“ВГА хороши во время кризиса, но не на постоянной основе”, – юрист

З початку бойових дій на більшості територій Донецької та Луганської областей фактично припинили роботу органи місцевого самоврядування. Тривалий час вони не виконували свої повноваження. Депутати місцевих рад та очільники виконавчої влади або розбіглися, або самоусунулися від роботи. 

За таких умов у 2014 році Донецьку обласну державну адміністрацію спочатку перенесли із захопленого проросійськими бойовиками Донецька до Маріуполя. Керувати областю було призначено Сергія Таруту.

Невдовзі офіс губернатора переїхав до Краматорська. З березня 2015 року Донецька ОДА функціонує як Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. Вона була утворена згідно прийнятого Верховною Радою Закону України «Про військово-цивільні адміністрації». 

Дія Закону спочатку продовжувалася на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення, але не більше ніж на три роки з дня набрання ним чинності. Проте згодом це обмеження прибрали. Тож до нинішнього часу Донецькою та Луганською областями керують обласні військово-цивільні адміністрації.

Указ щодо утворення військово-цивільних адміністрацій в Луганській та Донецькій областях, а також в окремих районах та населених пунктах цих областей був виданий Президентом України наприкінці 2015 року. 

За законом, військово-цивільні адміністрації створюються задля забезпечення життєдіяльності відповідних територіальних громад і вирішення питань місцевого значення.

В області ВЦА утворюються у разі нескликання сесії ради у встановлені строки або для керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки. Донецька обласна рада не проводить сесії з вересня 2014 року. 

Таким чином, керівництво областю здійснюється виключно військово-цивільною адміністрацією, без урахування рішень колегіального органу – обласної ради. Донецька ВЦА одноосібно розпоряджується бюджетом у розмірі більш ніж 5 мільярдів гривень, складаючи його виключно на підставі запитів своїх структурних підрозділів.

Також встановлює тарифи на комунальні та транспортні послуги, вирішує земельні питання, управляє комунальним майном і обласними комунальними закладами освіти, охорони здоров’я, культури та спорту.

Навіть ті проєкти, що громади області подають на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, відбирає відповідний департамент, а затверджує керівник ВЦА.

Приблизно раз на місяць скликається колегія Донецької обласної державної адміністрації. Але її засідання ніяким чином не можуть замінити засідання ради, де рішення приймаються колегіально, з відкритим обговорюванням. Колегія є консультативно-дорадчим органом. Тобто – просто місцем для погодженого вирішення питань.

Тем не менш на колегії обласної ВЦА можна обговорити питання, по яким нема розуміння щодо однозначного рішення. Тому в її роботі варто брати участь громадським активістам та журналістам.

Військово-цивільну адміністрацію області очолює керівник, призначений на цю посаду Президентом України. Посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями, співробітниками правоохоронних органів за поданням Командувача об’єднаних сил (раніше – Антитерористичної операції).

Призначення заступників керівників ВЦА та керівників підрозділів таких адміністрацій здійснюються без конкурсного відбору. З 2016 року діє норма, що керівник ВЦА приймає рішення про тимчасове збільшення вдвічі посадових окладів працівникам адміністрації. 

Повноваження військово-цивільних адміністрацій області починаються у день набрання чинності указу Президента України про їх утворення і припиняються у день відкриття першої сесії відповідної ради.

Першим очільником Донецької ВЦА став генерал внутрішніх військ Олександр Кіхтенко, який був звільнений з посади у червні 2015-го. Понад три роки керував областю Павло Жебрівський, який мав доволі віддалене відношення до військової служби. Майже на рік його змінив генерал СБУ Олександр Куць. Наразі Донецьку обласну ВЦА очолює військовий прокурор Павло Кириленко.  

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Наприкінці липня Президент України Володимир Зеленський двома своїми указами з різницею у два дні постановив утворити військово-цивільні адміністрації (ВЦА) міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ Луганської області. Відповідні укази розміщено на сайті глави держави, вони набули чинності з дня опублікування.

Причин такого рішення в указах Президента не зазначено, але відомо, що ініціював процес голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай. Звернення щодо утворення ВЦА міст Сєвєродонецьк і Лисичанськ очільник області подавав ще раніше, посилаючись на бездіяльність місцевих органів влади.

Тимчасова відсутність місцевого самоврядування

Останнім часом у Сєвєродонецьку та Лисичанську фактично не працювали місцеві органи влади. Починаючи з весни цього року у містах не проводилися сесії міських рад. Це повністю паралізувало процес прийняття рішень щодо розподілу бюджетних коштів і вирішення нагальних проблем життєзабезпечення міст.   

