Релокована зі сходу культура тримає свій фронт у безпечних регіонах
«Культурний кордон: чи став він більш чітким під час війни?» – відповідь на це питання Антикризовий медіа-центр шукав разом зі спікерами під час онлайн-ефіру в останній день вересня. Серед запрошених були й представники релокованих з Луганщини та Донеччини закладів культури.
Попит на українську класику
Луганська обласна філармонія була вимушена евакуюватись з Сєвєродонецька на початку березня до Львова. Це вже друге переселення філармонії, бо вісім років тому були змушені їхати з Луганська. Музиканти виїхали і почали відновлювати роботу, репетиції проводили у музичній школі, самі облаштувались у гуртожитку. Виступи відновили вже 1 квітня в органному залі, їздять з концертами по Україні, та закордон.
Ігор Шаповалов, директор Луганської обласної філармонії, зазначає, що вже встигли двічі побувати в Європі на фестивалях: у Словаччині та Австрії. Мали можливість спілкуватись з великою кількістю журналістів з різних європейських країн.
Джерело: Луганська обласна філармонія
«Це дуже важливо доносити до простих людей інформацію про ситуацію в Україні, просити допомоги зброєю та фінансово країні в стані війни. Зраз Україна боронить усю Європу», – каже Ігор Шаповалов.
Луганську філармонію прихистили в органному залі у Львові, керівництво закладу надає усіляку підтримку: надрукувати ноти, забезпечити роботу офісу та з іншими питаннями.
Також філармонія підписала угоду про співпрацю з хоровою капелою «Трембіта». Періодично робить з ними деякі проекти, має можливість у них на базі проводити репетиції, коли в органному залі заходи.
Чи став культурний кордон став більш чітким після повномасштабного наступу? На це питання Ігор Шаповалов відповів так:
«До цих подій українською музикою опікувались тільки в Україні і то дуже мало організацій. А зараз дуже великий попит на українську класичну музику, з-за кордону звертаються оркестри, щоб взяти в свій репертуар матеріал українських композиторів».
Джерело: Луганська обласна філармонія
Колекція Перемоги від краєзнавчого музею
Двічі переселенець – Луганський обласний краєзнавчий музей. У 2015 році музей був змушений поїхати з окупованого Луганська до до свого філіалу у Старобільську. У 2022 році переїзд був далі, луганський музей опинився у Львівському меморіальному музеї «Територія терору»
Фото: суспильне музей
Джерело: Суспільне
Тепер два заклади разом формують колекцію Перемоги, збираючи артефакти російсько-української війни з передової.
Директорка краєзнавчого музею Олеся Мілованова згадує, що за пару тижнів до повномастабного вторгнення розуміли, що буде загроза. Почали підготовку до евакуації, підготували у підвалі приміщення, бо не знали, як воно буде. Старобільськ окупували з перших днів, тож музейники знесли предмети до підвалу, бо боялись обстрілів та знищення. Навіть в окупації пробирались в музей і ховали все, бо в музеї були експонати з АТО, матеріали по загиблим та сім’ям, через цю інформацію могли бути переслідування.
Олесю з дитиною вивозили вже українські військові у квітні, коли звичним способом евакуюватись уже було неможливо. Так сталось, що директорка музею опинилась поруч зі збитим російським літаком. Парашют звідти став першим експонатом у новій колекції Перемоги, яку почали формувати у Львові.
Джерело: Луганський краєзнавчий музей
Сходити на схід через мистецтво
Культурологиня з Краматорська Віра Шелест разом з однодумцями та волонтерами вивезла з Донеччини картини місцевих художників. Мала на меті зберегти твори мистецтва, які з часом матимуть неабияке значення. Частина вивезених картин зберігається в орендованій квартирі в Черкасах.
З державними музеями не склалось: вони мають свої протоколи поводження з картинами, які обліковані в закладах. Але ж твори мистецтва зберігаються не тільки в музеях, а й приватних колекціях, майстернях художників ,які вимушені були тікати від війни.
