Як змінюється ставлення місцевих адміністрацій до роботи з аудиторією
“Налагодили комунікацію та почали працювати зі ЗМІ” – так здебільшого відгукуються про результати проєкту з підвищення рівня медіаграмотності його учасники та учасниці.
Навчальний курс “Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” – це результат співпраці Антикризового медіа-центру та Донецького прес-клубу за підтримки Посольства США в Україні. Він складається з 12-ти відеолекцій, конспектів до них та індивідуальних консультацій. Експертками проєкту стали медіатренерки: представниця Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко і очільниця ГО “Донецький прес-клуб” Тетяна Строй. Першочергово, вони провели моніторинг ресурсів місцевих рад: сайтів, ФБ-сторінок тощо. Виявили основні проблеми та помилки, що трапляються найчастіше. Над їх вирішенням працювали під час індивідуальних консультацій з учасниками, а теоретичні знання узагальнювали завдяки тестуванню.
“Дуже зручно, що було в цьому курсі – це короткі, але водночас дуже місткі та зрозумілі лекції, та дуже зручно було відповідати на тести”, – каже Вікторія Арматова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики виконавчого комітету Лиманської міської ради.
Першочергово, проєкт розрахований на представників місцевих рад та ВЦА Донецької та Луганської областей: керівників, заступників, працівників пресслужб тощо. Тобто усіх, хто безпосередньо комунікує зі ЗМІ та організовує таку комунікацію.
“За час навчання змінилося ставлення до відбору матеріалу та його якості. Почали співпрацювати зі ЗМІ. Налагодили комунікацію між населеними пунктами громади”, – розповідає Олександра Мартиненко, головна спеціалістка відділу інформаційної політики Щастинської ВЦА.
Також до навчання долучилися представники неурядових організацій, які прагнуть налагодити спілкування з аудиторією.
“Даний проєкт корисний не тільки для працівників інформаційного сектору, а й для всіх інших, оскільки сприяє формуванню азів медіаграмотності суспільства”, – вважає Яна Капштик, спеціалістка з питань інформаційної політики Нижньотеплівської сільської ради.
Активна фаза навчання тривала півроку. За цей час студентами курсу стали представники 20 громад Донеччини та Луганщини. Вони вчилися писати матеріали за новинними шаблонами, шукати цікаві інфоприводи, давати коментарі, організовувати заходи для преси тощо. Експертки давали поради як:
- організувати роботу фахівця з комунікацій у громаді
- визначити основні цільові аудиторії типові для будь-якої громади
- як підготуватися до публічного виступу
“Я побачила наживо, які віддані люди працюють в місцевій владі – небайдужі, патріотичні, професійні, відповідальні готові навчатися. Не зважаючи на те, що існує фах «держуправління» і відповідні навчальні заклади, саме комунікаційний аспект залишається «недопрацьованим», тому і є сенс брати участь у навчаннях, подібних нашому”, – каже медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Олена Самойленко.
За її словами, досвід демонструє, що найліпші результати показують там, де керівники громади активно співпрацюють із своїми фахівцями з комунікацій, разом шукають шляхи до цільових аудиторій, вирішують проблеми.
“Це можливо тільки за умови командної роботи, взаємної довіри і делегування повноважень. У цьому плані приємно вразила команда Авдіївської ВЦА і Селидового. Безумовно, окрім бажання, потрібні зусилля і наполегливість, системність, але ми намагалися зробити усе, щоб полегшити цей процес – де можливо, дати працюючі алгоритми, шаблони, попередити про поширені помилки”, – додає пані Олена.
Погоджується з висновками колеги і очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй.
“Ми у багатьох випадках стикалися з ситуацією, коли навчанням захоплювалися співробітники відділів комунікацій. А їхні керівники або посилалися на страшенну зайнятість, або дотримувались старих підходів у роботі. Але я вірю, що мине небагато часу, і такі активні і свідомі спеціалісти-комунікаційники зроблять кар’єру і змінять консервативних попередників. Або стануть місцевими депутатами. Тобто, наші знання точно стануть їм у нагоді для побудови більш відкритого демократичного суспільства”, – зазначає експертка.
“Загальна користь від будь якого курсу з комунікації – можливість налагодження горизонтальних зв’язків між представниками та представницями з різних громад. І нам це вдалось! Бо люди – це головне, – зазначає менеджерка проєкту Ольга Нікуліна. – Обмін досвідом між учасниками курсу – це та практична його частина, яка гармонійно доповнює та підсилює теорію, яку ми намагались дати під час навчання. Журналісти АКМЦ, і я в тому числі, часто їздять по громадах, щоб готувати матеріали про життя в населених пунктах, про ті зміни, які там відбуваються. Найскладніше в цьому – домовитись з місцевою радою, аби приїхати. Коли маєш особисті контакти, цей шлях скорочується в рази! Раджу тим спеціалістам, які в своїй громаді відповідають за комунікацію, заводити особисті знайомства з журналістами. Тоді про вашу громаду знатимуть далеко за її межами. І ви покажете свою роботу з питань комунікації!”.
Усі матеріали навчального курсу лишаються у вільному доступі на платформі АКМЦ. Подивитися лекції, пройти тестування та отримати електронний сертифікат може кожен охочий.
Матеріал опублікований в рамках проєкту Покращення контенту локальних медіа через розвиток комунікацій та медіаграмотності у громадах” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Щиро дякую за можливість долучитися до покращення процесу комунікацій влади із журналістами. Сподіваюсь, що “врожай” від цього навчання буде вражаючим)))