Нові райони та вибори по-новому

Позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування 35% українців. Натомість 60% висловилися негативно.

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у повідомленні, якщо давати додаткові пояснення щодо голосування онлайн, то 71% обирають варіант із критичним ставленням, бо це створює ризики фальсифікацій. Натомість 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії. У 2023 році на аналогічне запитання 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які мали позитивне ставлення). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими, які проживали на контрольованій українським урядом території. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% – для показників, близьких до 10%, 2,4% – для показників, близьких до 5%.

На проведенні виборів після остаточної мирної угоди та повного завершення війни наполягають 57% українців. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Крім цього, 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню. У вересні таких так відповіли 11%. Якщо буде припинення вогню та отримання гарантій безпеки, то 25% підтримують проведення виборів. Як йдеться у повідомленні, у вересні було 22%.

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводилося з дорослими з 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

Вісімнадцять територіальних громад у Донецькій та Луганській областях управляються військово-цивільними адміністраціями. Це ті громади, де не проходили місцеві вибори восени 2020 року, а керувати територією потрібно. Чим обмежені можливості ВЦА у порівнянні з місцевими самоврядуванням?

Перші ВЦА на сході України

Перші Військово-цивільні адміністрації (ВЦА) на території східної частини України з’явились у березні 2015 року. Указом Президента  України тоді створили дві обласні ВЦА: Донецьку та Луганську, 5 районних ВЦА: у тодішніх Волноваському, Мар’їнському районах Донецької області та Новоайдарському, Попаснянському та Станично-Луганському районах Луганської області. Сім ВЦА було місцевого рівня: в містах Авдіївка, Вугледар, Красногорівка Донецької області та сільські та селищні ВЦА на Луганщині.

До кінця 2015 року кількість ВЦА була збільшена. У серпні були утворені ВЦА у Мар’їнці та Комінтерново, Рубіжному, Лисичанську, а також шість районних ВЦА у Донецькій області.

Без права на об’єднання

Того ж 2015 року восени відбулись перші вибори в об’єднані територіальні громади, так з’явились перші на Донеччині Шахівська сільська, Лиманська міська та Черкаська селищна об’єднані територіальні громади. Перші вибори були стартом реформ децентралізації в Україні.

Починаючи з 2015 року ті території, де були створені ВЦА, не мали можливості об’єднуватись у громаду. Такі повноваження не були покладені на ВЦА. До того ж в законі про добровільне об’єднання територіальних громад рішення про об’єднання мають право приймати тільки місцеві ради. А значить, усі ці території, де функціонували військово-цивільні адміністрації, були позбавлені можливості брати участь у процесах децентралізації та пов’язаних з нею реформах, у тому числі  – в реформі адміністративно-територіального устрою.

«Військово-цивільні адміністрації вводились як тимчасові органи, спочатку лише на один рік, щоб управляти територіями. Законом були встановлені повноваження ВЦА. Але серед них не було повноваження приймати рішення про об’єднання. Це можуть робити лише місцеві ради, – пояснює керівник Донецького офісу Програми U–LEAD з Європою» Максим Ткач. –  У законі, за яким відбувалось добровільне об’єднання тергромад, також не була пописана норма, що ВЦА можуть проводити процеси об’єднання. Загалом ВЦА як державний орган з певними повноваженнями є тимчасовим  інститутом».

Вугледарська ВЦА, яку створили в березні 2015 року, проіснувала лише кілька місяців. На Донеччині це  було єдине місто з військово-цивільною адміністрацією, де восени 2015 року дозволили провести чергові місцеві вибори. Призначений президентом керівник ВЦА Андрій Сілич тоді переміг на місцевих виборах і став Вугледарським міським головою. Створити ОТГ вдалось лише у 2019 році, скориставшись спрощеною процедурою для міст обласного значення приєднувати суміжну сільську територію.

На Луганщині чергові місцеві вибори у 2015 році дозволили провести в Рубіжному та Лисичанську, де також були введені ВЦА. Отже, існування там військово-цивільних адміністрацій було коротким. Коли місцеві ради та голова після виборів приступили до роботи, ВЦА були ліквідовані. Об’єднатись у громади тут змогли лише у 2020 році, коли місцеві вибори пройшли за новим адміністративно-територіальним устроєм.