«Депутати фактично усунулися від виконання своїх обов’язків. Політичні сварки між ними спричинили величезні проблеми пересічним мешканцям. Вони незадоволені місцевою владою, тому необхідно нагально навести лад», – заявив на брифінгу Сергій Гайдай.

Голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай

За законом, військово-цивільні адміністрації утворюються на підставі указу Президента України, а голову ВЦА у містах призначає керівник обласної держадміністрації, який також є головою ВЦА області, за погодженням із Командувачем Об’єднаних сил.

Тож наразі мери і міські ради Лисичанська та Сєвєродонецька припинили свої повноваження, а керівники військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) поки що не призначені. Сергій Гайдай пообіцяв прискорити цей процес.

«Кандидатури давно та ретельно відбираються. Це повинні бути фахові люди, які не піддадуться спокусі. Відповідальність за них лежить на обласній ВЦА. Водночас я буду сприяти їхній роботі. Впевнений, що ми встигнемо розробити та оприлюднити план дій міських військово-цивільних адміністрацій, а також зробимо певні кроки, які побачать люди – не просто наміри, а реальні дії», – наголосив голова Луганської ОДА.

Утім, як показує практика, призначення голів ВЦА є довготривалим процесом. Це пов’язано з держреєстрацією, отриманням печатки, також кандидати повинні пройти спецперевірку як держслужбовці. Весь цей час Сєвєродонецьк і Лисичанськ житимуть без місцевої влади.

Що буде з місцевими виборами

Як вже зазначалося, законні підстави для утворення ВЦА у Сєвєродонецьку та Лисичанську були, і це рішення було б сприйняте цілком позитивно, якби не скорі місцеві вибори.

«Рішення усуває проблему з фактичною відсутністю місцевого самоврядування у Лисичанську і Сєвєродонецьку, яке було спричинено конфліктами між мерами та міськими радами. Але ВЦА створюються за менш ніж три місяці до місцевих виборів, за результатами яких вони припинять свою діяльність. Проте практика показує, що на створення ВЦА йде щонайменше 4-6 місяців. Тому імовірно, що вони так і не будуть діяти», – прогнозують аналітики Центру спільних дій.

Щодо проведення місцевих виборів – своєю постановою Верховна Рада призначила їх на 25 жовтня 2020 року. В тому числі вони мають відбутися у містах Сєвєродонецьк і Лисичанськ. В той же час Центральна виборча комісія може відтермінувати проведення виборів з підстав не забезпечення держбезпеки чи безпеки людей, що може бути пов’язане як з проведенням Операції об’єднаних сил, так і з поширенням коронавірусної хвороби. Але вибори все одно пройдуть.

За законом, створені у Сєвєродонецьку та Лисичанську військово-цивільні адміністрації припинять свої повноваження в день відкриття першої сесії новообраних міських рад.

Світлана Денисенко

З початку бойових дій на більшості територій Донецької та Луганської областей фактично припинили роботу органи місцевого самоврядування. Тривалий час вони не виконували свої повноваження. Депутати місцевих рад та очільники виконавчої влади або розбіглися, або самоусунулися від роботи.

Про зміни, що відбуваються на Донеччині, на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter

Торецька ВЦА почала налагоджувати більш плідну комунікацію з громадськістю. Для цього у місті впроваджується проєкт “SMART SITY”. Які електронні інструменти вже доступні жителям – у відеосюжеті.

Раніше ми вже розповідали про корисні онлайн сервіси:

• У Торецьку “Електронна черга” покращила сервіс та зняла напругу в УСЗН
• Як викликати поліцію одним дотиком
• Як розрахувати пенсію не виходячи з дому?
• Як відслідкувати онлайн рух транспорту в різних містах Донеччини

Підписуйтесь на наші сторінки та отримуйте ще більше корисних матеріалів: YouTube або Facebook або Twitter

Для многих рядовых жителей Донбасса уже хорошо знакомы названия некоторых международных организаций. Одной из причин знакомства стал вооружённый конфликт на Востоке Украины – вместе с проблемами он принёс в регион гуманитарную помощь. Однако роль и работа международных организаций – это не только раздача крупы и стирального порошка, или появление стёкол в окне. Красный Крест, Юнисеф (UNICEF), ПРООН (UNDP), Человек в беде (People in Need), UCBI «Укрепление общественного доверия», Каритас, Адра (ADRA Ukraine) и многие другие вливают в регион огромные финансы, реализуя здесь различные грантовые программы, которые затрагивают не только материальную сторону жизни человека. 

