Коротко про повноваження та обов’язки виконкому

Яка нині взаємодія Програми «U-LEAD з Європою» з органами місцевого самоврядування?

Коментує керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області Максим Ткач.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Війна триває вже три місяці й на жаль, деякі українські території захоплені окупантами. Велика небезпека нависла також над східними регіонами. Ворог майже повністю панує на Луганщині та поступово просувається Донеччиною. Водночас на захоплених територіях залишаються люди. Щоб вижити, вони мусять виходити на роботу та отримувати хоча б якийсь дохід.

Чи вважається це зрадою? У яких випадках під поняття «колаборант» можуть потрапити працівники місцевих адміністрацій, комунальних підприємств, державних установ, навчальних закладів?

Роз`яснення з цих питань заступниці Міністра юстиції України Валерії Коломієць опубліковані на сайті Укрінформ.

Два місяці тому в Україні набув чинності Закон № 2108-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)». Відповідними змінами наявний закон привели до відповідальності до реалій, що діють в умовах повномасштабної війни.

Співробітники органів влади та колабораціонізм

Валерія Коломієць чітко визначила поняття «колабораціонізм». За її інтерпретацією – це умисна діяльність, коли людина фактично робить все, аби підірвати суверенітет держави й отримати з цього собі якийсь зиск.

Наприклад, коли люди починають очолювати якісь квазіоргани міської окупаційної влади або співпрацюють з ними. Або «здають» окупантам чинних, легітимних, законних представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

Однак реалії війни є такими, що в окупованих населених пунктах продовжують працювати українські органи місцевої влади, мери, державні службовці. З точки зору закону вони не є колаборантами, якщо їх діяльність спрямована на те, щоб люди, які потрапили під окупацію, якомога менше страждали. Вони не сприяли захопленню території громади – навпаки, за можливістю організовували евакуацію мирних мешканців, доставлення гуманітарних вантажів тощо.

«Немає жодної провини, що людина керує містом або є державним службовцем чи посадовцем у місті, яке окупували, тут про колаборацію мови йти не може», – наголосила Валерія Коломієць.

Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України

Працівники комунальних підприємств

Теж саме стосується й співробітників комунальних служб, які виконують свої обов’язки в окупованих громадах. Вони продовжують працювати на своїх місцях, щоб забезпечити жителів водою, газом, електроенергією та іншими життєво важливими речами.

«Ми не можемо говорити, що люди, які опинилися в окупації, у чомусь винні, бо не припинили виконувати свої обов`язки. Про це мова абсолютно не йде. Йдеться про людей, які, маючи можливості, вчиняють активні дії для захоплення територій, і у тому числі співпрацюють з окупантом, аби ще й отримати якісь посади. Серед іншого також передають йому матеріальні ресурси. Наприклад, маючи певну посаду і певні можливості, віддають все це російській армії, щоб вона здійснювала свою антигуманну діяльність», – уточнила заступниця Міністра юстиції.

Робота освітян в окупації

Зараз педагогів, які залишилися на окупованих територіях, російські «куратори» змушують викладати за російськими програмами. Чинним законом це трактується як колабораціонізм (до 3-х років позбавлення волі).

За словами Валерії Коломієць, «освітяни самі несуть відповідальність за свої дії, і, якщо вони почнуть вести пропаганду в закладах освіти, розповідати, що, мовляв, жодної окупації немає, то, звісно, порушать закон». Тож радить педагогам звільнятись з освітнього закладу або не виходити на роботу, якщо їх примушують викладати за російською програмою.

Ось що каже закон з цього приводу: колабораційною діяльністю визнається «Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти».

Читайте також: Педагогам Донеччини створено умови для продовження роботи

Отримання зарплати в рублях – колабораціонізм?

На окупованих територіях загарбники планують запровадити розрахунки в російських рублях. Це стосується виплати зарплат, пенсій та соціальної допомоги.

«Якщо робітник гайки вкручує десь на заводі і за це зарплату отримує в рублях, то він же нічого протизаконного не чинить, цілісність України і нашу незалежність не підриває, просто у нього так складаються обставини», – пояснила Валерія Коломієць.