Нові ВЦА та причини їх створення

Процес створення та ліквідації ВЦА різного рівня тривав і надалі. У 2016 році, наприклад, ліквідували вісім районних ВЦА у обох регіонах. У 2017 році створили ВЦА міста Торецьк. Це місто було в переліку тих, де не можна було проводити місцеві вибори  з безпекових питань. Саме тому керувати містом продовжував міський голова та міська рада, обрані ще в 2010 році. А коли у 2016 році тодішній голова був відсторонений міською радою, а депутати не змогли збиратись і керувати містом, то там рішенням президента ввели ВЦА.

У 2019 році були створені ВЦА міста Волноваха на Донеччині та міста Щастя на Луганщині. У цих населених пунктах також не було виборів у 2015 році, через безпекові питання.

Найновіша військово-цивільна адміністрація, 19-та на два регіони, з’явилась у Слов’янську – це сталося в травні 2021 року. Хоча у 2020 році тут і відбулися вибори, проте депутати кілька місяців не приймали рішення щодо створення органів управління та не вирішували поточні питання. Міський голова Вадим Лях звернувся до вищих органів влади з проханням ввести в громаді ВЦА, щоб мати можливість приймати управлінські рішення. Прохання міського голови не тільки задовольнили, але й призначили Вадима Ляха керівником.

Громади без виборів

Вибори у 2020 році відбулись у громадах, території яких затвердив Кабмін. Але на частині території вибори не проводились через близькість до лінії розмежування. Ці території також стали громадами. І поки не ввели ВЦА, там діяли обрані раніше місцеві ради.

У лютому 2021 року були створені аж 18 ВЦА в Донецькій та Луганській областях для управління громадами за новим адміністративно-територіальним устроєм. Це саме ті громади, де не були проведені вибори. До речі, у Вугледарі, де громада функціонувала з 2019 року, знов ввели ВЦА. Адже там не проводили вибори восени 2020 року.

І хоча військово-цивільні адміністрації в нових громадах були створені ще на початку 2021 року, реорганізаційні процеси там тривають й досі. Управляти територіями продовжували раніше обрані місцеві ради та голови аж до тих пір, поки туди не призначать керівника ВЦА. Тільки в такому випадку ВЦА починала повноцінну роботу. Улітку керівники ВЦА були призначені у Світлодарській міській та Мирненській селищній громадах на Донеччині. У Вугледарській міській громаді досі не призначений керівник ВЦА.

Керівником Сартанської ВЦА став обраний на позачергових виборах у 2016 році  Сартанський  селищний голова Олександр Куркчки. Ці роки він очолював Сартанську селищну раду. І був призначений керівником ВЦА вже Сартанської територіальної громади.

Рівні можливості

«Усі громади, де були вибори й обрані місцевий голова та рада, де не було виборів і призначена ВЦА, отримали рівні можливості, – коментує Максим Ткач. – Головна фінансова перевага від створення об’єднаної громади – 60% ПДФО залишалось у місцевому бюджеті. Це особливо було актуальним для сільських та селищних громад. Бо міста обласного значення й без того залишали у своїх бюджетах ті ж самі 60% ПДФО. Коли в Україні були створені територіальні громади, то всі вони з 2021 року стали залишати собі в місцевому бюджеті 60% ПДФО. І не важливо – ВЦА там чи органи місцевого самоврядування».

Але певні відмінності від органів місцевого самоврядування усе ж таки існують. Наприклад, щодо управління майном чи землею. ВЦА не можуть відчужувати майно та землю територіальної громади, передавати в іншу власність чи продавати. Може тільки здавати в оренду терміном до 5 років. Повне управління майном  – тільки органами місцевого самоврядування та обраної місцевої ради.

Інша відмінність – прийняття управлінських рішень. Якщо функціонує місцева рада, то депутати приймають певні рішення щодо життєдіяльності громади, голосуючи на сесіях місцевої ради. Там, де громадою управляє ВЦА, рішення одноосібно приймає керівник військово-цивільної адміністрації.

Проте на тих територіях, де введені ВЦА, уже втілюють елементи місцевої демократії. Серед них такий інструмент, як бюджет участі. Його уперше застосувала Волноваська ВЦА, ще до створення об’єднаної громади. У форматі об’єднаної територіально громади бюджет участі запровадили, наприклад,  Торецька, Авдіївська ВЦА на Донеччині, Щастинська ВЦА на Луганщині.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні відбулося укрупнення районів. Зокрема, в Донецькій області замість 13 районів, що існували на підконтрольній території, залишилося 5 районів.

