більш ніж половину пленарних засідань. Ці обранці також є прогульниками постійних депутатських комісій, в яких їм доручено працювати.

«Це Роман Дегтярьов (62% пропущених сесій), Олександр Зябрев (75% пропущених сесій та 100% пропущених засідань комісії), Олександр Пономаренко (100% пропущених сесій та засідань комісії), Лариса Ревва (56% пропущених сесій та 61% пропусків засідань комісії), Роксана Хохлова (54% пропущених засідань комісії)», – підрахували у русі ЧЕСНО.

Серед представників інших політичних сил у Мирноградський міськраді теж є прогульники, але не такі злісні. Ігнорування ними сесійних засідань не перевищило показник у 50 відсотків.

Ми також перевірили на доброчесність депутатів Краматорської міської ради. У ній теж виявилися прогульники, стосовно яких вже варто розпочинати процедуру відкликання.

На офіційному сайті Краматорської міськради є вкладка «Сесії міської ради», де можна переглянути протоколи всіх засідань, що відбулися у поточному скликанні. Кожен протокол починається з переліку депутатів, які були присутні на даному засіданні.

Всього у 2021 році відбулося 20 засідань, які відвідували в середньому 30 з 43 обраних депутатів. Найбільшими прогульниками виявилися четверо.

Депутат Генадій Суков від «Опозиційної платформи – За життя» відвідав лише одне засідання 13.01.2021р. Його однопартієць Юрій Орденко також відмітився у сесійній залі тільки раз – 27.01.2021р. Ще один обранець від ОПЗЖ – Ростислав Солод – побував лише на двох пленарних засіданнях 27.01.2021 та 24.02.2021р.

Депутатка Марія Голуб, яка також була обрана від ОПЗЖ, за минулий рік відвідала сім пленарних засідань, тобто менше половини, що також є підставою для відкликання.

Процедура «імпічменту» місцевого депутата

Передусім зауважимо, що процедуру відкликання депутата місцевої ради можуть ініціювати як виборці, так і партії, які їх висували. Підставою є пропуск депутатом протягом року понад половини засідань сесій або засідань постійної комісії, в якій він повинен працювати.

Причому враховується виключно сам факт присутності/неприсутності депутата. Тобто законом не передбачено, чи з поважних чи з неповажних причин були пропущені засідання сесій або комісій. Ініціювати відкликання депутата можна не раніше ніж через рік з моменту набуття ним повноважень.

Порядок відкликання депутата виборцями:

• Провести збори виборців даного округу, на яких прийняти рішення про відкликання депутата та створити ініціативну групу. Для міськради потрібно не менше 100 присутніх на зборах та 10 осіб в ініціативній групі. Для сільради достатньо 30 та 10 осіб відповідно.
• Ініціативна група проводить збір підписів на підтримку відкликання депутата. Відповідно до законодавства, щоб усунути депутата, потрібно зібрати більше підписів, аніж для того, аби його обрати. Підписні листи передаються до Територіальної виборчої комісії (ТВК).
• ТВК офіційно інформує депутата про початок процедури його відкликання.
• ТВК перевіряє достовірність зібраних підписів, наявність підписантів у Реєстрі виборців, переглядає всі протоколи зборів.
• ТВК приймає рішення. Якщо перевірка пройшла успішно – про відкликання депутата, якщо виявлені порушення – про припинення ініціативи відкликання. В останньому випадку можна розпочати процедуру заново. Або оскаржити дії тервиборчкому в суді.

Набагато простіше відкликати несумлінного депутата партією, від якої він висувався. Достатньо провести збори місцевого партійного осередку, заручитися підтримкою більш ніж 2/3 голосів і передати свою пропозицію вищому керівному органу партії, який ухвалить остаточне рішення. Потім ТВК або визнає обраним наступного за списком депутата, або призначить довибори в мажоритарному окрузі.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Напередодні місцевих виборів не буде зайвим згадати повноваження та обов’язки різних гілок міської влади. Це дозволить краще розуміти процес управління містом, а ще – дасть можливість не потрапити на «гачок» недобросовісних кандидатів, які обіцяють вирішити ті проблеми, які не належатимуть до їхньої компетенції у разі обрання.