Наочний приклад – люди, які після 2014 року змушені були лишитися в Донецькій та Луганській областях або Криму, які зараз живуть там, працюють і отримують зарплату в рублях. Можливо, вони не дуже хотіли жити в ОРДЛО, але так склалися життєві обставини. Їх не можна засуджувати за це.

«Так і зараз – якщо людина не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною окупацією російської федерації, і якщо вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить державі, то вона просто заручник цих трагічних обставин. Так складається історично при всіх війнах», – підсумувала Валерія Коломієць.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

На облаштування служб для постраждалих від домашнього насильства шість громад Дніпропетровщини цьогоріч отримали державну субвенцію. Ця сума складає 7,5 млн грн. За державні кошти планують зробити ремонт, придбати необхідні меблі та техніку.

Консультативні служби облаштують у Васильківській, Петриківській, Покровській та Петропавлівській громадах. За необхідністю там відремонтують приміщення, а також придбають необхідні меблі та оргтехніку.

«За державний кошт створюють притулок у Дніпрі – заклад «Мамине щастя». Приміщення приведуть до ладу, закуплять меблі та необхідні речі. А для криворізького притулку придбають автомобіль для допомоги постраждалим на місцях», – розповіла заступниця голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ольга Горб.

Нині на Дніпропетровщині створено 60 центрів допомоги жертвам домашнього насильства. Загалом цьогоріч в області в спеціалізованих службах підтримку отримали понад 600 родин, що втричі більше, ніж торік.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Луганська область ламає стереотипи про непереборні розбіжності, які нібито існують між органами місцевого самоврядування, підприємцями та громадськістю. Навпаки, останнім часом в регіоні саме на партнерських засадах втілюються у життя цікаві проєкти.

Про найбільш значущі розповів голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов.

Не вороги, а партнери

Вибудовуючи партнерські відносини, громадськість намагається показати владі, що вони не є ворогами. Навпаки доводять, що працюючи в тандемі здатні надати поштовх для розвитку громади, підвищити інвестиційний потенціал та в кінцевому підсумку покращити добробут її мешканців.

«Наша організація створювалася у 2006 році як частина проєкту соціально-економічного відродження Донбасу «XXI сторіччя». Із самого початку був зроблений наголос на необхідності побудови партнерських відносин між громадськістю, владою та бізнесом. Кремінська бізнес-асоціація з одного боку була громадською організацією, а з іншого – складалася з представників малого та середнього підприємництва. Тож в рамках своєї діяльності ми почали представляти інтереси бізнесу в органах влади. І поступово така взаємодія почала давати ефект», – згадує Андрій Сімонов.

Голова громадської організації «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов

Зусиллями Кремінської бізнес-асоціації були втілені у життя громадські ініціативи, спрямовані на створення у регіоні умов, сприятливих для ведення підприємницької діяльності. Зокрема, під час розробки регуляторних актів знаходили такі компромісні рішення, що задовольняли бізнес і водночас були на користь громадам. Також було розроблено Стратегію розвитку тодішнього Кремінського району.

У процесі децентралізації утворилася Кремінська об’єднана громада. Після виборів сформувалися нові органи влади, до міської ради увійшли представники різних політичних сил. Тобто до міського самоврядування додалося більше політики. Щоб продовжити конструктивне співробітництво, Кремінська бізнес-асоціація ініціювала підписання меморандуму про співпрацю між громадськістю та міським головою.

Таким чином чотирнадцять громадських організацій разом з місцевою владою зобов’язалися виконувати задачі Стратегії. А враховуючи представництво підприємців у Кремінській бізнес-асоціації, продовжили працювати у зв’язці «влада-бізнес-громада».

«Ми створили потужні дорадчі органи при міській раді – Громадську раду та Раду підприємців, до якої увійшло багато представників малого та середнього бізнесу. Тепер жоден регуляторний акт не приймається без обговорення Радою підприємців. В результаті іноді влада йде на поступки, а іноді бізнес. Оскільки є розуміння, що від наповнення бюджету податками залежить добробут громади», – зазначив Андрій Сімонов.