Чтобы понять запросы населения, в чём у него острая необходимость, донорские международные организации часто проводят опросы. Ожидания людей – один из главных ориентиров для доноров. Их финансовая деятельность осуществляется благодаря средствам налогоплательщиков зарубежных стран. Данные средства должны быть потрачены целенаправленно – это одно из важных условий деятельности как доноров, дающих гранты, так и грантополучателей.

О нюансах контроля в процессе осуществления грантовых программ рассказала Оксана Головко, директор департамента инвестиционно-инновационного развития и внешних отношений Донецкой ОГА.

Она сообщила, что многое зависит от путей реализации проектов. Некоторые грантодатели самостоятельно осуществляют закупки, сами передают материальные ценности или услуги грантополучателям. А вот, например, обустройство общежитий для переселенцев — это другая история. Там средства ЕС были переданы непосредственно на счета органов местного самоуправления. В этом случае для контроля привлекаются общественные организации.

«Вообще же у каждой стороны грантовой программы свои обязательства, которые регулируются договором и детализированным планом реализации проекта. Всё это обсуждается на его старте. Один из завершающих этапов любого гранта обязательный аудит. Нужно отметить, что работа международных организаций в Украине существенно повлияла не только на рост грамотности общественных организаций или на их активность. Улучшается наше взаимодействие, что влияет на прозрачность деятельности власти и на доступность информации», – подчеркнула чиновница ДонОГА.

Алина Нейштадт, фандрайзер БО «БФ Каритас Краматорск» рассказала, что их организация только по Краматорску выполняет 8 проектов, а по всей Украине более 200. Эти проекты гуманитарной и социальной направленности. Один из них – программа домашней опеки. Им охвачены наиболее уязвимые категории населения, малоподвижные и одинокие люди. Программа включает в себя два компонента: помощь по домашнему хозяйству (закупка продуктов, уборка, помощь в оформлении субсидии и в получении справок и т.д.) и медицинская помощь (санитарно-гигиенические процедуры и другое).

Кроме этого организация занимается мобильным направлением для детей разных возрастов – лагерями, поездками по стране и за рубеж, «обменами» семей. Также в рамках волонтёрской школы привлекается молодёжь, которая учится лояльному отношению к людям, нуждающимся в помощи.

Ещё одно направление Каритаса – Школа развития личности – обучает работе в коллективе, умению находить выход из кризисных ситуаций, проектному менеджменту, фандрайзингу.

«С каждым этапом реализации проектов, увеличивается количество сопричастных людей разного возраста, готовых помогать и обучаться. Это не может не радовать. Ещё нас радуют победы, например, в городской программе Общественный бюджет. Также по инициативе слушателей волонтёрской школы было создано «Коло вільного спілкування» – пространство, где подростки и молодёжь общается на разные темы со своими сверстниками, имеющими инвалидность. Общение способствует социализации двух сторон. Кроме этого организация проводит разнообразные гуманитарные акции: «Школьный портфель», ко дню Святого Николая «Даруємо віру в чудеса», «Різдвяна свічка», «Добрі страви». О нашей деятельности, об акциях и программах, о пожертвованиях можно узнать на сайте Каритаса», – сказала Алина Нейштадт.

У грантодателей есть несколько инструментов, которые позволяют анализировать и оценивать результаты финансовой и любой другой работы грантополучателей. Алиса Хенсон, региональный программный менеджер проекта «Укрепление общественного доверия» / UCBI II, подчеркнула, что контроль за финансами — это нормальная практика.

«Проект UCBI уникален. Он направлен на развитие демократии, гражданского общества и независимых СМИ. Его эффективность видна не сразу. В долгосрочной перспективе – это увеличение доверия, стимулирование ответственности граждан за развитие своей страны. У нас успешное начало, мы получаем хорошие отзывы и рады, что помогаем в реализации идей. Мы стараемся расширять взаимоотношения между гражданами и властью. Большинство наших грантов предоставляется не деньгами, а товарами и услугами. Все процессы прозрачны, организация открыта и готова ответить на любые вопросы. Деятельность наших коллег никогда не конкуренция! Это – сотрудничество, во благо жителей Луганской и Донецкой областей. Если же говорить о себе, то я вижу много возможностей у Украины, люблю эту страну и хочу участвовать в её изменениях к лучшему», – подчеркнула Алиса Хенсон.

