Заняття в інклюзивно-ресурсному центрі Черкаської ОТГ

Правова допомога, психологічна підтримка, надання корисної інформації, можливість користування комп’ютерною технікою та творчий розвиток – таке широке коло послуг надає інформаційно-ресурсний Центр допомоги переселенцям, що на початку серпня запрацював у Полтаві.

Наразі обласне місто прийняло більш ніж 50 тисяч постраждалих від війни вимушених переселенців, які потребують не тільки фінансової та матеріальної допомоги, а також інших видів підтримки.

Тетяна та Марина – переселенки з Бахмута – дізналися про відкриття Центру із соціальних мереж. До Полтави жінки приїхали з дітьми на початку червня, коли вже не в змозі були терпіти постійні обстріли з боку російських окупантів. Планують відвідувати Центр, щоб допомогти собі та дітям впоратися зі стресом.

«У мене двоє дітей шести та десяти років. Їм було дуже страшно чути гучні вибухи. Схоплювалися ночами, вибігали в коридор, плакали. Тепер, коли ми виїхали у безпечне місце, у діточок нова біда – сумують за домом, за своїми друзями. Часто питають, чи не захоплений ще Бахмут, чи скоро ми зможемо повернутися. Я чула, що у цьому центрі працюють психологи. Хочу зводити туди дітей, щоб відволікти їх від сумних думок. Та й собі варто дати ладу у моральному плані», – каже Марина.

У роботі Інформаційно-ресурсного Центру важливим напрямком є  впровадження опорних програм для жінок та дітей, які постраждали внаслідок переміщення.

«Ми будемо працювати з жінками та дітьми. Метою нашої роботи є не терапія чи лікування людини, а насамперед надати ресурс та сили жити людям попри все. Завдяки психологічній і професійній підтримці наших спеціалістів ми будемо намагатися стабілізувати їх стан. Психологи будуть використовувати у своїй роботі певні психологічні методики, а також окремі види творчості», – зазначила Олена Ваганян, координаторка центру.

Центр допомоги переселенцям

Центр відкрито за ініціативи Благодійного фонду «Горєніє» у партнерстві з польською громадською організацією «Zwianzek Polaków Jedność narodu» та за фінансової підтримки французької фундації «Fondation de France». Подібних хабів в Україні поки що всього два – у Дніпрі та Полтаві.

В Інформаційно-ресурсному Центрі приміщення обладнані комп’ютерами, принтерами. Облаштовано дитячий куточок та кабінет психологічної підтримки для постраждалих від війни.

«Наш центр надаватиме інформаційні послуги. Наш фахівець буде допомагати ВПО шукати всю необхідну інформацію: важливі адреси, місця видачі гуманітарної допомоги, місця розміщення. У нас є компонент юридичної підтримки. Наш фахівець буде забезпечувати первинну правову допомогу», – повідомив під час відкриття Денис Гречко,.

Планується, що інформаційно-ресурсний Центр буде комунікувати з іншими громадськими організаціями Полтавщини, що надають допомогу вимушеним переселенцям. Також налагоджено співпрацю з Полтавською міськрадою, яка посприяла відкриттю гуманітарного хабу.

Президент БФ «Горєніє» Денис Гречко (на фото зліва) та перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко (праворуч)

На даний час робота інформаційно-ресурсного Центру розрахована на десять місяців. Потім можлива трансформація у його роботі, все залежатиме від запитів суспільства.

Інформаційно-ресурсний Центр здійснює свою діяльність за адресою: місто Полтава, вул. Європейська 2, офіс 418.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Фото: Полтавська міськрада, Благодійний фонд «Горєніє»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Миколаївська міська громада стала більшою – до неї приєднався сусідній Райгородок. Територія та населення міської громади збільшилось, з’явились нові перспективи та можливості розвитку.

Жити разом, а не окремо

Райгородоцька селищна громада від самого початку за перспективним планом мала увійти до складу Миколаївської міської громади, яка була створена в грудні 2016 року. Але певний час у спроможному Райгородку велись дискусії про створення своєї селищної громади, окремо від міста.