Отже, міська рада є великою системою, яка керує містом. Вона утворюється з трьох гілок:

• міського голови
• виконавчого комітету
• депутатського корпусу

Також до місцевої ради входять всі виконавчі органи, комунальні підприємства та установи.

Взаємний контроль – основа роботи

Наприклад, міський голова скликає сесії ради, формує порядок денний і головує на пленарних засіданнях. Тільки він може накласти вето на проєкти рішень ради і виконкому.

Рада може розпустити виконавчий комітет та достроково припинити повноваження міського голови. Тільки рада більшістю голосів ухвалює або не ухвалює рішення, винесені на пленарне засідання.

Виконавчий комітет утворюється за рішенням ради. Однак кандидатури до його складу подає міський голова. А рада може їх підтримати чи відхилити. Саме виконавчий комітет заслуховує звіти керівників комунальних установ і підприємств, виконавчих органів та координує їхню роботу.

Депутати міської ради, як і голова, обираються кожною громадою на чергових місцевих виборах одночасно по всій країні. Кількість депутатів міської ради залежить від кількості населення. Інформація про склад депутатського корпусу міститься на сайті міської ради.

Місцеві депутати не отримують зарплатню з бюджету, а працюють в раді на громадських засадах. Гроші вони отримують за своїм основним місцем роботи. Однак і за той час, що проводять на засіданнях, роботодавець має їм сплачувати.

Рада працює сесійно

Сесія складається із засідань постійних комісій та пленарних засідань ради. Зазвичай, громадяни знають або навіть слідкують за онлайн-трансляціями саме пленарних засідань. Однак, і засідання постійних комісій ради мають бути відкритими. Кожен громадянин може прийти та послухати: які питання і як обговорюють депутати.

Сесія ради проводиться не рідше ніж один раз на місяць. На найпершій сесії після виборів депутати більшістю голосів обирають секретаря ради. Всю каденцію ради він готує сесії, організовує контроль за виконанням рішень ради, допомагає депутатам в їхній роботі. І саме секретар міської ради має здійснювати повноваження міського голови у разі дострокового їх припинення.

Депутати розподіляються по постійних комісіях за окремими напрямками. Наприклад, є комісії з питань бюджету та фінансів, ЖКГ, охорони здоров’я тощо.

Депутати міської ради можуть ділитись за фракціями та об’єднуватись в депутатські групи. Наприклад в Маріупольській міській раді три фракції депутатів, обраних від різних політичних сил та дві депутатські групи. Вони можуть голосувати всією фракцією або групою.

Рішення ради оприлюднюються на сайті міськради, а головні ще й друкуються у газетах.

Також на сайті розміщують інформацію про поіменне голосування, протоколи пленарних засідань, а часто і відеозаписи самих засідань.

Рішення міської ради обов’язкові до виконання на території її дії – як для членів цієї громади, так і для гостей.

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова. Саме такою має бути Україна згідно з Основним законом нашої держави – Конституцією. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Звичайно ж, це не означає, що кожен з нас може напряму керувати країною.

Проте знати, які органи влади є в Україні та які обов’язки й повноваження вони мають, часом не просто корисно, але й необхідно.

Повноваження Президента України

«Нехай президент вже нарешті тарифи знизить» або «От чому дороги в нас не ремонтовані? Президенту треба скаржитися, чи що?». Часто чули фрази на кшталт цих від своїх знайомих? Статистика показує, що великий відсоток українців сприймає президента, як особу, що здатна вирішити будь-яку проблему одним помахом руки та має необмежену владу в державі. Насправді ж, ми не завжди розуміємо коло повноважень для цієї, безумовно важливої, але не всеосяжної посади. За що в країні насправді відповідає президент?

Дивиться також Що таке інститут президенства

Структура Верховної Ради України

Як звернутись до депутата Верховної ради

Народний депутат Верховної Ради серед своїх обов’язків має постійно підтримувати зв’язки з виборцями, вивчати громадську думку, наші потреби і запити.