Окрім того, в процесі децентралізації суттєво поменшало повноважень у районній владі – більшість функцій та фінансів передано на рівень територіальних громад.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2020 року громадяни обирали, в тому числі, й депутатів до нових районних рад. Хоча з того часу пройшло півтора місяця, новоутворені райради тільки-но починають працювати.

Повноваження та гроші

Згідно з концепцією реформи місцевого самоврядування, все більше питань люди мають вирішувати в своїх громадах, а ні «в районі». Тому роль районів і районних рад суттєво зменшилася. На районному рівні залишилися ті повноваження, які потрібні для забезпечення функціонування державних органів на місцях, а також для утримання об’єктів, що належать до комунальної власності даного району.

Районні ради, як представницькі органи, виражають спільні інтереси мешканців громад, які входять до складу району. Депутати райрад формують Програму соціально-економічного розвитку та затверджують бюджет району, який розробляє відповідна районна державна адміністрація. Після ухвалення бюджету райрада контролює його виконання та використання коштів за призначенням, а у разі необхідності – вносить зміни до окремих статей.

Бюджети районів наповнюються за рахунок власних доходів. Це податки на прибуток підприємств, засновником яких є райрада, орендна плата за комунальне майно райрад, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, які видають районні адміністрації.

Видатки районних бюджетів спрямовуються на утримання підприємств, установ і організацій, які не були передані на баланс територіальних громад і залишилися у власності райради. Зазвичай це районні лікарні, заклади освіти, будинки культури та підприємства, що надають комунальні послуги населенню.

Окрім цих загальних положень, остаточно повноваження районних рад були визначені 6 грудня 2020 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Він дав можливість розпочати роботу районних органів місцевого самоврядування, врегулював питання передачі та правонаступництва комунального майна, фінансування комунальних закладів, виконання бюджетів районів тощо. А отже, можуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані депутати районних рад.

Райради Донеччини працюють без поспіху

Районним депутатам залишаються лічені дні, щоб прийняти важливі рішення щодо бюджетів, управління комунальним майном, кадрових питань. Незважаючи на це, деякі райради тільки розпочинають свою роботу.

Краматорська районна рада

Перше засідання першої сесії Краматорської райради відбулося 7 грудня. Новообрані депутати прийняли присягу та набули повноважень. До складу ради увійшло 54 депутати.

Друге засідання першої сесії заплановано на 18 грудня. На ньому депутати таємним голосуванням оберуть голову райради та його заступника, а також затвердять персональний склад постійних комісій та ухвалять регламент роботи райради.

Засідали депутати у сесійній залі Краматорської міськради, утім наполягають на тому, щоб районним органам місцевого самоврядування виділили окреме приміщення. Раніше Краматорського району не існувало, тож не було необхідності визначатися з місцем розміщення його органів.

Бахмутська районна рада

До складу Бахмутської райради увійшло 36 депутатів, а не 42, які обиралися. Справа в тому, що серед кандидатів були ті, хто балотувався та пройшов і в міську, і в районну раду. Після оголошення результатів виборів вони визначилися, де саме будуть працювати.

На перше засідання новообрані депутати зібралися 19 листопада у звичному місці – будівлі колишньої райради. Працювали оперативно – склали присягу, сформували комісії та обрали керівництво. Головою Бахмутської райради стала Світлана Кіщенко, яка 10 останніх років працювала секретарем Бахмутської міської ради.

Бахмутська районна рада працює у звичному приміщенні

Маріупольська районна рада

Перше засідання першої сесії Маріупольської райради відбулося 2 грудня у міському палаці культури «Український дім». Постійного місця для роботи новоствореної ради поки що немає.

Утім депутати встигли прийняти присягу, набути повноважень, створити комісії та визначитись з керівництвом. За результатами таємного голосування головою Маріупольської райради став Степан Масхма, екс-секретар маріупольської міськради. На наступному засіданні депутати планують затвердити регламент і розпочати роботу над бюджетом району.

Покровська районна рада

Депутати укрупненого Покровського району зібралися на перше засідання першої сесії 9 грудня, у приміщенні Центру культури та дозвілля селища Новоекономічне.

До складу Покровської райради увійшли 54 депутати, з них були присутні та склали присягу 53 з них. Новообрані депутати визначилися зі складом постійних комісій та обрали голову райради – ним став Юрій Ключка.

Також почали розглядати питання щодо реорганізації Добропільської, Мар’їнської та Ясинуватської райрад, які приєдналися до новоствореної Покровської районної ради.