«Відгукнулись волонтери та айтішники, вони давали гроші. На схід везли гуманітарку, а звідти в пустих бусіках вивозили картини, – розповідає Віра Шелест. – Були й певні виклики: як на блокпостах пояснити, що з нами картини, що це не пограбування, треба було створювати документи, які підтверджували право на вивіз. Деякі картини поїхали на захід, деякі залишились у Черкасах».
Серед врятованих від війни картин – роботи Ольги Сабадін з Костянтинівки, Артура Новікова з Краматорська, роботи з пленера у Прелесному, з Часів Яру та Бахмута.
Тепер з роботами художників Донеччини будуть знайомити черкащан. У палаці молоді вже була виставка до Дня Конституції художників Ольги Сабадін та Артура Новікова. Серед планів Віри Шелест – організація антивиставки.
«До галерей приходить мало людей. А якщо картини будуть у просторах, куди люди приходять, то таким чином зустріч з мистецтвом буде м’якою та безпосередньою. Наприклад, у кафе або під час концертів, – говорить культурологиня. – Разом з Луганською бібліотекою плануємо літературні зустрічі, через творчість наших поетів розказати про схід словами Сергія Жадана, Олексія Чупи, Люби Якимчук. Це така задумка запросити черкащан сходити на схід через мистецтво».
Мандрівна бібліотека
Луганська обласна універсальна наукова бібліотека – також двічі переселенка. Спочатку з Луганська до Старобільська, а тепер заклад відновлює свою роботу в Черкасах.
Директорка бібліотеки Світлана Моісєєва розповідає, що попереджені про загрозу були за два-три дні до початку. 24 лютого зранку вивезли документи з бібліотеки, на роботу з тих під не ходили, коли місто окупували.
З часом стало зрозумілим, що треба евакуюватись. До середини квітня люди виїжджали комерційними перевізниками, бо організованої евакуації не було. Співробітники бібліотеки їхали хто куди, Світлана Моїсєєва поїхала до Черкас, куди з 2014 року виїхав її син.
Коли всі виїхали, постало питання відновлення роботи бібліотеки. Вирішили почати працювати в дистанційному режимі, бо навіть не було такого, щоб дві людини в одному місті опинились.
Джерело: Луганська ОУН_Б
«Це не було, як в 2014 році. Ми мали багато матеріалів в електронному вигляді, люди виїхали зі своїми ноутбуками, зберегли електронний каталог, базу даних читачів», -розповідає директорка бібліотеки.
Через ковідний карантин бібліотека навчилась досвіду послуг в онлайн-режимі. Тож у евакуації відновили ведення усіх інформаційних ресурсів. Робота з користувачами не припинялась. Це онлайн – тренінги з кібербезпеки, медійна школа, навчання команд, як позиціонувати бібліотеку в мережі Інтертнет.
Джерело: Луганська ОУН_Б
До повномасштабного наступу в бібліотеці було 17 груп для дітей з програмування, уже в квітні деякі з них відновили роботу з тими ж дітьми, з якими працювали в Старобільську. Коло звузилось, але бібліотека продовжила бути на зв’язку зі своїми користувачами.
«Позбулись послуги читання, бо нема книг, але продовжили вести книжкові огляди, перейшли до рекомендацій, що почитати. Втратили заходи «наживо»: зустрічі з письменниками, молодіжні тусовки, бо нема приміщення», – каже Світлана.
Рішенням Черкаської ОВА Луганська бібліотека базується на базі Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва імені Симоненка. А знаходиться у Черкаському обласному молодіжному ресурсному центрі, де їм надали кімнату для проведення зустрічей працівників бібліотеки та можливість проводити заходи.
Джерело: Луганська ОУН_Б
Молодіжний центр проводить багато заходів для молоді, отже бібліотека-переселенка активно включилась до цих заходів. Уже проводили квартирник, заняття з йоги, на жовтень готують тренінги з медіаграмотності та майстер-класи, психологічні студії.
Джерело фото на головній – Суспільне. Донбас
Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