В яких випадках варто звертатися до народного депутата

Які обов’язки має народний депутат? Чого він зовсім не уповноважений робити? А в яких випадках дійсно може допомогти у вирішенні тієї чи іншої проблеми? Дізнатися все про діяльність нардепів можна в законі “Про статус народного депутата України” або коротко у цьому відео.

Як легко відстежувати діяльність свого народного депутата

Не знаєте, чим займається народний депутат з вашого округу? В телеграмі створений бот @deputy_on_palm_bot – зручний спосіб стежити за діяльністю “свого” нардепа. Якщо раптом, хтось не пам’ятає, хто саме обраний до Верховної Ради від вашого округу – ця інформація є на сайті ЦВК. Тож тепер легко зрозуміти, які саме законопроєкти чи поправки подає депутат. Та як часто він відсутній на засіданнях парламенту. Ця та багато іншої інформації надається в автоматичному режимі.

Читайте також Як ми обираємо народного депутата

В процесі децентралізації створюються об’єднані територіальні громади, а в системі місцевого самоврядування з’являються нові посадові особи – голова ОТГ і староста. З точки зору повноважень між ними є дещо спільне, є й відмінне. Чи повинна бути між ними субординація?

Існує стереотип, за яким староста вважається підлеглим голови ОТГ. Проте закон “Про місцеве самоврядування в Україні” інакше трактує службові відносини між цими посадовцями.

Що споріднює голову ОТГ і старосту

• Обидві посади є виборними. Голова обирається усією об’єднаною територіальною громадою, а староста – жителями відповідного старостинського округу.
• Визначений законом чіткий перелік повноважень. Як голові, так і старості вони визначають правовий статус і формують зміст службових відносин між ними в системі місцевого самоврядування.
• Участь у засіданнях виконавчого комітету, де кожен з них має право лише одного ухвального голосу. Голова ОТГ, незважаючи на його головування на засіданні виконкому, не має будь-яких інших переваг відносно решти членів виконкому, включаючи й старосту.

Що різнить голову ОТГ і старосту

• Територія, на яку поширюється їхня юрисдикція. Так, повноваження голови дозволяють їх реалізовувати на усій території об’єднаної громади, тоді як юрисдикція старости обмежується територією старостинського округу.
• Обсяг повноважень, що визначені законодавством про місцеве самоврядування.

Щодо повноважень, голова ОТГ організує роботу місцевої ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та виконкому. Підписує рішення ради та виконкому, видає розпорядження. Призначає на посади керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, комунальних підприємств.

Староста уповноважений брати участь у пленарних засіданнях ради та її постійних комісій, де має право гарантованого виступу в інтересах жителів відповідного села, селища. Також староста представляє інтереси жителів у засіданнях виконавчого комітету.

Отже, законодавчо повноваження голови ОТГ більші за повноваження старости, але це не обумовлює підпорядкування одне одному. Навіть керівництво головою виконавчим комітетом не робить усіх, хто входять до складу виконкому, його підлеглими. А оскільки староста за посадою є членом виконкому, то і він теж не є підлеглим голови.

З іншого боку, рішення ради та виконкому, які підписує голова, є обов’язковими до виконання старостою. Однак вони є актами колегіального органу влади, а не голови як суб’єкта одноосібної влади.

Щодо розпоряджень голови ОТГ, то вони не можуть безпосередньо стосуватись старости. Якщо голова, наприклад, видав розпорядження про проведення позачергового засідання виконкому, а староста прибув на нього, то це не означає підлеглість, а лише те, що староста реалізував свої повноваження, представляючи інтереси жителів у даному засіданні.

Втім голова ОТГ при потребі може звертати увагу старости на необхідність належного здійснення ним тих чи інших повноважень, але ні в якому разі не вимагати, оскільки це суперечитиме закону та принципам службових відносин.

У разі порушення старостою Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не здійснення наданих йому повноважень, голова ОТГ може внести на розгляд ради питання щодо дострокового припинення повноважень старости.

Світлана Денисенко. “Донеччина. ЗмІни”