Коли в травні поточного року Кабмін своїм рішенням зафіксував остаточний варіант Перспективного плану та формат об’єднаних громад, на вибори в жовтні 2020 року селище пішло вже у складі Миколаївської міської громади.

Після приєднання чотирьох сіл Райгородоцької селищної громади територія  Миколаївської міської громади збільшилась більше ніж у два рази. Тепер у громади вже 37 тисяч гектарів земель. Збільшилась і чисельність населених пунктів. У складі Миколаївської громади 15 населених пунктів. З центром у місті Миколаївка спільне життя вибудовують два селища – Райгородок та  Донецьке, а також 12 сіл.

Точки росту для економіки

«Це дає надію на перспективу розвитку. Збільшення кількості земель буде достатньо, щоб наповнювати дохідну частину бюджету та розвивати територію усієї громади», – зазначає міський голова Олександр Гадяцький.

Окрім земель, громада має потужний промисловий потенціал. Найбільше підприємство на території Миколаївської громади – Слов’янська ТЕС. На території Райгородоцької громади – соляний завод, «Вода Донбасу» та інші підприємства. Діють 37 фермерських господарств.

«Точки росту – ті надра, які знаходяться на території громади. Поклади крейди, солі дають впевненість, що розвиток буде йти і по промисловій лінії. Можливе створення підприємств для виробництва соди кальцинованої, збільшення видобутку і випуску харчової солі», – розмірковує Олександр Гадяцький.

Слов’янська ТЕС – найбільше підприємство на території Миколаївської громади

Правий берез Дінця

Миколаївська громада значною мірою простягається у Придінцевій зоні.  Розвиток туризму та місць відпочинку – це також надія на майбутнє, сподівається міський голова.

Уздовж Сіверського Дінця відомі такі зони рекреації, як у Брусіно, Щурово, Святогірську. Це лівий берег річки. А правий берег майже не займаний для туризму. Це територія від села Маяки Святогірської громади до Кривої Луки Лиманської громади.

П’ять кілометрів дороги

Серед проблем у Миколаївській громаді в новому форматі – відсутність прямого транспортного сполучення між Миколаївкою та Райгородком. Відкладати на другий план цю проблему не можна, упевнені в міській раді.

У перехідний період налагодять сполучення через трасу Київ-Довжанський, а в перспективі планують будівництво дороги. Своїми силами громада такий обсяг не потягне, спочатку взагалі підрахують вартість проєкту. Це недешево, але дорога потрібна.

Існують складнощі в частині проходження прямого сполучення через річку Казенний Торець та канал для скидання зі ставка охолоджувача. Потрібно будувати два або три мостові переходи, це потягне подорожчання.

Миколаївський міський голова Олександр Гадяцький

«Перспектива розвитку Миколаївки з її спортивною, культурною, промисловою інфраструктурою та Райгородка, який має динамічну складову щодо розвитку промисловості та культурної складової, – вони мають бути з’єднані. Чотири-п’ять кілометрів прямого сполучення дадуть  сильний поштовх для розвитку усієї громади», – упевнений Олександр Гадяцький.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

За  результатами дев’яти місяців серед 12-ти об’єднаних громад Донецької області найкращі позиції в фінансовому моніторингу залишаються у Шахівській сільській громаді.

Цей рейтинг розробили експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International, користуючись даними Мінфіну, Держказначейства та статистичної служби України.

Для проведення фінансового аналізу 872 громади, створені в період з 2015 до 2019 років, розділили на п’ять груп. Чотири з них – у залежності від кількості населення, а п’ята група – міста обласного значення. З Донецької області до переліку потрапили 12 об’єднаних громад. Криворізька сільська громада, хоч і була створена в грудні 2019 року, не бере участь у моніторингу. Громаду досі не перевели на прямі міжбюджетні відносини.

До першої групи з чисельністю населення більше 15 тис жителів відносяться чотири громади з Донецької області. Загалом у групі – 110 об’єднаних громад. У Соледарської міської ОТГ – 15 місце в цій групі, у Миколаївської ОТГ – 32 місце. Черкаська селищна громада посідає 75 місце, Олександрівська селищна – 94 місце.