Робота на обласному рівні

Діяльність Кремінської бізнес-асоціації не обмежується рамками громади – деякі проєкти поширюються на всю Луганську область. Наприклад, у 2020 році через запровадження карантину малий та середній бізнес регіону опинився у вкрай важкій ситуації. Тоді ГО «Кремінська бізнес-асоціація» спільно з Луганською обласною державною адміністрацією запровадили ініціативу на підтримку місцевих товаровиробників «Вироблено на Луганщині. Луганщина моя».

Вони домовилися з власниками торгових мереж про маркування місцевої продукції, щоб привернути до неї увагу покупців. Були вироблені стікери та наліпки, якими на полицях магазинів позначались продукти луганського виробництва. Також локальні товари активно популяризувались у ЗМІ, за допомогою зовнішньої реклами, оголошень у транспорті, на різноманітних ярмарках та фестивалях.

Каталог товаровиробників Луганщини був випущений у розпал карантину

Цього року у рамках реалізації проєкту «Robota для громади» у Привільському професійному ліцеї відкрився навчальний центр з підготовки зварювальників. Фінансування на придбання новітнього обладнання було надано за Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Грантоотримувачем виступила ГО «Кремінська бізнес-асоціація», для якої це був перший досвід публічно-приватного партнерства. Завдяки йому у Лисичанську з’явилась потужна база для підготовки кваліфікованих робітників, потрібних у регіоні та за його межами.

За сприяння Кремінської бізнес-асоціації на Луганщині готують кадри для місцевих підприємств

Нещодавно асоціація долучилася до проєкту «Розвиток співпраці територіальних громад Луганської області у галузі локального туризму», який втілюється громадськими організаціями, профільним департаментом Луганської облдержадміністрації та за підтримки ПРООН. Налагоджено взаємодію між Біловодською, Кремінською та Марківською громадами у сфері туризму, розкриття інвестиційного потенціалу, посилення конкурентоспроможності.

За проєктом «Кремінна – безпечне смарт-місто» був відкритий притулок для людей, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Реалізовувала проєкт ГО «Кремінська бізнес асоціація». Будівлю під притулок виділили з комунальної власності, гроші на її ремонт отримали за Програмою ООН.

«Зазвичай, перед тим, як ініціювати ті чи інші задуми, ми вивчаємо потреби громад. Для цього залучаємо молодіжні громадські організації. Шляхом опитування дізнаємося, що люди хочуть покращити у своєму місті. За таких умов нами були втілені декілька важливих безпекових проєктів – встановлення світлофорів і камер відеоспостереження, облаштування лежачих поліцейських та пішохідних переходів пандусного типу, проведення вуличного освітлення», –  перелічив Андрій Сімонов.

За його словами, без налагодженої взаємодії між бізнесом, владою та громадськістю неможливо було б реалізувати більшість з цих ініціатив.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні відбулося укрупнення районів. Зокрема, в Донецькій області замість 13 районів, що існували на підконтрольній території, залишилося 5 районів.

Окрім того, в процесі децентралізації суттєво поменшало повноважень у районній владі – більшість функцій та фінансів передано на рівень територіальних громад.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2020 року громадяни обирали, в тому числі, й депутатів до нових районних рад. Хоча з того часу пройшло півтора місяця, новоутворені райради тільки-но починають працювати.

Повноваження та гроші

Згідно з концепцією реформи місцевого самоврядування, все більше питань люди мають вирішувати в своїх громадах, а ні «в районі». Тому роль районів і районних рад суттєво зменшилася. На районному рівні залишилися ті повноваження, які потрібні для забезпечення функціонування державних органів на місцях, а також для утримання об’єктів, що належать до комунальної власності даного району.