Волноваська районна рада

За результатами виборів до Волноваської райради увійшли 40 депутатів з 42-ох, що обиралися. Однак новий депутатський корпус поки що не приступив до роботи. Проте продовжувала активно працювати рада минулого скликання, провівши останню позачергову сесію 26 листопада, через місяць після дня голосування.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Проведенням другого туру виборів Слов’янського міського голови практично завершилося формування оновлених органів місцевого самоврядування Донецької області.

Основні змагання кандидатів у мери та до місцевих рад відбулися 25 жовтня. Після підрахунку голосів сталі відомі прізвища обраних місцевих і районних депутатів, а також голів рад. І лише у двох містах були оголошені повторні вибори очільників громад.

Краматорськ формує органи управління містом

У Краматорську «другий тур» виборів міського голови пройшов 15 листопада при рекордно низькій явці, всього 23,1%. Переміг Олександр Гончаренко, виборовши перемогу у діючого мера Андрія Панкова. Новообраний міський голова вже приступив до виконання своїх обов’язків, склавши присягу на першій сесії Краматорської міськради.

Наразі готується друге засідання сесії, на якому депутати будуть обирати секретаря міської ради, створювати постійні комісії та визначати їх персональний склад. Також розглядатимуть питання щодо затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами, формуватимуть кількісний та персональний склад виконавчого комітету.

Змагання опозиційних кандидатів у Слов’янську

Сусідній Слов’янськ обирав мера через тиждень, 22 листопада. До другого туру увійшли: кандидат від «Опозиційного блоку» Вадим Лях (діючий мер) і кандидат від «Опозиційної платформи – За життя» Павло Придворов. Останній, до речі, лідирував у першому турі з невеличкім відривом в один відсоток. Однак під час повторного голосування слов’янці надали перевагу Вадиму Ляху. Його підтримали 60,87% виборців, які прийшли на дільниці. Явка склала понад 32%.

Вибори Слов’янського міського голови відзначилися доволі брудною кампанією, що вилилася у «війну компроматів». Чисельні порушення були зафіксовані напередодні та в день голосування. Детальніше про них розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА на пресконференції в Антикризовому медіа-центрі.

Ще за два тижні до повторного голосування у міській територіальній виборчій комісії відбулося десять замін членів комісії. В одному випадку ротація відбулася тричі.

«Голову ТВК Надію Петрову, яка працювала під час першого туру, спочатку замінили на іншу особу, а вже наступного дня постановою Центрвиборчкому знов повернули на посаду», – повідомила Ольга Попченко, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Донецькій області.

«Родзинкою» другого туру виборів слов’янського мера став розіграш iPhone-12, оголошений напередодні громадською організацією «Платформа ініціатив Теплиця». Виборцям віком від 18 до 45 років запропонували зробити селфі біля скриньки для вкидання бюлетенів і викласти фото на власній сторінці в соцмережі з хештегом «Славянск выбирает».Таким чином організатори конкурсу намагалися підвищити активність саме молодих виборців.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували порушення виборчого законодавства  напередодні та в день голосування.

«Перед проведенням повторного голосування обидва кандидати вели активну агітацію, яка не припинилася ані в «день тиші», ані в день виборів. Опора зафіксувала рекламні ролики обох кандидатів, викладені на YouTube-каналі 21 листопада. Безпосередньо у день виборів на зовнішніх носіях залишилася друкована реклама. Про всі факти було повідомлено поліцію», – сказала Наталія Боровська, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області.

Також до спостерігачів надходили повідомлення про події, що можуть свідчити про ймовірний підкуп виборців – громадянам телефонували та пропонували голосувати за певного кандидата за грошову винагороду.

Непоодинокими були й спроби сфотографувати бюлетень у кабінках для голосування. Можливо, на це вплинула акція з розіграшом iPhone-12, але в будь-якому разі на порушників складалися адміністративні протоколи. Правоохоронці з’ясовували обставини та переглядали телефони, чи відправлялися ці фото комусь через месенджери.

За інформацією начальника Слов’янського відділу поліції Станіслава Загурського, всього надійшло 17 заяв і повідомлень про ймовірні порушення виборчого законодавства. За всіма проводиться перевірка.

Тож про масові порушення, що могли вплинути на результати виборів у Слов’янську, не йдеться. Тепер новообрані депутати разом з міським головою визначатимуться з керівними посадами в раді та у виконавчому комітеті.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»