Іллінівська сільська громада знаходиться в групі з кількістю населення від 10 до 15 тис жителів. Серед 134 громад з усієї України Іллінівська ОТГ посіла 27 місце. Сіверська міська громада знаходиться на 128 сходинці.

Найкращі показники у маленьких громад – з населенням до 5 тис жителів. Таких по Україні було створено 308 громад. У Шахівської сільської ОТГ – 11 місце в загальному рейтингу, в Андріївської сільської ОТГ – 12 місце. Званівська громада посідає лише 242 місце.

Міста обласного значення, які створили громади за попередні роки, згрупували окремо. До переліку з 43 громад потрапили три громади Донецької області. У Бахмутської міської громади 23 сходинка, у Вугледарської – 26. У Лиманської міської громади – 34 місце.

«Одним із поточних завдань для громад постає постійний моніторинг показників бюджету і не тільки власного, але і в порівнянні себе з іншими громадами. Це дозволяє громадам визначити свої слабкі сторони та перетворити їх на можливості», – зазначає Сергій Івахнін, радник з питань управління муніципальними фінансами Донецького офісу Програми «ULEAD з Європою».

Доходи місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця найвищі в Шахівській громаді. Вони складають 13,7 тис грн. У Іллінівської та Соледарської громад цей показник сягає 4,5 тис грн. Найменший показник – у Сіверської громади, лише 983 грн.

Видатки на утримання апарату найменші у Бахмутській міській та Черкаській селищній громадах – лише 454 грн та 423 грн відповідно у розрахунку на одного жителя. Найвищий показник у Іллінівській громаді – понад 1,2 тис грн, та у Вугледарській міській громаді – 1168 грн.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Як організована місцева влада в громаді – відповідає Максим Ткач, керівник Донецького офісу Програми «U-LEAD з Європою».

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року жителі обрали голів та депутатів місцевих рад. Ці вибори проходили за новим адміністративно-територіальним устроєм. Відтепер уся територія України покрита об’єднаними територіальними громадами.

Новий досвід для громад

На підконтрольній українській владі території Донецької області за Перспективним планом створені 46 ОТГ. Через безпекову ситуацію вибори відтермінували у 10 громадах. На решті території вибори відбулись і тепер громади готуються до проведення перших сесій – аби затвердити результати виборів та прийняти перші рішення, потрібні для подальшого функціонування місцевого самоврядування.

За попередні роки були створені 13 ОТГ у Донецькій області. У двох з них – Бахмутській та Вугледарській міських – не було перших виборів, ці громади були створені шляхом приєднання сільської території до міста обласного значення. Вугледарська ОТГ потрапила до переліку тих громад, де вибори не дозволили проводити в жовтні поточного року. Решта 11 раніше створених ОТГ уже мають досвід підготовки та проведення першої сесії. Для 24 новостворених громад це новий етап для вирішення організаційних питань. Уже наступного тижня сільські, селищні та міські громади почнуть активніше проводити свої перші сесії. Першу сесію 5 листопада провела Сіверська міська громада.

Перша сесія Сіверської ОТГ

Функція виборчкому

Першу сесію місцевої ради скликає територіальна виборча комісія. Це треба зробити не пізніше двох тижнів після реєстрації новообраних депутатів. Хоча б 2/3 з тих, хто переміг на місцевих виборах, має пройти реєстрацію, тоді можна скликати першу сесію.

Не пізніше ніж за 10 днів до початку першої сесії ради нового скликання ТВК надсилає депутатам довідкові матеріали про обраних депутатів.

Навіщо створюють робочу групу

Щоб підготувати проєкт порядку денного першої сесії, новообраний голова має створити робочу групу з числа нових депутатів. Робоча група має зібратись не пізніше як за 10 днів до початку першої сесії. Робоча група має обрати голову робочої групи, заступника та секретаря, і працюватиме на тих же засадах, як і постійна депутатська комісія.