Районні ради, як представницькі органи, виражають спільні інтереси мешканців громад, які входять до складу району. Депутати райрад формують Програму соціально-економічного розвитку та затверджують бюджет району, який розробляє відповідна районна державна адміністрація. Після ухвалення бюджету райрада контролює його виконання та використання коштів за призначенням, а у разі необхідності – вносить зміни до окремих статей.

Бюджети районів наповнюються за рахунок власних доходів. Це податки на прибуток підприємств, засновником яких є райрада, орендна плата за комунальне майно райрад, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, які видають районні адміністрації.

Видатки районних бюджетів спрямовуються на утримання підприємств, установ і організацій, які не були передані на баланс територіальних громад і залишилися у власності райради. Зазвичай це районні лікарні, заклади освіти, будинки культури та підприємства, що надають комунальні послуги населенню.

Окрім цих загальних положень, остаточно повноваження районних рад були визначені 6 грудня 2020 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Він дав можливість розпочати роботу районних органів місцевого самоврядування, врегулював питання передачі та правонаступництва комунального майна, фінансування комунальних закладів, виконання бюджетів районів тощо. А отже, можуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані депутати районних рад.

Райради Донеччини працюють без поспіху

Районним депутатам залишаються лічені дні, щоб прийняти важливі рішення щодо бюджетів, управління комунальним майном, кадрових питань. Незважаючи на це, деякі райради тільки розпочинають свою роботу.

Краматорська районна рада

Перше засідання першої сесії Краматорської райради відбулося 7 грудня. Новообрані депутати прийняли присягу та набули повноважень. До складу ради увійшло 54 депутати.

Друге засідання першої сесії заплановано на 18 грудня. На ньому депутати таємним голосуванням оберуть голову райради та його заступника, а також затвердять персональний склад постійних комісій та ухвалять регламент роботи райради.

Засідали депутати у сесійній залі Краматорської міськради, утім наполягають на тому, щоб районним органам місцевого самоврядування виділили окреме приміщення. Раніше Краматорського району не існувало, тож не було необхідності визначатися з місцем розміщення його органів.

Бахмутська районна рада

До складу Бахмутської райради увійшло 36 депутатів, а не 42, які обиралися. Справа в тому, що серед кандидатів були ті, хто балотувався та пройшов і в міську, і в районну раду. Після оголошення результатів виборів вони визначилися, де саме будуть працювати.

На перше засідання новообрані депутати зібралися 19 листопада у звичному місці – будівлі колишньої райради. Працювали оперативно – склали присягу, сформували комісії та обрали керівництво. Головою Бахмутської райради стала Світлана Кіщенко, яка 10 останніх років працювала секретарем Бахмутської міської ради.

Бахмутська районна рада працює у звичному приміщенні

Маріупольська районна рада

Перше засідання першої сесії Маріупольської райради відбулося 2 грудня у міському палаці культури «Український дім». Постійного місця для роботи новоствореної ради поки що немає.

Утім депутати встигли прийняти присягу, набути повноважень, створити комісії та визначитись з керівництвом. За результатами таємного голосування головою Маріупольської райради став Степан Масхма, екс-секретар маріупольської міськради. На наступному засіданні депутати планують затвердити регламент і розпочати роботу над бюджетом району.

Покровська районна рада

Депутати укрупненого Покровського району зібралися на перше засідання першої сесії 9 грудня, у приміщенні Центру культури та дозвілля селища Новоекономічне.

До складу Покровської райради увійшли 54 депутати, з них були присутні та склали присягу 53 з них. Новообрані депутати визначилися зі складом постійних комісій та обрали голову райради – ним став Юрій Ключка.

Також почали розглядати питання щодо реорганізації Добропільської, Мар’їнської та Ясинуватської райрад, які приєдналися до новоствореної Покровської районної ради.

Волноваська районна рада

За результатами виборів до Волноваської райради увійшли 40 депутатів з 42-ох, що обиралися. Однак новий депутатський корпус поки що не приступив до роботи. Проте продовжувала активно працювати рада минулого скликання, провівши останню позачергову сесію 26 листопада, через місяць після дня голосування.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»