Помощь жителям прифронтовых территорий – один из основных приоритетов работы АДРА-Украина. Организация активно занимается восстановлением жилья и школ, разрушенных во время боевых действий, помогает наладить связь жителей отдалённых сел с «большой землёй» и с элементарными благами цивилизации – больницами, аптеками, магазинами, пенсионным фондом и другими госучреждениями. Для этого запущены бесплатные автобусные рейсы в Бахмут. Это стало возможно благодаря Министерству иностранных дел Германии, которое выделило 55 тыс.евро на данный проект. Эта сумма позволит запустить более 20-ти подобных маршрутов.

Виктория Михальчук, PR-менеджер БО «ADRA Ukraine» также рассказала о том, что организация осуществляет программу по водообеспечению региона.

«Проблема с доступом в этом регионе к качественной воде была всегда, война только обострила ситуацию. За 2017 год мы поставили в серую зону полмиллиона литров чистой воды. Планируем бурение скважин, установку водонапорных башен. Не обойдены вниманием больницы и школы, в которых будет произведена замена сантехники, которая обеспечит доступ к качественной воде», – сказала она.

Некоторые зарубежные страны наработали хороший опыт в организации внутренней безопасности и противостоянии гибридным угрозам. К таким относятся страны Балтии. При поддержке Министерства иностранных дел Эстонии в Украине осуществляется ряд прикладных проектов, которые прививают людям чувство ответственности за свою безопасность. Исследовательский проект Международного центра обороны и безопасности (ICDS) «Resilient Ukraine / Стойкая Украина» изучает развивающуюся роль гражданского общества в сфере безопасности и влияние этого феномена на национальную стойкость.

Директор Международного центра обороны и безопасности Дмитрий Теперик сообщил, что в рамках проекта организовываются поездки за рубеж для обучения, обмена опытом, для получения практических советов и навыков. Ими охвачены представители патрульной полиции, нацгвардии, полиции, а также специалисты, занимающиеся кибер- и коммуникационной безопасностью. Также благодаря проекту стал возможен приезд экспертов из Польши, Швеции, Финляндии, США, Бельгии, Франции, Чехии. «Привлечение молодых специалистов, обучение противодействию гибридным угрозам, получение практических навыков, получение бесценных знаний, проведение экспертных исследований, наработка практических рекомендаций – основные задачи, которые мы ставили, начиная проект. Кроме того, удалось создать сеть полезных контактов и связей с экспертами, а также появились идеи для новых проектов», – сказал Дмитрий Теперик.

Принцип всех международных организаций – не подменять государственную власть. Они побуждают к действию, показывая наиболее эффективный путь решения проблемы.  Государственная власть не единственный субъект, который обеспечивает развитие и выход из сложной ситуации. Поэтому международные организации уделяют много внимания, сил и финансов на развитие громад в Украине, которые являются полноценным игроком в развитии любого государства. По официальным данным, начиная с 2014 года Европейский Союз предоставил нашей стране около 400 млн. евро в рамках реализации различных донорских программ. Как подчеркнул пресс-атташе представительства ЕС в Украине Давид Стулик, одна из причин предоставления данной помощи – заинтересованность ЕС в Украине, как в сильном партнёре.

«Все хотят иметь хорошего, самостоятельного, успешного, богатого соседа, с которым приятно общаться. Наша помощь – это ситуация, когда выигрывают все, потому что успех Украины – это наш успех. Мы стараемся помочь не только в гуманитарной сфере – с жильём или работой, с психологической помощью тем, кто пострадал в военном конфликте. Мы понимаем важность инфраструктурных объектов.  Мы знаем о сложностях с разминированием. Но мы смотрим вперёд, поэтому помогаем с реформами, с изменениями в сфере экономики. Каждый грантовый проект имеет своего менеджера, который администрирует предназначение финансов. Существует многоуровневая система контроля и аудит, не позволяющий трату денег не по назначению».

Мнения экспертов по поводу целей финансовой помощи международных организаций перекликаются с мнением простых жителей Украины. Основные мысли, которые от них прозвучали: желание сделать Украину самостоятельной и успешной; людям свойственно помогать друг другу; взаимовыгодный вклад; урегулирование конфликта; у человека с определённым достатком возникает желание помочь ближнему; чем больше будет людей с позитивным мышлением, тем спокойнее будет на планете. Это говорит о том, что работа международных организаций вполне понятна людям. А это означает, что усилия зарубежных партнёров способны быстрее достичь своих целей.