Не пізніше ніж за п’ять днів робоча група має надіслати депутатам перелік питань, які треба розглянути на першій сесії, а також перелік постійних комісій, які працюватимуть у раді нового скликання. Також повідомляє про день, час та місце проведення першої сесії. Про свою діяльність робоча група звітуватиме на першій сесії.

Пленарне засідання

Пленарне засідання першої сесії відкриває голова територіальної виборчої комісії. Ця людина інформує присутніх про підсумки виборів депутатів та голови.

На першій сесії ради належить вирішити питання, пов’язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування вперше обраних голів. Вони мають скласти присягу посадових осіб місцевого самоврядування. Як тільки повноваження голови та депутатів будуть визнані, вести сесію починає голова.

Перша сесія Криворізької ОТГ у січні 2020 року

На першому засіданні ради голова пропонує депутатам розпочати формування депутатських груп, дає пояснення про їх права і порядок формування. Формування депутатських груп та постійних комісій проводиться депутатами в пленарний та поза пленарний час.

Після інформації від голови ТВК депутати мають обрати лічильну комісію та секретаріат засідання. Робоча група доповідає про свою діяльність щодо підготовки першої сесії. Голова попереднього скликання доповідає про стан справ у селі, селищі чи місті.

На першій сесії важливо обрати секретаря ради, затвердити персональний склад виконавчого комітету, структуру виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, напрацювати план роботи ради.

Потім депутати обговорюють перелік, кількість та функції постійних комісій ради, затверджують їх склад та обирають голів комісій. Обрати комісії та затвердити регламент роботи ради можна й на другій сесії, але не пізніше.

«Вибори» під час сесії

Під час першої сесії голова ради вносить пропозиції щодо кандидатури на посаду секретаря ради, про кількісний і персональний склад виконавчого комітету, про структуру і штати виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. Кожне з цих питань після обговорення голосується депутатами. Обрання секретаря ради здійснюється таємним голосуванням.

Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради. Це питання також треба вирішити на першій сесії ради.

Процедура таємного голосування потребує відповідної технічної підготовки: виготовлення бюлетенів для таємного голосування, обладнання кабін для голосування й урни для вкидання заповнених бюлетенів. Саме для підрахунку голосів депутати зі свого складу утворюють лічильні комісії.

На першій сесії ради належить вирішити питання, пов’язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування вперше обраних голів. Вони мають скласти присягу посадових осіб місцевого самоврядування.

Підготовка атрибутики

Для проведення першої сесії доведеться ретельно підготувати приміщення. Треба попіклуватись про зручне розміщення депутатів, запрошених, представників медіа та громадськості. На будинку, де відбуватиметься сесія, треба на цей час підняти Державний прапор України (навіть якщо це палац культури, а не приміщення ради).

Зал засідань важливо урочисто оформити. При оформленні зали для проведення сесії можна використовувати символіку громади. Після оголошення сесії ради відкритою присутні виконують Державний гімн України.

На підтримку перших кроків

«Перша сесія має бути ретельно підготовлена. Вона має забезпечити безперервність та наступність роботи органів місцевого самоврядування. Програма «U-LEAD з Європою» сприяє навчанню представників місцевих рад, як підготуватись та як провести першу сесію, яким чином розпочати процес реорганізації. Донецький офіс U-LEAD на постійному зв’язку з усіма громадами, як тими, що були створені раніше, так і новими. Надаємо експертну підтримку та консультації, як правильно підготуватись до першої сесії», – коментує директор Донецького офісу Програми  «U-LEAD з Європою» Максим Ткач.

Програма «U-LEAD з Європою» розробила пакет навчальних та інформаційних матеріалів «Перші кроки новостворених громад». За словами Максима Ткача, цей пакет містить такі модулі, як підготовка та проведення першої сесії, кадрові питання, підготовка та проведення бюджетної сесії.

Матеріали торкаються усіх аспектів проблемних питань, які постають перед новообраними радами. Радники Донецького офісу U-LEAD проводять онлайн заходи у форматі вебінарів, індивідуальних та групових консультацій, надають постійну підтримку щодо підготовки документів.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!